Ухвала суду № 88285608, 04.03.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1759/2020

Справа № 428/1274/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Комплєктової Т.О., за участю секретаря судового засідання Погребної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Сацик Н.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Фесенком О.В., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 05.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020130000000030, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Сацик Н.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Фесенком О.В., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 05.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020130000000030, про арешт майна.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що Слідчим управлінням ГУНП в Луганській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020130000000030 від 05.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно рішення І сесії VІІ скликання Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області (далі Красноріченська селищна рада) № 1/2 від 15.11.2017 ОСОБА_1 обраний Красноріченським селищним головою та останньому присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад.

ОСОБА_1 з 15 листопада 2017 року наділений і постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому згідно з пунктом 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Відповідно до пункту 2 примітки до ст. 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 369 та 382 цього Кодексу є керівники органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є керівником органу місцевого самоврядування – Красноріченської селищної ради, являється службовою особою, яка займає відповідальне становище і наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов`язані з організацією роботи селищної ради, у тому числі зі скликання сесії ради, внесенням пропозиції та формуванням порядку денного сесій щодо відчуження комунального майна, діячи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надані йому службові повноваження, вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, на балансі Красноріченської селищної ради знаходяться зовнішні каналізаційні мережі інвентарний номер НОМЕР_1 , до складу яких входять металеві труби з водопостачання, балансова вартість яких складає 256 745 грн.

04.02.2020 менеджер з маркетингу ОСОБА_2 , який працює у ФОП ОСОБА_3 , знаючи, що на біля с. Бараніковка Кремінського району Луганської області в землі знаходиться металева труба з водопостачання довжиною 500 погонних метрів, яка протягом тривалого часу не під`єднана до будь-яких комунікацій, фактично за призначенням не використовується та перебуває у власності громади, вирішив законним способом придбати її за договором купівлі-продажу.

З цією метою, 04.02.2020 ОСОБА_2 звернувся до Красноріченського селищного голови ОСОБА_1 та повідомив про свій намір законним шляхом придбати вищевказану металеву трубу з водопостачання.

У свою чергу, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок ОСОБА_2 та власності громади, повідомив, що останньому непотрібно офіційно укладати угоду щодо купівлі-продажу металевої труби з водопостачання та зазначив, щоб ОСОБА_2 здійснював роботи з демонтажу труби незаконно, а він, ОСОБА_1 , буде вживати заходів щодо неповідомлення про дані злочинні дії до правоохоронних органів, а також вирішить усі проблемні питання, які виникнуть у ОСОБА_2 з мешканцями громади. Далі ОСОБА_1 висловив вимогу, що придбати металеві труби з водопостачання ОСОБА_2 зможе лише за умови надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, шляхом вимагання неправомірної вигоди, створив умови, за яких ОСОБА_2 погодився на незаконну вимогу надати неправомірну вигоду останньому за можливість демонтажу та отримання у власність металевої труби з водопостачання.

Розуміючи незаконність дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з даного приводу звернувся із відповідною заявою до УСР в Луганській області ДСР НП України, про що було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

10.02.2020 приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_2 , діючи під контролем правоохоронних органів, зустрівся з ОСОБА_1 у його службовому кабінеті, розташованому у приміщенні Красноріченської селищної ради за адресою: Луганська область, Кремінський район, смт. Красноріченське, вул. Центральна, 20, де ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, поєднаної з її вимаганням, діючи з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень за можливість неофіційно придбати металеву трубу з водопостачання шляхом її демонтажу та привласнення, а також за невжиття заходів щодо повідомлення правоохоронних органів та членів територіальної громади про факт незаконного вилучення власності громади.

Одразу після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 був затриманий уповноваженими співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку із чим його злочинна діяльність була припинена.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи Красноріченським селищним головою, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, всупереч інтересів територіальної громади та вимог ст. ст. 6, 19 Конституції України, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи протиправність своїх дій 10 лютого 2020 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, перебуваючи у своєму службовому кабінеті в приміщенні Красноріченської селищної ради за адресою: Луганська область, Кремінський район, смт. Красноріченське, вул. Центральна, 20, отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, яку він раніше вимагав від останнього за можливість неофіційно придбати металеву трубу з водопостачання шляхом її демонтажу та привласнення, а також за невжиття заходів щодо повідомлення правоохоронних органів та членів територіальної громади про факт незаконного вилучення власності громади.

На підставі наведеного ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

11 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та 12.02.2020 слідчим суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з заставою у сумі 168 160 грн.

Санкцією ч.3 ст.368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, який класифікується, як тяжкий злочин.

Для забезпечення виконання можливого рішення суду в частині конфіскації майна згідно до санкції ч. 3 ст. 368 КК України, що передбачене ч. 5 ст. 170 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_1 . Завданням арешту майна в даному випадку є запобігання можливості його відчуження.(з огляду на право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру, яке передбачає для нього відповідні правомочності).

З урахуванням вищевикладеного, слідчий, за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просить накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий Сацик Н.В. в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву з проханням розглянути клопотання без її участі.

Підозрюваний та власник майна ОСОБА_1 та його захисник Чернобай С.С. в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви з проханням розглянути клопотання за їх відсутності, в заявах просили прийняти рішення за вказаним клопотанням на розсуд суду.

Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається зокрема конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Луганській області перебуває кримінальне провадження, внесене 05.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020130000000030, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №200105549 від 13.02.2020 встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_1 у власності перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

11.02.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На думку слідчого судді, в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності цілком відповідатиме принципу співмірності виконання завдань кримінального провадження, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки реалізацію права власника майна, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тож, у даному випадку, саме не накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності, може призвести до подальшого його відчуження, що суперечить завданням кримінального провадження та унеможливить застосування покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та винесення обвинувального вироку.

На підставі вищенаведеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, санкцією якої передбачена можлива конфіскація майна, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованих підстав для арешту зазначеного у клопотанні нерухомого майна, в зв`язку з чим вважає доцільним накласти арешт на вищевказане майно, шляхом встановлення заборони у праві відчуження та розпорядження, без обмеження права користування майном.

Керуючись ст.ст. 170 - 173, 175 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Сацик Н.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Фесенком О.В., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 05.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020130000000030, про арешт майна – задовольнити частково.

Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному 05.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020130000000030, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заборонити володіти та розпоряджатись вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова