Рішення № 8830945, 24.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.10 р.                     Справа № 43/33                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Державної інспекції з карантину рослин по Донецькій області, м. Донецьк

про стягнення суми боргу в розмірі 1674,50грн.; пені в розмірі 1923,21грн.

Представники сторін:

від позивача: Сагайдак Л.Ю. за дов. №21/1-1951/Сг від 10.04.09р.

від відповідача: Горожанкін В.Ю. за дов. №224 від 03.03.10р.

В судовому засіданні брали участь:

          СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк , позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державної інспекції з карантину рослин по Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 1674,50грн.; пені в розмірі 1923,21грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором спостереження за технічними засобами сигналізації з виїздом наряду міліції охорони №11/1876 від 17.08.06р., в частині сплати вартості наданих послуг.

Відповідач проти стягнення суми боргу в розмірі 1674,50грн. заперечив, відповідно до відзиву №226 від 04.03.10р., та пояснив, що ним сплачена означена сума за договором №11/1876 від 17.08.06р. до подання позовної заяви до суду. Проти нарахування пені також заперечив та пояснив, що прострочення виконання зобов’язання по оплаті охоронних послуг за договором №11/1876 від 17.08.06р. виникло внаслідок несвоєчасного надання відповідачу актів приймання наданих послуг. Крім того представник відповідача зазначив, що вини останнього із затримки оплати за листопад-грудень 2009р. не було, адже всі проплати здійснювались через Державне казначейство України, яке не пропускало платежі.

Позивач в останньому судовому засіданні пояснив, що сума основного боргу у розмірі 1674,50грн. відповідачем сплачена, в підтвердження чого представив банківську виписку від 09.02.10р., в частині стягнення пені підтримав позовні вимоги.

Крім того, надав заяву №14/220 від 04.03.10р., в якій просив суд змінити розмір позовних вимог, оскільки на час розгляду справи утворилась заборгованість за договором №11/1876 від 17.08.06р. за січень та лютий 2010р.

Судом в задоволенні заяви позивача відмовлено з підстав того, що предметом позову по справі № 43/33 є стягнення боргу за договором №11/1876 від 17.08.06р.за листопад-грудень 2009р. Позивач не обмежений в праві звернутися з позовними вимогами до суду про стягнення суми заборгованості за січень та лютий 2010р. за договором №11/1876 від 17.08.06р. в межах іншого провадження.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір спостереження за технічними засобами сигналізації з виїздом наряду міліції охорони №11/1876 від 17.08.06р., дислокацію на 2009р., протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони від 01.01.09р., угода б/н від 01.03.07р., розрахунок суми, що пропонується до стягнення, банківські виписки від 13.03.09р., від 22.04.09р., 26.06.09р., 28.07.09р., 03.09.09р., від 16.10.09р., від 30.10.09р., від 09.02.10р.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.06р. між Державною інспекцією з карантину рослин по Донецькій області (замовник) та Закритим акціонерним товариством “Охорона-Комплекс” (виконавець) був укладений договір спостереження за технічними засобами сигналізації з виїздом наряду міліції охорони №11/1876.

Надавши належну правову оцінку договору спостереження за технічними засобами сигналізації з виїздом наряду міліції охорони №11/1876 від 17.08.06р. суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

01.03.07р. між Закритим акціонерним товариством “Охорона-Комплекс”, Державною інспекцією з карантину рослин по Донецькій області та Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області підписана угода б/н про заміну сторони в договорі №11/1876 від 17.08.06р. Починаючи з 01.03.07р. права та обов’язки за вказаним договором переходять від Закритого акціонерного товариства “Охорона-Комплекс” до Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області.

За з умовами договору №11/1876 від 17.08.06р. позивач прийняв на себе зобов’язання здійснювати спостереження сигналізації, встановленої на об’єктах відповідача, перелік та адреси яких зазначені в дислокації (додаток №1 до договору), обслуговування цієї сигналізації, негайний виїзд наряду міліції охорони на об’єкт у випадку надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання, а відповідач зобов’язався оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

          Відповідно до пункту 3.1. договору розрахунок вартості послуг здійснюється на підставі цін, які визначено сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток №4 до договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток №2 до договору).

Згідно пункту 3.2. договору, оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому здійснюються заходи спостереження за об’єктом, шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця.

До закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірника акта приймання наданих послуг, які останній зобов’язаний протягом п’яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акту повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов’язаний в той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обгрунтовані заперечення (п. 3.6 договору).

За умови неповернення замовником не підписаного акту приймання наданих послуг чи ненадання обгрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, зазначений у п. 3.6 вказаного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем у повному обсязі та прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами (п. 3.7 договору).

Таким чином, відповідач зобов’язався здійснювати оплату охоронних послуг щомісячно до 20-го числа поточного місяця.

При цьому, акт наданих послуг не є обов’язковою передумовою оплати замовлених послуг, а є (при умові дотримання відповідачем п. 3.6 договору) юридичним фактом (підтвердженням) фактичного надання таких послуг в об’ємі та вартістю, обумовленими сторонами та прийнятими відповідачем без заперечень.

Відповідно до пункту 8.1. договору, він укладається терміном на 12 місяців та діє з 17.08.06р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах. Кількість разів поновлення договору не обмежується (п. 8.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано розрахунок-дислокацію на 2009р. та протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони від 01.01.09р.

Отже на момент виникнення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до вказаного розрахунку-дислокації сума послуг за кожен місяць є фіксованою та складає 837,25грн.

Як зазначає позивач, останнім у період січень 2009р.-грудень 2009р. було надано відповідачу охоронні послуги вартістю 10047грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір спостереження за технічними засобами сигналізації з виїздом наряду міліції охорони №11/1876 від 17.08.06р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Проте зобов`язання по сплаті наданих послуг відповідач належним чином не виконав.

Підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою стала неоплата відповідачем наданих послуг у сумі 1674,50грн. за листопад-грудень 2009р. та несвоєчасна оплата послуг за січень-жовтень 2009р.

Як встановлено судом, борг у сумі 1674,50грн. за надані послуги у листопаді-грудні 2009р., сплачені відповідачем, що підтверджується банківською випискою від 09.02.10р.

За таких обставин суд доходить висновку про припинення провадження у справі №43/33 в частині стягнення суми боргу у розмірі 1674,50грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Як вбачається з матеріалів справи, послуги за січень-грудень 2009р. сплачені з порушенням строку, обумовленого сторонами у пункті 3.2 договору, що підтверджується банківськими виписками від 13.03.09р., від 22.04.09р., 26.06.09р., 28.07.09р., 03.09.09р., від 16.10.09р., 09.02.10р.

Відповідно до ст.ст. 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 6.2.1 договору визначено, що замовник сплачує виконавцю за кожний день прострочення оплати за цим договором пеню у розмірі 0,5% від суми щомісячного платежу.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань (порушення строків оплати) позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у сумі 1923,21грн. у розмірі 0,5% від суми боргу, де періоди нарахування - з 21.01.09р. по 13.03.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 21.02.09р. по 22.04.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 21.03.09р. по 22.04.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 21.04.09р. по 22.04.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 21.05.09р. по 26.06.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 21.06.09р. по 28.07.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 21.07.09р. по 03.09.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 21.08.09р. по 16.10.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 21.09.09р. по 16.10.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 21.10.09р. по 30.10.09р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 20.11.09р. по 28.01.10р. (борг у розмірі 837,25грн.), з 20.12.09р. по 28.01.10р. (борг у розмірі 837,25грн.)

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені, оскільки при її нарахуванні позивачем не враховано законодавче обмеження розміру пені, а саме розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За таких обставин, за висновками суду розмір пені, який є арифметично вірним складає 231,74грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте відповідач належних доказів несвоєчасного надання йому позивачем актів приймання наданих послуг, у розумінні ст.ст. 32-36 ГПК України, суду не представив. Не надав журнал вхідної кореспонденції з вказанням вхідних номерів та дати надходження актів, поштових конвертів з відбитком календарного штемпелю відділення поштового зв’язку.

Щодо вини органу Державного казначейства України у затримці проплати платежів, то відповідачем не представлено платіжних доручень, наданих органу Державного казначейства України та не проведених ним.

Крім того, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на акт приймання наданих послуг як на обов’язкову передумову для здійснення оплати, оскільки невірно застосовано положення пунктів 3.2, 3.6. договору, Як вбачається зі змісту наведених пунктів, такий акт складається сторонами лише по завершенні звітного місяця та є (при умові дотримання відповідачем п.3.6 договору) юридичним фактом (підтвердженням) фактичного надання охоронних послуг в об’ємі та вартістю, обумовленими сторонами та прийнятими відповідачем без заперечень.

Факт заборгованості відповідача підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в частині стягнення пені у сумі 231,74грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань обґрунтовані та підлягають задоволенню, а вимоги про стягнення пені у сумі 1691,47грн. підлягають залишенню без задоволення за недоведеністю.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 ГПК України, а саме у зв`язку з оплатою боргу у сумі 1674,50грн. до подачі позову до суду та частковим задоволенням вимог про стягнення пені з відповідача слід стягнути державне мито у сумі 6,12грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 14,16грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 599, 611, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 1, 4, 22, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Державної інспекції з карантину рослин по Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 1674,50грн.; пені в розмірі 1923,21грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Державної інспекції з карантину рослин по Донецькій області (83100, м. Донецьк, б. 50-річчя СРСР, 149; код ЄДРПОУ 00483524) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; код ЄДРПОУ 08596860) пеню у розмірі 231,73грн.

В частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 1691,47грн. відмовити за недоведеністю.

Припинити провадження у справі №43/33 в частині стягнення суми боргу у розмірі 1674,50грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Державної інспекції з карантину рослин по Донецькій області (83100, м. Донецьк, б. 50-річчя СРСР, 149; код ЄДРПОУ 00483524) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; код ЄДРПОУ 08596860) витрати по сплаті державного мита у сумі 6,12грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 14,16грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 24.03.10р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст.84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 29 березня 2010р.

Надруковано 3 примірники:

2 – сторонам,

1 – у справу.