Постанова № 8828787, 25.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-2852/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Кірієнка В.О.

при секретарі                                                  Ломиног А.М.

за участю:

представника позивача: Максимчук С.П.

представника відповідача: Аніщенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення., -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.01.2010 року Красноармійською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий 2008 року, про що було складено акт № 26/15/33426253 від 25.01.2010 року. На підставі акту було прийнято податкове повідомлення – рішення від 01.02.2010 року № 0000011640/0, предметом якого визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість загальною сумою 1222037,05 грн. у вигляді штрафної (фінансової) санкції.

Позивач з вищевказаними повідомленнями-рішеннями не погоджується та вважає, що підставою для нарахування штрафних санкцій стало зарахування податковим органом платежів, сплачених підприємством в липні-жовтні 2008 року, грудні 2008 року, січні 2009 року в рахунок сплати розстрочених зобов’язань з податку на додану вартість (згідно рішень ДПА у Донецькій області, на підставі ст.. 14 ЗУ № 2181) та поточних зобов’язань з ПДВ, в погашення податкового боргу інших періодів (за лютий 2008 р.), а не тих, що були визначені у платіжних дорученнях. Просив визнати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2010 року № 0000011640/0 частково недійсним на суму 1202981,97 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача із заявленими позовними вимогами не згоден, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач – Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстроване 06.06.2005 року Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно довідки Управління статистики у місті Селидове № 027522 позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33426253 (а.с. 15).

25.01.2010 року Красноармійською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка ДП «Селидіввугілля» з питань дотримання вимог своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий 2008 року, по результатам якої було складено акт № 26/15/33426253 від 25.01.2010 року та прийнято податкове повідомлення – рішення від 01.02.2010 року № 0000011640/0.

Зазначеним актом були встановлені порушення позивачем, у тому числі, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-111 (зі змінами та доповненнями) відповідно до яких встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 2444074,09 грн.

01.02.2010 року керівником Красноармійської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000011640/0, яким позивачу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 305 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 2444074,09 грн. та зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 1222037,05 грн. за платежем по податку на додану вартість.

Суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає вимогам закону, виходячи при цьому з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції не доведена суду правомірність своїх дій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у акті перевірки від 25.01.2010 року № 26/15/33426253 підприємством було порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України « Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами « від 21.12.2000р. № 2181-111, а саме: платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 4.1.4. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до вищезазначеного Закону відповідачем встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 2 444 074,09 грн.

Згідно до вищезазначеного акту перевірки розрахунок штрафної санкції з податку на додану вартість був проведений податковим органом на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами ” від 21.12.2000р. № 2181-111.

Згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема у таких розмірах:

-          при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

30 липня 2008 року між Красноармійською об’єднаною державною податковою інспекцією та Державним підприємством «Селидіввугілля» був укладений договір на підставі рішення про розстрочення податкових зобов’язань 122/24-113, згідно якого інспекція надає платнику розстрочення (відстрочення) сплати податкових зобов’язань на загальну суму 2900000,00 (два мільйони дев’ятсот тисяч) грн. в період з 30.07.2008 року по 18.12.2008 року.

Як вбачається із акту перевірки № 26/15/33426253 від 25.01.2010р., підставою для нарахування штрафних санкцій стало зарахування податковим органом платежів, сплачених підприємством в липні-жовтні 2008р., грудні 2008р., січні 2009р. в рахунок сплати розстрочених зобов'язань з податку на додану вартість (згідно рішень ДПА у Донецькій області, на підставі ст. 14 ЗУ № 2181) та поточних зобов'язань з податку на додану вартість, в погашення податкового боргу інших періодів (за лютий 2008р.), а не тих, що були визначені у платіжних дорученнях.

В якості доказів по справі позивачем були надані наступні платіжні доручення:

- від 18.07.2008р. № 4766 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 73/24-113 від 25.05.2008р. в сумі 50 000,00 грн.

- від 31.07.2008р. № 4984 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці в сумі 200 000,00 грн. згідно договору про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань від 30.04.2008 року № 9.

- від 28.08.2008р. № 5674 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці в сумі 483 333,00 грн. згідно договору про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань від 01.07.2008 року № 17.

- від 12.09.2008р. № 6248 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 73/24-113 від 25.04.2008р. в сумі 100 000,00 грн.

- від 30.09.2008р. № 6756 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 122/24-113 від 27.06.2008р. в сумі 170 000,00 грн.

- від 02.10.2008р. № 6775 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 112/24-113 від 27.06.2008р. в сумі 50 000,00 грн.

- від 16.10.2008р. № 73 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 112/24-113 від 27.06.2008р. в сумі 290 000,00 грн.

- від 30.10.2008р. № 476 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 122/24-113 від 30.07.2008р. в сумі 62 674,00 грн.

- від 31.10.2008р. № 21 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 73/24-113 від 25.04.2008р. в сумі 100 000,00 грн.

- від 02.12.2008р. № 474 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 112/24-113 від 27.06.2008р. в сумі 40 000,00 грн.

- від 05.01.2009р. № 1199 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 122/24-113 від 30.07.2008р. в сумі 15 000,00 грн.

- від 09.01.2009р. № 1304 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 112/24-113 від 27.06.2008р. в сумі 5 000,00 грн.

- від 12.01.2009р. № 1348 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість по розстрочці згідно рішення ДПА у Донецькій області № 73/24-113 від 25.04.2008р. в сумі 10 000,00 грн.

- від 20.01.2009р. № 1650 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість за грудень 2008 року в тому числі штрафні санкції згідно уточненого розрахунку від 20.01.2009 року. в сумі 6000 000,00 грн.

- від 22.01.2009р. № 1892 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 29979,94 грн.

- від 26.01.2009р. № 2024 Державним підприємством „Селидіввугілля" було сплачено податок на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 48721,03 грн.

Ознайомившись з матеріалами справи та наданими платіжними дорученнями, суд приходить до висновку, що вказані кошти Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція спрямувала на уплату пені та погашення недоїмки з податку на додану вартість, а вже на цю суму недоїмки була нарахована штрафна санкція за ставкою 50%. Отже, податковим органом безпідставно були нараховані штрафні санкції на суми коштів, сплачені в рахунок уплати розстрочених платежів з податку на додану вартість.

Як встановлено з матеріалів справи, прийняття рішень про розстрочку податкового зобов'язання та укладення відповідних договорів здійснювалось інспекцією у відповідності з вимогами ст. 14 „ Розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платника податків" Закону України „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІП).

Згідно п. 14.6 ст. 14 ЗУ № 2181 порядок реалізації цієї статті встановлюється центральним податковим органом. З метою забезпечення практичного впровадження ст. 14 ЗУ № 2181 Державною податковою адміністрацією України 18.09.2001р. був виданий наказ № 378, яким було затверджено Порядок розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків.

Відповідно до п. 4.5 — 4.7 Порядку, нарахування штрафних санкцій можливе лише при умові дострокового розірвання договору про розстрочку. При цьому, п. 4.7, чітко визначено, що нарахування штрафних санкцій здійснюється на розстрочені суми, що залишились не сплаченими. У зв’язку з тим, що договора розстрочки, які були укладені з Красноармійською об’єднаною державною податковою інспекцією в 2008р., не скасовувались і були діючими, відповідач нарахував штрафні санкції на суми коштів, сплачених в рахунок погашення зобов'язань з податку на додану вартість за діючими договорами розстрочки. Тобто податковим органом було змінено напрямок платежу, наслідком чого стало безпідставне нарахування штрафних санкцій.

Суд зазначає,що Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами ” від 21.12.2000р. № 2181-111 не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу, яким є податковий орган, яким-небудь чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і іншими законами та підзаконними нормативними актами.

Таким чином, дії Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції є розширенням наданих ЗУ № 2181 прав та суперечать вимогам частини 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2004р. № 22 (зареєстрована в Мінюсті України 29.09.2004р. за № 377/8976), встановлено що реквізит призначення платежу в платіжному дорученні здійснюється платником для надання повної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Проведення податковим органом операцій в особових рахунках платників податків в іншому порядку, ніж визначено у платіжному дорученні, означає право на зміну „напрямку платежу", котре є безпідставним.

Отже Державне підприємство „Селидіввугілля" спрямувало свої кошти саме на сплату зобов'язань з податку на додану вартість згідно договорів розстрочки, тому податковий орган не мав законних підстав для зміни призначення платежу та зарахування сплаченої суми в погашення попереднього податкового боргу. І як наслідок цього – Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція неправомірно нарахувала штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, оскільки фактично сплати попереднього податкового боргу не було.

Слід також зазначити, що п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ №2181 встановлено, що штрафні санкції застосовуються до платників податків у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом. Штрафна санкція визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу в залежності від кількості днів затримки по сплаті.

Згідно уточнюючого розрахунку № 10044 від 21.07.2008р., на який йде посилання в акті перевірки як на платіжний документ, по особовому рахунку підприємства з ПДВ проведено «до зменшення» суми, яка підлягала сплаті до бюджету, в розмірі 220,00 грн., що не є фактичною сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання грошовими коштами.

Наслідком цього стало безпідставне нарахування податковим органом штрафної санкції на суму 110,00 грн. Таких уточнюючих розрахунків (до «зменшення» зобов’язання з ПДВ) підприємством було подано 8 .

Таким чином, висновок Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції в акті № 26/15/33426253 від 25.01.2010р. та проведений розрахунок штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 1202981,97 грн. є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а прийняте внаслідок цього податкове повідомлення – рішення від 01.02.2010р. № 0000011640/0 по податку на додану вартість на загальну суму 1222037,05 грн. підлягає частковому скасуванню на суму 1202981,97 грн.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

Визнати податкове повідомлення-рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції від 01.02.2010 року № 0000011640/0 у сумі 1222037,05 грн. частково недійсним на суму 1202981,97 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 березня 2010 року.

Повний текст постанови складений 30 березня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Кірієнко В.О.