Ухвала суду № 88309648, 19.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/5787/20

Провадження № 2/947/2311/20

УХВАЛА

19.03.2020 року суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі, припинення справа спільної часткової власності та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ в натурі, припинення справа спільної часткової власності та визнання права власності.

Тобто, позивачкою заявлені вимоги майнового та немайнового характеру.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки надана з порушенням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України, а саме: не зазначена ціна позову,не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно п. а ч.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Однак, документів щодо оцінки спірного майна на момент пред`явлення позову до суду, або доказів дійсної вартості майна, на час звернення до суду з даним позовом, позивачкою не надано.

Одночасно позивачка надала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є малозабезпеченою особою, з 2019р. доходів не мала, про що надала до суду довідки з ПФУ в м. Одесі, ДФС Приморського ДПІ у м. Одесі, Департаменту праці та соціальної політки ОМР, Одеського міського центру зайнятості.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за №10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК (в редакції 2004 р.) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, враховуючи характер заявлених позовних вимог, а також, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підтвердження майнового стану надає довідку з Управління пенсійного фонду України та Приморської ДПІ, станом на квітень 2019р., при цьому будь-яких доказів майнового стану та доказів місця реєстрації та складу її сім`ї, на теперішній час, позивачкою не надано, суддя вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 гривень).

За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 10510 гривень.

Таким чином, позивачці необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір за вимоги майнового та немайнового характеру, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», які необхідно оплатити за реквізитами Київського районного суду міста Одеси (отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA628999980313181206000015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101) та надати до суду оригінал платіжного документу.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст.175,177, 185 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі, припинення справа спільної часткової власності та визнання права власності, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Огренич І. В.