Ухвала суду № 88303514, 18.03.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.03.2020 Справа№ 914/509/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового зсідання Зубкович Д.С., розглянув матеріали заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову

у справі № 914/509/20

за позовом: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ,

до відповідача 1: Приватного підприємства «Надія-Вест», м. Львів,

до відповідача 2: ОСОБА_1 , м. Львів,

предмет позову: солідарне стягнення 297 773,66 грн.,

підстави позову: порушення умов договору про надання овердрафту та договору поруки,

за участю представників:

позивача: не з`явися,

відповідача 1: не з`явися,

відповідача 2: Жук Ростислав Стефанович - адвокат, ордер №1016975 від 10.03.2020 р.

ПРОЦЕС

27.02.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Приватного підприємства «Надія-Вест» та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 297 773,66 грн. Одночасно надійшла заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову у відповідній справі.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.03.2020 року.

У судовому засіданні 11.03.2020 року за участю представників позивача та відповідача 2 судом розкрито інформацію щодо потенційного конфлікту інтересів з позивачем та представником відповідача 2. Відводів складу суду представниками сторін не заявлено. У судовому засіданні представник відповідача 2 заявив клопотання про відкладення судового засідання по розгляду заяви про забезпечення позову у зв`язку з неотриманням заяви про забезпечення позову та необхідністю ознайомитись із відповідною заявою та підготувати заперечення. Судом відкладено розгляд заяви на 18.03.2020 року.

16.03.2020 року від відповідача 2 надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

17.03.2020 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через введення карантину на території України.

У судове засідання 18.03.2020 року з`явився представник відповідача 2.

Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, не вважає клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи таким, що підлягає задоволенню, оскільки не вважає неявку представника позивача в дане судове засідання такою, що перешкоджає розгляду заяви. Суд зазначає, що в клопотанні позивач не зазначає наміру чи необхідності подання додаткових обґрунтувань чи документів до заяви про забезпечення позову. Тому суд, за незмінних з попереднього судового засідання обставин щодо доводів позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не вбачає підстав для відкладення розгляду заяви про забезпечення позову. Також суд враховує обмежені строки вирішення заяв про забезпечення позову, встановлені ст. 140 ГПК України, а також ту обставину, що заява призначалася до розгляду в судовому засідання з метою з`ясування думки сторін щодо складу суду в даній справі.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» зазначає, що 05 лютого 2019 року між ним та Приватним підприємством «Надія-Вест» було укладено договір про надання овердрафту №015/0046/505635, згідно з умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту в межах поточного ліміту - 270 000 грн. 00 коп., максимальний ліміт за договором складає 810 000 грн. 00 коп. строком до 05.02.2022 року, а позичальник зобов`язався використати овердрафт за цільовим призначенням, погасити овердрафт/кредитну заборгованість, сплатити проценти за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю у розмірі 25,4% річних, комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором, у строки передбачені договором. встановлених умовами кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 05 лютого 2019 року між банком та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір поруки №015/0046/505635/1, відповідно до умов якого поручитель зобов`язається відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечуваних зобов`язань, у тому числі тих, що виникають у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Всупереч вимогам п. п. 4, 8, 5.1, 5.2 кредитного договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме не здійснював щомісячного погашення кредитної заборгованості згідно умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 17.02.2020 року за ним виникла кредитна заборгованість у сумі 297 773 грн. 66 коп.

Позивач вважає, що з огляду на те, що заявлені вимоги мають значний розмір та, враховуючи відсутність належного виконання зобов`язання, в тому числі після пред`явлення як вимоги, так і позову, - то заявлений спосіб забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно, є адекватним способом запобіганню можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, та недопущення відчуження цього майна під час розгляду справи (в т.ч. шляхом укладення як реальних, так і фіктивних правочинів), з метою подальшого приховання та неможливості його реалізації в тому числі через органи ДВС у випадку ухвалення рішення на користь позивача та звернення до відповідних органів із виконавчими документами.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідачів, які можуть сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення в майбутньому. Так, з підстав передбачених ст. ст. 136, 137 ГПК України, зважаючи на дії позичальника, які свідчать про його намір уникнути від сплати кредитної заборгованості, враховуючи, що заборгованість позичальника є суттєвою та становить 297 773 грн. 66 коп. (без урахування штрафних санкцій), а обставини, що породили виникнення заборгованості, вказують на неплатоспроможність боржника (він не виконує взяті на себе боргові зобов`язання), позивач вважає, що існують всі підстави забезпечити позов, шляхом накладення арешту на додаткове майно поручителя. Відтак, просить суд про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно ОСОБА_1 , а саме автомобіль марки CITROEN, модель - С4 РІСАSSO880, 2014 року випуску, об`єм двигуна 1560 куб. см.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА 2

Відповідач 2 стосовно заяви про вжиття заходів забезпечення позову заперечує, зазначаючи, що такі порушуватимуть його права.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім цього, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Перевіривши зазначені позивачем обставини та дослідивши долучені до заяви докази, суд не вважає доведеною та належним чином підтвердженою необхідність вжиття заходів забезпечення позову у зазначений позивачем спосіб, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Як вбачається із заяви, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовується фактично допущенням прострочення платежу по поверненню кредиту. Однак, сам лише факт порушення відповідачем 1 своїх зобов`язань за кредитним договором не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 ГПК України. Несплата боргу (наявність якого буде досліджуватись та встановлюватись у процесі розгляду справи по суті) після направлення вимоги та пред`явлення позову також не підтверджує необхідності вжиття зазначеного заходу забезпечення позову, оскільки має місце нетривале невиконання зобов`язання, а факт повідомлення поручителя про допущене позичальником порушення зобов`язання буде предметом розгляду та встановлення у процесі розгляду справи.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову вживаються з метою уникнення труднощів при виконанні рішення суду та за наявності обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання своїх зобов`язань та спрямованих на зменшення наявного у нього майна. Із заяви про забезпечення позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» не вбачається, що майно, наявне у відповідача 2, може зникнути, зменшитися в кількості, або може погіршитися його якість на момент виконання рішення в результаті об`єктивних чи суб`єктивних причин. Позивачем не наведено та не підтверджено обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем 2 дій, спрямованих на відчуження зазначеного автомобіля, чи інших дій, в результаті чого майно може зникнути чи зменшитись, внаслідок чого стане неможливим виконання рішення суду про солідарне стягнення заборгованості (у випадку постановлення такого). Відтак, доводи АТ «Райффайзен Банк Аваль» є необґрунтованими та не свідчать про достатню ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, якщо таке буде прийняте на користь позивача. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім цього, суд зазначає, що заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю до вимог, для забезпечення яких він вживається. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема, враховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обравши такий захід забезпечення позову як накладення арешту на рухоме майно, належне відповідачу 2, позивач не обгрунтовує розумності та адекватності цього заходу забезпечення позову, а також наявності зв`язку між цим заходом до забезпечення позову - накладенням арешту на автомобіль і предметом позовної вимоги - стягнення 297 773,66 грн. заборгованості солідарно з позичальника та поручителя. Так, позивачем не зазначено і суду не відома вартість об`єкта, про накладення арешту на який просить позивач. Також позивачем не наведено відомостей стосовно того, що у відповідачів відсутні будь-які грошові кошти, в тому числі і на рахунках в банку, або інше майно, за рахунок якого може відбутись погашення заборгованості у випадку задоволення позовних вимог в даній справі. Тобто, позивачем не обґрунтовано обраного ним способу забезпечення позову про солідарне стягнення заборгованості в розумінні співмірності та адекватності.

Суд також звертає увагу, що заходи забезпечення позову мають вживатися як превентивні заходи можливого невиконання рішення суду, а не як заходи відповідальності сторони чи погіршення майнового стану сторони спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Із поданих матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд не вважає, що позивачем доведено представленими доказами можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду (у випадку прийняття такого на користь позивача), неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без невжиття обраного позиваечм заходу забезпечення. Враховуючи наведене, суд зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вх. № 591/20 від 27.02.2020 року) про забезпечення позову у справі № 914/509/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено в апеляційному порядку з протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.03.2020 року.

Суддя Матвіїв Р.І.