Постанова № 8830388, 03.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.03.10Справа №2а-41/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді Майсак О.І.,

при секретарі: Слонімець Т.І.,

за участю: представника відповідача Новикової І.В. (довіреність № 11/10-013 від 12.04.2008 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 293»до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій № 0003062330 від 27.08.2009 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин № 293»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій № 0003062330 від 27.08.2009 р. Вказує, що за результатами планової перевірки відповідача працівниками ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя було складено акт (довідку) № 002076/3493 від 28.07.2009 року. На підставі акту позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003062330 від 27.08.2009 р., згідно якого до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2185,80 грн.

Позивач просить визнати недійсним вказане рішення про застосування фінансових санкцій № 0003062330 від 27.08.2009 р.

Ухвалою від 13 січня 2010 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 14 січня 2010 року закінчено підготовче провадження по адміністративній справі та справа призначена до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з’явився, до початку судового засідання надав телефонограму №49 з проханням розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.76).           

Представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що в ході перевірки позивачем не було надано будь-яких документів, що підтверджували б облік товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 2005,90 грн., ксерокопії ж пред’явлених після перевірки накладних, містять в собі не усі найменування товарів, які були зазначені «в опису товарів, що знаходяться на реалізації». Не врахованими залишились товари на суму 922,20 грн., за якими і була нарахована штрафна санкція відповідно до ст. 21 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»в розмірі 1845,80 грн., що є частиною суми нарахування за оскаржуваним рішенням. Також вказує, що в ході перевірки було встановлено незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку № 1577, що є порушенням п. 9 ст. 3 зазначеного Закону, за що була нарахована штрафна санкція в сумі 340,00 грн.

В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача за наявними у справі матеріалами.

          Згідно пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин № 293»зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 20.11.2007 року (а.с.61), та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя як платник податків і зборів.

На підставі направлень на перевірку від 28.07.2009 року № 406/01-173 та №399/01-173 від 28.07.2009 року (а.с.10-11), виданих Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя була проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 293»з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено акт (довідка) від 28.07.2009 року (а.с.8-9). На підставі акту (довідки) від 28.07.2009 року керівництвом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003062330 від 27.08.2009 року до ТОВ «Магазин № 293»в розмірі 2185,80 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі –Закон № 265/95-ВР), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704) (далі –Положення №88 від 24.05.1995 року), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.6 Положення №88 від 24.05.1995 року первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості. Документ, виготовлений машинним способом, повинен бути записаний на матеріальному носії (магнітному, паперовому), виготовлений і розмічений за вимогами відповідного стандарту і закодований згідно з затвердженою системою кодифікації. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію. Документ на машинозчитуваному носії повинен мати код особи, відповідальної за правильність складання документа. Належність коду конкретній особі реєструється організацією - створювачем документа на машинозчитуваному носії, а також створюються технічні, програмні засоби та організаційні умови, що виключають можливість користування чужими кодами. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для винесення записів до облікових бухгалтерського реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

В судовому засіданні встановлено, що в ході перевірки позивачем не було надано будь-яких документів, що підтверджували б облік товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 2005,90 грн., ксерокопії ж пред’явлених після перевірки накладних, містять в собі не всі найменування товарів, які були зазначені «в опису товарів, що знаходяться на реалізації». Не врахованими залишились товари на суму 922,20 грн., за якими і була нарахована штрафна санкція відповідно до ст. 21 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»в розмірі 1845,80 грн., що є частиною суми нарахування за оскаржуваним рішенням. Також в ході проведення перевірки було встановлено незабезпечення зберігання фіскального звітного чека № 1577, що є порушенням п. 9 ст. 3 зазначеного Закону, за що була нарахована штрафна санкція в сумі 340,00 грн. Посилання представника позивача щодо наявності документального підтвердження обліку товарів знаходилось за юридичною адресою позивача ( м. Севастополь, пр.. Героїв Сталінграду буд. 35 кв. 98) (а.с.61), не приймається судом до уваги. Оскільки, саме торговий кіоск за адресою (м. Севастопль, пр.. Героїв Сталінграду, 39) є місцем реалізації тютюнових виробів, відповідно до наданої позивачем ліцензії, яка діяла на момент здійснення перевірки (а.с.56).

На проведення перевірки кіоску, розташованого на вул. Гер. Сталінграду, 39, що належить позивачу, були оформлені направлення № 406/01-173 від 28.07.2009 року на зав. сектором КРО Шафалович О.В. та № 399/01-173 від 28.07.2009 року на ім’я старшого держподаткового ревізора-інспектора Захарова Д.М., що відображено в акті перевірки. Але у вказаних направленнях помилково зазначено ЗАТ «Магазин № 293», однак наявність коду ЄДРПОУ 35576643 ідентифікує саме юридичну особу ТОВ «Магазин № 293». Крім того, направлення на перевірку були вручені продавцю Спірідоновій В.У., про що вона розписалася у направленнях без зауважень, посадові особи органу державної податкової служби були допущені до проведення перевірки, зауважень та заперечень до якої від особи, що була присутня при проведенні перевірки не було, про що свідчить її підпис на акті перевірки. Відповідно до наданого суду відповідачем плану проведення перевірок СГД сектору по контролю за розрахунковими операціями на період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р., додатку до наказу від 01 липня 2009 року № 6/01-090/ОСК (а.с. 58-59 ), саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин 293»значиться у плані перевірок.

Зі ствердженнями позивача щодо наявності конфлікту та можливості застосування п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»суд не може погодитися, оскільки, відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Штрафна санкція, що нараховується за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є адміністративно-господарською санкцією та не входить в перелік податків та зборів відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», тому Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на неї не розповсюджується.

З урахуванням викладеного, судом робиться висновок, щодо правомірності винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003062330 від 27.08.2009 року, та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

          Постанова складено у повному обсязі 09 березня 2010 року.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                              підпис                                        О.І. Майсак