Ухвала суду № 88310532, 15.01.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2/0513/621/2012

ЄУН № 226/3178/19

Провадження № 2/226/21/2020

У Х В А Л А

15 січня 2020 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Орлової О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирнограді Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, і поділ майна, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Димитровського міського суду Донецької області знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя. При цьому у зустрічному позові відповідач, зокрема, просить суд визнати спільною сумісною власністю сторін та поділити наступне майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , житловий будинок АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,14 га по АДРЕСА_2 , а також два автомобілі.

Ухвалою Димитровського міського суду від 11.12.2019 року вимоги за зустрічним позовом було об`єднано в одне провадження з первісним позовом, оскільки зустрічний позов подано з додержанням ст.ст. 193, 194 ЦПК України та задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Під час підготовчого судового засідання позивачем було подано заяву про зміну предмета позову та заявлені позовні вимоги до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, і поділ майна.

Крім того, позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він, зокрема, зазначає, що згідно договорів купівлі-продажу від 10.04.2017 вартість будинку АДРЕСА_2 складає 16400 грн., вартість земельної ділянки - 7000 грн., що підтверджується доданими відповідними договорами купівлі-продажу. При цьому визначена відповідачкою у зустрічному позові вартість нерухомого майна складає: житлового будинку АДРЕСА_1 - 15756 грн., житлового будинку АДРЕСА_2 - 50000 грн., земельної ділянки площею 0,14 га по АДРЕСА_2 - 20000 грн. Тому вказує, що вартість будинку і земельної ділянки в с.Матяшівка Великобагачанського району Полтавської області є найвищою серед об`єктів нерухомого майна, заявлених до поділу за зустрічним позовом, і тому відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України спір за зустрічним позовом має розглядатися за місцезнаходженням вказаного майна, тобто він підсудний Великобагачанському районному суду Полтавської області, у зв`язку з чим відповідно до ч.ч.5, 6 ст.188 ЦПК України просить роз`єднати первісний та зустрічний позов в самостійні провадження та передати справу за зустрічним позовом на розгляд Великобагачанського районного суду Полтавської області.

В підготовчому судовому засіданні позивач підтримав заявлене клопотання, відповідач та її представник заперечували проти цього клопотання.

Суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в зустрічному позові відповідач просить суд, зокрема, визнати спільною сумісною власністю сторін та поділити таке майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , житловий будинок АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,14 га по АДРЕСА_2 . При цьому відповідачем у зустрічному позові зазначена вартість нерухомого майна, яке вона просить визнати спільною сумісною власністю сторін та поділити, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 – 15756 грн., житлового будинку АДРЕСА_2 – 50000 грн., земельної ділянки площею 0,14 га по АДРЕСА_2 – 20000 грн. Відповідачем до зустрічної позовної заяви не було надано доказів на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна, про поділ якого заявлені позовні вимоги, про що було звернуто увагу відповідача в ухвалі суду від 25.11.2019 про залишення зустрічного позову без руху.

Позивачем до відзиву на зустрічну позовну заяву, який надійшов до суду 08.01.2020, було надано копії договорів купівлі-продажу від 10.04.2017 будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки під будинком за вказаною адресою, згідно яких оціночна (ринкова) вартість будинку АДРЕСА_2 складає - 16400 грн., а земельної ділянки - 7000 грн. Також за наданою позивачем копією договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 його вартість складала 15756 грн.

Таким чином, як за зустрічним позовом ОСОБА_2 про поділ майна, так і за відзивом на зустрічну позовну заяву та наданою позивачем інформацію, вартість заявленого до поділу нерухомого майна - домоволодіння АДРЕСА_2 є найвищою.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що об`єктом нерухомого майна з найвищою вартістю за зустрічним позовом є житловий будинок з земельною ділянкою в с.Матяшівка Великобагачанського району Полтавської області, справа за зустрічними позовними вимогами за правилом виключної підсудності підсудна суду за місцезнаходженням вказаного майна, тобто Великобагачанському районному суду Полтавської області, у зв`язку з чим клопотання позивача про роз`єднання первісного та зустрічного позовів в самостійні провадження та передання справи за зустрічним позовом на розгляд Великобагачанського районного суду Полтавської області підлягає задоволенню. При цьому суд враховує, що розгляд справи по суті ще не розпочато, відомості щодо вартості об`єктів нерухомості, що є предметом поділу, на момент об`єднання первісного і зустрічного позовів у суду були відсутні, і об`єктивних перешкод для такого об`єднання встановлено не було. Наразі з метою виконання вимог чинного законодавства щодо виключної підсудності подібних справ та забезпечення розгляду належним судом, визначеним законом, позовні вимоги підлягають роз`єднанню.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 188, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання позивача ОСОБА_1 про роз`єднання первісного та зустрічного позовів в самостійні провадження та передання справи за зустрічним позовом на розгляд Великобагачанського районного суду Полтавської області задовольнити.

Роз`єднати позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, і поділ майна, та позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, виділивши їх в самостійні провадження.

Передати цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя на розгляд за виключною підсудністю до Великобагачанського районного суду Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Рибкін