Ухвала суду № 88309644, 19.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/12494/15-ц

Провадження № 6/947/161/20

УХВАЛА

19.03.2020

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про заміну сторони стягувача, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського райсуду м. Одеси, ухваленим 04 лютого 2016 року задоволені позовні вимоги Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних витрат у розмірі 30307,74 грн.

Рішення суду набрало законної сили і 01.04.2016 року Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Одеси отримало виконавчий лист для примусового виконання судового рішення.

05.05.2016 року Ухвалою Київського райсуду м. Одеси задоволено клопотання Суворовського об`єднаного управління пенсійного Фонду України в м. Одесі про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні і стягувачем визнано Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 02 вересня 2019 року заяву Суворовського об`єднаного управління Пенсійоного фонду України в м. Одесі про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання залишено без задоволення.

12 лютого 2020 року до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №520\12494\15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь пенсійного фонду надміру виплачених сум пенсійних витрат у розмірі 30307,74 грн. Заявник посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», на виконання якої відбулося реорганізація Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні. Суд сповістив усіх учасників виконавчого провадження про місце, дату і час розгляду заяви. Представник Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області надав заяву про розгляд справи за його відсутності. До судового засідання інші учасники виконавчого провадження не з`явились, пояснень за заявою не надали. Згідно положень ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши надані докази і наведені заявником доводи, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Надані письмові докази свідчать, що внаслідок реорганізації органів пенсійного фонду України Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області набуло статусу Нового кредитора (стягувача) за виконавчим листом №520\12494\15-ц про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_1 на користь пенсійного фонду.

Підставою для порушення виконавчого провадження може бути виконавчий лист, судовий наказ виконавчий напис нотаріуса, рішення третейського суду та інше. Процес здійснення виконавчого провадження складається із сукупності послідовних організаційних етапів та дій, які регулюються правовими нормами, встановленими законодавством України. Перша стадія виконавчого провадження - пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання в державну виконавчу службу України; друга стадія виконавчого провадження - відкриття виконавчого провадження; третя стадія виконавчого провадження - самостійне виконання рішення боржником ; четверта стадія виконавчого провадження - завершення виконавчого провадження.

Право суду за заявою стягувача або державного виконавця провести заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником передбачено ст.442 ЦПК України.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу. У даному випадку має місце реорганізація юридичної особи.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Вказані правові висновки, зокрема, викладено в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. у справі № 2-а-1864/10 (адміністративне провадження № К/9901/558/18)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області ґрунтується на вимогах закону. Підстав для відмови у задоволені заяви щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні судом не встановлено.

Щодо вимог заявника про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання суд зазначає наступне.

Частина 1 ст.433 ЦПК України передбачає, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Згідно ч.ч.1,2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, що діяв на момент винесення судового рішення у цивільній справі №2-1008\09 та набрання ним законної сили, було встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року.

Відповідно до п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

На момент отримання виконавчих листів по даній справі, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становив один рік. Стягувач в установлений законом строк пред`явив виконавчий лист для примусового виконання, в грудні 2017 року державний виконавець виніс постанову про повернення стягувачу виконавчого листа без виконання.

За таких обставин заява про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу для примусового виконання є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно до п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення до ЦПК України в редакції 15.12.2017 року - право на видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу, належить суду, який видав оригінал виконавчого листа або судового наказу. Суб`єктами права на звернення із заявою до суду про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можуть бути: стягувач — у разі, якщо ним втрачено оригінал виконавчого документа, а також державний виконавець, якщо оригінал виконавчого документа втрачено ним після відкриття виконавчого провадження. Заява про видачу дубліката виконавчого листа подається до суду до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Суд встановив, що на виконання рішення Київського райсуду м. Одеси від 04.02.2016 року Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Одеси отримало виконавчий лист за №520\12494\15-ц про стягнення грошових коштів. Виконавчий лист Управління пред`явило для примусового виконання до Другого Київського ВДВС. Постановою державного виконавця від 15.05.2017 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №520\12494\15-ц про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь Управління Пенсійного фонду.

18.12.2017 року державний виконавець Другого Київського ВДВС виніс постанову про повернення виконавчого листа стягувачу у відповідності до положень ч.7 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження». Копія постанови про повернення виконавчого документу стягувачу і сам виконавчий лист були направлені державним виконавцем на адресу заяву Суворовського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одесі, що було встановлено ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 02.09.2019 року по справі за заявою УПФУ в Суворовському районі м. Одеси про видачу дублікату виконавчого листа і поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Як стверджує заявник, на адресу управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси ні постанова ні виконавчий лист не надходили. В квітні 2019 року управління пенсійного фонду отримало копію постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа без виконання.

Таким чином, оригінал виконавчого листа було втрачено при направленні його поштою на адресу стягувача.

При постанові даної ухвали суд приймає до уваги такі доводи заявника: незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенмійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян».

Керуючись ст.ст.433,442 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про заміну сторони стягувача, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання – задовольнити.

Замінити стягувача Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі у виконавчому листі №520\12494\15-ц, виданому Київським райсудом м. Одеса 01.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 30307грн. 74 коп. на правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385).

Видати Головному управлінню Пенсійоного фонду України в Одеській області дублікат виконавчого листа №520\12494\15-ц про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 30307 грн. 74 коп. і поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Ухвала може бути оскаржена в Одеський апеляційний суд через Київський районний суд м. Одеси протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.