Ухвала суду № 88295821, 18.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 березня 2020 року Справа № 160/584/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, в якому просить суд:

- стягнути з Шевченківської районної у м. Дніпрі ради на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (за період з 21.05.2019 року по 26.12.2019 року) у сумі 131 232,64 грн.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 21.01.2020 року був залишений без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання до суду: належним чином засвідчені копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера: НОМЕР_1 ; завірені копії доданих до позовної заяви документів.

Ухвалою суду 05.02.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 26.02.2020 року було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 після відкриття спрощеного позовного провадження у справі та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову з позовною вимогою майнового характеру у розмірі 1312,33 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2020 року було продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами після усунення позивачем недоліків позовної заяви, виявлених після відкриття провадження у справі.

Разом з відзивом на позов відповідач надав суду заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначив, що вважає адміністративну справу достатньо складною для того або проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження. Тому, посилаючись на положення ст. 12, ст. 257, ст. 260 КАС України, відповідач просить суд розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи.

Водночас, від позивача надійшло заперечення проти клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в якому зазначив про те, що відповідач не наводить жодних аргументів на підтвердження своїх тверджень про складність справи для необхідності її розгляду в порядку загального позовного провадження. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що правовідносини між сторонами було розглянуто під час слухання справи № 160/2755/19, а в даному провадженні розглядається питання про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку, що не охоплений рішенням суду у справі № 160/2755/19.

Тому, посилаючись на ст. 257 КАС України, позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, проаналізувавши норми КАС України, дійшов таких висновків.

Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 262 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З урахування цього, суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження учасники справи, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подавати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що розпорядженням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року № 57 «Про вжиття заходів, щодо запобігання поширенню короновірусу COVID-19» рекомендовано суддям обмежити (за можливості) спілкування з учасниками судового процесу та їх представниками, зменшити кількість судових засідань, що призначається у відкритому судовому засіданні протягом робочого дня, рекомендовано учасникам справи та відвідувачам обмежити відвідування приміщень суду з метою запобігання респіраторних захворювань.

Тому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не надав суду довідку про розмір заробітної плати позивача за період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року, а також докази виплати позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Так, відповідно до ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

При цьому, суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Приписами ч. 3 ст. 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 6 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Тому, на підставі ст. ст. 77, 80 КАС України, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача довідку про розмір заробітної плати позивача за періоди з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року та з 22.01.2019 року по 14.02.2019 року, а також докази виплати позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Витребувати у Шевченківської районної у місті Дніпрі ради довідку про розмір заробітної плати позивача за період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року та з 22.01.2019 року по 14.02.2019 року, а також докази виплати позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька