Рішення № 8831192, 01.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.10 р.                     Справа № 31/29                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Павловій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”, м. Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар

про стягнення заборгованості за договором №03-02-4 в розмірі 97500,06грн., пені в розмірі 11732,08грн, 3% річних в розмірі 1923,34грн., інфляційних в розмірі 4501,3грн.

В присутності представників сторін:

від позивача: Кожухарь Т.І. – довіреність

від відповідача: Чепіжко І.В. – довіреність

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”, м. Донецьк звернулось із позовом до Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар про стягнення заборгованості за договором №03-02-2 в розмірі 97500,06грн., пені в розмірі 11732,08грн, 3% річних в розмірі 1923,34грн., інфляційних в розмірі 4501,3грн.

          В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору №03-02-4 від 03.02.09р. товариство поставило на адресу відповідача продукцію на загальну суму 97500,06грн., але відповідач отриману продукцію не оплатив, в зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 97500,06грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні нарахування, в зв’язку з порушенням відповідачем грошових зобов’язань.

          Відповідач надав відзив на позов, згідно якого позов в частині заборгованості у сумі 97500,06грн., 3% річних у сумі 1923,34грн. та інфляційних в розмірі 4501,30грн. визнає повністю, а в частині стягнення пені визнає частково у сумі 10245,51 грн.

Заявою від 22 березня 2010р. №03-02-4-2/03/10 (зареєстрована в канцелярії суду 01 квітня 2010р.) позивач змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 97500,06грн., пеню в розмірі 10337,71грн., 3% річних в розмірі 2396,16грн., інфляційні в розмірі 8287,57грн.

          Господарський суд не приймає зазначену заяву до розгляду з огляду на наступне.

          Позивачем до позовної заяви надане платіжне доручення №749 від 31.03.2010р. в підтвердження сплати державного мита в сумі 28,65грн., в зв’язку зі збільшенням розміру позовних вимог, яке не відповідає вимогам ст. 14 „ Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” і не є доказом прийняття його до виконання банком як документ для здійснення грошового переказу, оскільки на ньому відсутні про це відмітка банку. На бланку платіжного доручення наявна лише печатка позивача та підпис посадової особи позивача.

Відповідно до ст.14 „ Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. На платіжному дорученні №749 від 31.03.10р. даний напис, підписи посадових осіб і відбитка кредитної установи відсутні, в зв’язку з чим зазначене платіжне доручення не приймається судом як належний доказ сплати державного мита в установленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд розглядає первинно заявлені позовні вимоги.

Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, суд встановив наступне.

03 лютого 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” (Продавець) та Державним підприємством „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №03-02-4 відповідно до умов якого Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти та оплатити відповідно до умов договору продукцію. Найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки та умови поставки продукції зазначені в Специфікаціях, є невід’ємною частиною договору.

Постачання продукції на адресу Покупця або за його реквізитами здійснюється на умовах і в строки, передбачені в Специфікаціях до договору. Відповідно до п.2.3 Договору право власності на продукцію переходить до Покупця після підписання накладної (акту приймання-передачі), після чого продукція вважається поставленою Продавцем та прийнятою Покупцем.

Розрахунки за продукцію проводяться грошовими коштами на розрахунковий рахунок Продавця в строк, встановлений в специфікаціях до договору. За згодою сторін можливі інші форми оплати (п.3.4 договору).

У разі порушення строків оплати продукції, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої продукції за кожний день прострочення (п.5.4 Договору).

          На виконання умов договору №03-02-4 від 03.02.09р. відповідно до специфікації на поставку продукції від 02.03.09р. позивачем на адресу відповідача була поставлена продукція на суму 97500,06грн.

Факт отримання зазначеної продукції відповідачем підтверджується накладною №030702 від 07.03.09р. та актом приймання – передачі від 07.03.09р., які підписані обома сторонами.

Специфікацію від 02.03.09р., яка є невід’ємною частиною договору визначений строк оплати поставленої продукції, який складає 90 днів з моменту постачання.

Виконання зобов’язання відповідачем за договором №03-02-4 від 03.02.09р. на суму 97500,06грн. не відбулося до теперішнього часу, в зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 97500,06грн., пеню в розмірі 11732,08грн, 3% річних в розмірі 1923,34грн., інфляційних в розмірі 4501,3грн.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського Кодексу (“ГК”) України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію по договору №03-02-4 від 03.02.09р. своєчасно не здійснив, в зв’язку з чим сума заборгованості у розмірі 97500,06грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Виходячи з того, що договором №03-02-4 від 03.02.2009р. не встановлено порядку припинення нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання сторонами своїх зобов’язань за вказаним договором, до даного спору застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яку він нарахував за порушення зобов'язання відповідно до п.5.4 договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожний день затримки платежу у сумі 11732,08грн. Господарський суд перевірив розрахунок пені та вважає, що наданий позивачем розрахунок зроблений невірно, виходячи з наступного.

Як вбачається з розрахунку, позивачем при здійснені розрахунку пені застосована облікова ставка у розмірі 12% впродовж всього періоду нарахування, але з 15 червня 2009р. облікова ставка складає 11%, а з 12.08.09р. – 10,25%.

Враховуючи зазначене, позов в частині нарахування пені у сумі 11732,08грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 10337,68грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані 3% річних у сумі 1923,34грн, інфляційні у сумі 4501,3грн. Вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 526, 530, 548, 625 Цивільного кодексу України , ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”, м. Донецьк до Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар про стягнення заборгованості за договором №03-02-4 в розмірі 97500,06грн., пені в розмірі 11732,08грн, 3% річних в розмірі 1923,34грн., інфляційних в розмірі 4501,3грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м. Вугледар, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 34032208, р/р №2600003518683 в філіалі „Укрсімбанку, МФО 334817, р/р№26003301786784 в Маріїнському філіалі „ГУ Промінвестбанк”, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ЄДРПОУ 34828746) суму заборгованості в розмірі 97500,06грн., пені у розмірі 10337,68грн., 3% річних у розмірі 1923,34грн., інфляційних у розмірі 4501,3грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” ((85670, Донецька область, м. Вугледар, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 34032208, р/р №2600003518683 в філіалі „Укрсімбанку, МФО 334817, р/р№26003301786784 в Маріїнському філіалі „ГУ Промінвестбанк”, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ЄДРПОУ 34828746) витрати по сплаті державного мита в сумі 1142,62грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 232,93грн.

          В іншій частині судові витрати покласти на позивача.

Видати накази після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його прийняття.

Суддя