Ухвала суду № 88312421, 19.03.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9018/19

Провадження № 1-кс/461/1839/20

УХВАЛА

19.03.2020 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., за участі секретаря судового засідання Остапчук М.Ю., розглянувши клопотання ст. слідчого ГУ Національної поліції у Львівській області Антонів Х.О. про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12017140000000780 від 06 жовтня 2017 року за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2020 року до Галицького районного суду м. Львова надійшло відповідне клопотання, яке мотивовано тим, що невстановлені особи, шляхом шахрайства, заволоділи земельною ділянкою вартістю приблизно 250 тис. грн., що розміщена на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686400:05:000:0044, площею 0,5904 га, та яка передана у приватну власність гр. ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №501504, виданого відділом у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Встановлено, що підставою для видачі зазначеного Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №501504 послужило надане ОСОБА_1 рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 липня 2007 року про визнання за ним права власності на зазначену земельну ділянку. Водночас з матеріалів провадження вбачається, що Пустомитівським районним судом жодних рішень про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку не приймалося.

Просить суд надати дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів з приводу приватизації земельної ділянки, що перебувають у володінні відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Слідчий у письмовій заяві просила розгляд справи здійснити за її відсутності.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що таке задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).

Як зазначено у ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Клопотання слідчого ґрунтуються на необхідності доступу та вилучення оригіналів документів, які можуть бути речовими доказами. Проте поза увагою слідчого залишається та обставина, що збирання доказів, в тому числі і речових, відбувається через інститут слідчих дій (зокрема, вилучення в ході огляду, проведення обшуку). Неправильне розуміння органами досудового розслідування кримінального процесуального закону фактично зумовлює підміну слідчих дій заходом забезпечення кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя важчає, що запитувані у клопотанні документи могли би бути отримані слідчим управлінням шляхом проведення слідчих дій або витребування, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, вимога слідчого про надання доступу до документів є передчасною і необґрунтованою, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93, 131, 132, 159, 162-166 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ст. слідчого ГУ Національної поліції у Львівській області Антонів Х.О. про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12017140000000780 – відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова