Ухвала суду № 88287923, 18.03.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12331/19

Провадження № 1-кп/727/121/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Слободян Г.М.

секретар судових засідань Ільчук М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотанням прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Дуць О.П. про продовження, застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12019260040001225 від 05.06.2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

- прокурора Дуць О.П.

- обвинуваченого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника Павчука С.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12019260040001225 від 05.06.2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України.

Прокурором Чернівецької місцевої прокуратури Дуць О.П. в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження терміну дії застосованого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою

Доводи клопотання мотивовані тим, що ОСОБА_1 обвинувачується за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України. Прокурор, вважає доведеними обставини кримінального правопорушення встановлені органом досудового розслідування, а також і те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зокрема - вчинення ОСОБА_1 нового злочину у разі перебування на волі; ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує; ризик впливу на потерпілого та переховування від суду. Просить, в установленому законом порядку, зважаючи на відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, продовжити термін дії, застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1 строком на 60 діб.

Сторона захисту, захисник в інтересах обвинуваченого та ОСОБА_1 проти клопотання не заперечували.

Заслухавши доводи клопотання, думку учасників процесу, суд зважає на наступне. Судом встановлено, що 29.11.2019 року, слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці під час досудового розслідування до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 29.11.2019р. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру, у вчиненні злочинів. 23.01.2020 року під час підготовчого судового засідання судом до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід – тримання під вартою. Термін дії застосованого запобіжного заходу установлено до 23.03.2020 року.

Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Клопотання прокурора про продовження застосованого судом до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останньому було вручено 17.03.2020 року. Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються, продовжуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує наявність ризиків, регламентованих п. 1, п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України та особу обвинуваченого, а саме, судом враховуються ризики: - переховування обвинуваченого від суду; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватими у вчиненні наведених вище кримінальних правопорушень; - ризик впливу ОСОБА_1 на потерпілих, свідків, які безпосередньо в судовому засіданні не були допитані; ризик вчинення нових кримінальних правопорушень та, з урахуванням особи ОСОБА_1 , його стійку злочинну спрямованість, обумовлену тим, що раніше ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини та підвищену суспільну небезпечність, крім того, останній ніде офіційно не працює, не має постійного місця проживання, а тому, суд вважає, що слід продовжити вказаний запобіжний захід обвинуваченому до 60 діб., який не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою за наявності передумов регламентованих пп. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.

Згідно ст.. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується (продовжується), виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м”яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Поряд з наведеним, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд, серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , враховуються вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, оскільки, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", визначає, що «…обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення….».

Рішення ЄСПЛ (за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року) по справі «Лабіта проти Італії», п. 152 визначає, що «…відповідно до практики Суду, на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно…; передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…».

Тримання особи під вартою, завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину - рішення у справі «Москаленко проти України».

Судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги.

Отже, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне продовжити останньому застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 23.03.2020 року, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 29.11. 2019 року було ОСОБА_1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а отже, суд, виходячи з вимог ч.3 ст. 183 КПК України, якою визначено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Прокурор, обвинувачений і в його інтересах захисник не заперечували проти альтернативного запобіжного заходу – застави.

Визначаючи розмір застави, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, суд бере до уваги обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 , його матеріальний стан, та вважає за можливе визначити розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.

Отже, для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 41.000 грн., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 548201720355279001000008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали та слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки, як - прибувати за кожною першою вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він тимчасово фактично проживає без дозволу суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця тимчасового, фактичного проживання, утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 176-178, 194, 199, 331 ч. 3 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити

Продовжити, застосований судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України на строк до 60 діб - до 15 травня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 41.000 грн. (сорок одна тисяча грн.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 548201720355279001000008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною першою вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він тимчасово фактично проживає без дозволу суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну місця тимчасового фактичного проживання, утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15.05.2020р При цьому, роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)», негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора.

Секретарю судових засідань Ільчуку М.В. вручити копію даної ухвали стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити для виконання до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (33).

Ухвала підлягає оскарженню до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя Слободян Г.М.