Постанова № 8828608, 29.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 р. справа № 2а-2457/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Христофорова А.Б.

при секретаріМалая С.Ю.

за участю

представника позивача - Макарова А.А.,

представника відповідача - Коростильова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Технологічне та спеціальне обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000671742/0/18491 від 05.05.06 року, в частині донарахування сум податкового зобовязання і розрахунку фінансових санкцій за виплату доходу у вигляді середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні і виплаті доходу у вигляді грошової компенсації за нанесену моральну шкоду робітникам ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, в частині суми донарахованого податкового зобовязання з основного платежу у розмірі 1220,81 гривень та в частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2441,62 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Технологічне та спеціальне обладнання», звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000671742/0/18491 від 05.05.06 року, яким визначена сума податкового зобовязання у розмірі 4124,28 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що відповідачем на підставі акту планової виїзної документальної перевірки (№ 507/23-6-05744426 від 20.04.2006 року) з питань дотримання Відкритим акціонерним товариством «Технологічне та спеціальне обладнання» вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 01.01.05 р. по 31.12.2005 р., за порушення п.п. 8.1.1, 8.1.2, п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003р., було прийнято спірне податкове повідомлення рішення № 0000671742/0/18491 від 05.05.06р, яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4124,28 гривень.

Просить визнати недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, вказуючи на невідповідність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, фактичним обставинам.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зазначив, що під час судового розгляду встановлено, що сума компенсації у вигляді середнього заробітку за затримку виплат при розрахунку робітнику ОСОБА_11. виплачувалась з каси ВАТ «ТИСО» у розмірі 1184,25 гривень, тому вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню незаконним частково, в частині донарахування податкового зобовязання у вигляді податку з доходів фізичних осіб. Оскільки вказане донарахування повинно проводитись лише на суму виплаченого ОСОБА_11. доходу у вигляді середнього заробітку на суму 1184,25 гривень, а донарахування податку та штрафних (фінансових санкцій) за виплату на користь фізичних осіб по нижчевказаним рішенням Краматорського міського суду :

№ 2-2176 від 26.04.2005р. (позивач ОСОБА_1),

№ 2-2189 від 21.02.2005р. (позивач ОСОБА_2.),

№ 2-2188 від 03.05.2005р. (позивач ОСОБА_3.),

№ 2-2522 від 09.03.2005р. (позивач ОСОБА_4),

№ 2-2522 від 09.03.2005р. (позивач ОСОБА_5.),

№ 2-1522 від 01.03.2005р. (позивач ОСОБА_6),

№ 2-1846 від 15.04.2005р. (позивач ОСОБА_7.),

№ 2-2058 від 15.04.2005р. (позивач ОСОБА_8.),

№ 2-3351 від 11.04.2005р. (позивач ОСОБА_9),

№ 2-6725 від 09.08.2005р. (позивач ОСОБА_10.),

визнати незаконним, тобто донарахування суми податкового зобовязання і відповідно суми фінансових санкцій повинно розраховуватись виходячи з суми сплаченої ОСОБА_11.

З огляду на наведене просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.05.2006р. № 0000671742/0/18491 в частині донарахування сум податкового зобовязання та розрахунку фінансових санкцій за виплату доходу у вигляді середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні і виплаті доходу у вигляді грошової компенсації за нанесену моральну шкоду робітникам ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10,, в частині суми донарахованого податкового зобовязання у розмірі 1220,81 гривень та в частині штрафної і фінансової санкції у розмірі 2441,62 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні додатково пояснив, що в даному спірному випадку у відповідності до п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особи, що отримали грошові кошти на підставі рішення суду зобов'язані включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував, пояснив суду, що законом не передбачено включення або не включення до складу місячного доходу суми отриманої заробітної плати та моральної шкоди в залежності від того, був такий дохід стягнутий за рішенням суду, чи у звичайному порядку.

В обґрунтування своєї правової позиції посилався на п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.п.4.2.1, 4.2.10 п.4.2 ст. 4, п. 17.1 ст. 17, п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Вважає спірне податкове повідомлення рішення таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

31.05.2006 року позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000671742/0/18491 від 05.05.06 року, яким визначена сума податкового зобовязання у розмірі 4124,28 гривень.

Постановою Господарського суду Донецької області від 21.08.06р. у справі № 29/148а у задоволенні позову «Технологічне та спеціальне обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000671742/0/18491 від 05.05.06р. року, яким визначена сума податкового зобовязання у розмірі 4124,28 гривень,- відмовлено (а.с. 124-126).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. у справі № 29/148а Постанову Господарського суду Донецької області від 21.08.06. у справі № 29/148а залишено без змін (а.с.160-163).

Ухвалою вищого адміністративного суду у справі № 29/148а Постанову Господарського суду Донецької області від 21.08.06р. у справі № 29/148а та Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2006р. у справі № 29/148а, скасовано, справу направлено на новий розгляд (а.с.188-190).

05.02.2010 року справа надійшла до Донецького оружного адміністративного суду.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання», згідно свідоцтва про державну реєстрацію виданого виконавчим комітетом Краматорської міської ради,- є юридичною особою, ідентифікаційний код 05744426, дата державної реєстрації 27.01.1997р. (а.с.202).

Відкрите акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання» (Далі за текстом ВАТ «ТІСО»), 07.07.1993р. взято на облік в Державній податковій інспекції у м. Краматорську (Далі за текстом ДПІ у м. Краматорську) як платника податків.

ДПІ у м. Краматорську,- є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

ДПІ у м. Краматорську проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «ТІСО», код за ЄДРПОУ 05744426, за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р.

За результатами вказаної перевірки 26.04.06р. року складено акт № 507/23-6-05744426 (а.с. 14-33, том 1).

Згідно висновків вказаного акту документальною перевіркою серед іншого встановлені наступні порушення з боку ВАТ «ТІСО»: п.п. 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІУ, зі змінами та доповненнями. Донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1374,76 гривень, у тому числі за 2005 рік 1374,76 гривень.

За наслідками проведеної перевірки 05.05.2006р. ДПІ у м. Краматорську прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № 0000671742/0/18491 (а.с.37-38).

Згідно вказаного спірного податкового повідомлення - рішення до ВАТ «ТІСО» визначено суму податкового зобовязання на суму 4124,28 гривень, у тому числі за основним платежем 1374,76 гривень, штрафна (фінансова) санкція 2749,52 гривень.

Висновок щодо порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства полягає в тому, що при перевірці первинних касових документів за червень 2005 року, серпень 2005 року, березень 2005 року, встановлено перерахування підприємством грошових коштів в ВДВС на суму 2983,98 гривень, згідно постанов про арешт коштів боржника за рішенням суду, на користь фізичних осіб - колишніх працівників підприємства, у тому числі : середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні фізичних осіб на суму 7990,91 гривень; моральної шкоди заподіяної фізичним особам на суму 1400,00 гривень, а також виплати з каси підприємства колишньому працівнику ОСОБА_11. середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні у сумі 1 184,25 гривень.

Судом встановлено, що згідно рішень Краматорського міського суду Донецької області прийнято рішення про стягнення з ВАТ «ТІСО» на користь фізичних осіб заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за затримку виплати заробітної плати при звільненні та моральної шкоди, а саме :

справа № 7847/2004 від 29.10.2004р. на користь Зорі І.Я.- 1603,80 гривень;

справа № 2-2176 від 26.04.2005р. на користь ОСОБА_1- 2137,08 гривень;

справа № 2-2189 від 21.02.2005р. на користь ОСОБА_2.- 3703,49 гривень;

справа № 2-2188 від 03.05.2005р. на користь ОСОБА_3.- 2024,45 гривень;

справа № 2-2522 від 09.03.2005р. на користь ОСОБА_4.- 2287,29 гривень;

справа № 2-2522 від 09.03.2005р. на користь ОСОБА_5.- 2470,57 гривень;

справа № 2-1522 від 01.03.2005р. на користь ОСОБА_6- 3178,39 гривень;

справа № 2-1846 від 15.04.2005р. на користь ОСОБА_7.- 1 962,17 гривень;

справа № 2-2058 від 15.04.2005р. на користь ОСОБА_8.- 2603,10 гривень;

справа № 2-3351 від 11.04.2005р. на користь ОСОБА_9- 3007,42 гривень;

справа № 2-6725 від 09.08.2005р. на користь ОСОБА_10- 2862,28 гривень (а.с.39-44).

Відділом Державної виконавчої служби Краматорського міського управління Юстиції було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наведених рішень, відповідно до постанов від 14.12.2004р., 06.06.2005р., 12.08.05р., 08.04.2005р., 19.04.2005р., 21.03.2005р., 13.05.2005р., 19.04.2005р., 10.06.2005р., 17.05.2005р., 26.04.2005р. (а.с.45-56).

Згідно копії видаткового касового ордеру № 158 від 11.03.05р. ВАТ «ТІСО» було виплачено ОСОБА_11. заробітну плату за квітень 2004р. та компенсацію згідно рішення суду у справі № 2-7874/2004р. усього на суму 1603,80 гривень.

ВАТ «ТІСО» платіжними дорученнями № 1320 від 22.06.05р. на суму 27434,13 гривень, № 1895 від 09.09.05р. на суму 1983,98 гривень, № 1900 від 12.09.2005р. на суму 1000,00 гривень, перераховано грошові кошти до відділення державної виконавчої служби Краматорського Міського управління юстиції на користь фізичних осіб.

Відповідно до п.п. 8.1.1.п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідно до якого податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.2. п.8.2 ст.8 цього ж Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 17.1.9 п.17.1 ст.17 цього Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Рішеннями Краматорського міського суду про стягнення заборгованості на користь працівників, зокрема встановлено, що вказані працівники є колишніми, тобто на момент розгляду вказаних справ,- звільнені та у трудових відносинах з ВАТ «ТІСО» не перебувають (а.с.93,96,98,100,103,105,109,111,113,115). Вказані обставини також знаходять своє підтвердження у акті перевірки, що складений відповідачем, та не оспорюється сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 44-1 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 124. Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.17.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи). Відповідно до п. 17.2. ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Оскільки, в даних спірних правовідносинах, факт ненарахування заробітної плати (доходу) колишнім працівникам підприємства, не є спірною обставиною у справі, а перерахунок грошових коштів проводився відповідно до рішення суду, позивач за вказаних обставин не виступав у якості податкового агенту.

До того ж судом встановлено, що на момент звернення до суду стягувачі є колишніми працівниками підприємства, тому, у даному спірному випадку, обовязок перерахування податку не покладений на позивача.

Відповідно до п. 4.4.1. п.4.4. ст. 4 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, що стосуються срірних правовідносин, є безпідставними і судом до уваги не приймаються.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні у повному обсязі не доведено, що спірне податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання та нарахування штрафних фінансових санкцій було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення - рішення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З огляду на те, що Позивач у позовних вимогах просить визнати незаконним та скасувати спірне податкове повідомлення -рішення, суд вважає за необхідне для належного та повного захисту прав Позивача визнати зазначене повідомлення-рішення недійсним, оскільки незаконними визнаються нормативні акти, а зазначене податкове повідомлення-рішення є актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Вихід судом за межі заявлених позовних вимог є правом, а не обовязком суду, тому суд приходить до висновку про задоволення позову в межах заявлених позовних вимог.

Отже виходячи з вищенаведеного суд задовольняє позов Відкритого акціонерного товариства «Технологічне та спеціальне обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000671742/0/18491 від 05.05.06 року, в частині донарахування сум податкового зобовязання і розрахунку фінансових санкцій за виплату доходу у вигляді середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні і виплаті доходу у вигляді грошової компенсації за нанесену моральну шкоду робітникам ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, в частині суми донарахованого податкового зобовязання з основного платежу у розмірі 1220,81 гривень та в частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2441,62 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Технологічне та спеціальне обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000671742/0/18491 від 05.05.06 року, в частині донарахування сум податкового зобовязання і розрахунку фінансових санкцій за виплату доходу у вигляді середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні і виплаті доходу у вигляді грошової компенсації за нанесену моральну шкоду робітникам ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, в частині суми донарахованого податкового зобовязання з основного платежу у розмірі 1220,81 гривень та в частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2441,62 гривень, - задовольнити.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000671742/0/18491 від 05.05.06 року, в частині суми донарахованого податкового зобовязання за основним платежем на суму 1220,81 гривень (одна тисяча двісті двадцять гривень вісімдесят одна копійка), в частині штрафної (фінансової) санкції на суму 2441,62 гривень (дві тисячі чотириста сорок одна гривня шістдесят дві копійки).

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 29 березня 2010 року.

Повний текст постанови складений 03 березня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Христофоров А.Б.