Рішення № 88284850, 05.03.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/3536/16-ц

Провадження № 2/463/48/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

з участю секретаря судового засідання Попович Х.І.

представника позивача Жидачек Т.М.

представника відповідача ОСОБА_1 Оприска ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третьої особи ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним та позову Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третьої особи ОСОБА_1 про захист прав споживачів, встановлення фактів, що мають юридичне значення,

в с т а н о в и в :

позивач ПАТ "ОТП Банк" звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки №РML-600/009/2008/1 від 03.02.2009 року: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 та квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 для задоволення грошових вимог згідно кредитного договору №ML-600/009/2008 від 15.01.2008 року, в сумі 81 189,53 доларів США.

Відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ "ОТП Банк" про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору №ML-600/009/2008 від 15.01.2008 року, що укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк».

Окрім цього, за об`єднаним судом провадженням ПАТ "ОТП Банк" звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №ML-600/009/2008 від 15.01.2008 року у розмірі 81 189,53 доларів США.

Відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ "ОТП Банк" про захист прав споживачів, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Позивач ПАТ "ОТП Банк" позовні вимоги мотивує тим, що 15 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТТІ Банк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № МL-600/009/2008. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 105 000,00 доларів США. Проте, відповідач, в порушення п. 1.5.1 Кредитного договору, відповідно до якого - «Погашення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок» не здійснював відповідні платежі, що призвело до простроченої заборгованості за Кредитним договором. На день подання позову зобов`язання по кредитному договору не виконуються. Відповідно до п.1.9.1 Кредитного договору «Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадках невиконання Позичальником своїх боргових та інших зобов`язань за цим договором. При цьому, виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги». Банком неодноразово направлялись відповідачу повідомлення про суми боргу та досудові вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, проте направленні такі були проігноровані. Станом на 18.05.2016 р. заборгованість складає 81 189,63 доларів США.

В якості забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №811-00/009/2008 від 15.01.08 р. Згідно п.1.2. Договору поруки банк може звернутись з вимогою про виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором як до Позичальника, так і до Поручителя чи до всіх одночасно. Пунктом 3.1. Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання Позичальником Боргових зобов`язань перед Банком за Кредитним договором, Банк має право звернутись до Поручителя відповідно з вимогами про виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором в повному обсязі чи в частині. Відповідно до п.3.2. Договору поруки, Поручитель прийняв на себе зобов`язання, у випадку невиконання Позичальником його Боргових зобов`язань перед Банком за Кредитним договором, здійснити виконання Боргових зобов`язань в обсязі, заявленому Банком, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Банку. При цьому, згідно п.3.4. Договору поруки, така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо її буде надіслано поштою за адресою, вказаною в Договорі поруки. На підставі п.3.1., 3.2. Договору поруки, було направлено поручителю на адресу, зазначену в Договорі поруки, відповідні досудові вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, але станом на дату подання позовної заяви погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем не здійснено. У зв`язку із наведеним змушений звернутись до суду із позовом, просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за договором.

Окрім цього, в забезпечення своєчасності виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та позивачем також було укладено Договір іпотеки № PML-600/009/2008/1 від 03.02.09 р., згідно умов якого предметом іпотеки є: Квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 ; Квартира АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 . Відповідно до умов договору іпотеки, банк має право задовольнити із вартості предмету іпотеки свої вимоги щодо повернення суми наданого кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів, відшкодування збитків та витрат, викликаних порушенням кредитного договору. У зв`язку із наведеним змушений звернутись до суду із позовом, просить звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення грошових вимог Акціонерного товариства "ОТП Банк".

Відповідач зустрічні позовні вимоги мотивує тим, що при укладені вказаного вище кредитного договору банком порушено вимого чинного законодавства, як наслідок кредитний договір є недійсним. Так, укладений сторонами кредитний договір визначений сторонами як споживчий кредит, а тому для нього встановлено особливий порядок укладення. З аналізу Кредитного № ML-600/009/2008 від 15 січня 2008 року та Додаткової угоди №1 до нього, встановлено, що в їх змісті є відсутні встановлені законодавством обов`язкові умови, які необхідні для їх укладення, а саме: не встановлено умов надання кредиту, зокрема про можливі настання валютних ризиків для Позичальника; не встановлено, не розкрито та є відсутніми обов`язкові умови, щодо основних економічних і правових вимог виникнення іпотечного боргу, шляхом оприлюднення їх у письмовій формі, і ще до укладення такого договору. Не встановлено інфляційного застереження та відсутні належні дані і відомості, відносно досягнутої домовленості, про розрахунки індексації інфляційних втрат вартості предмету іпотеки та збереження її реальної вартості. Кредитний договір є неукладеним (не відбувся), коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б однієї його істотної умови, передбаченої законодавцем. Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», підставою недійсності правочину, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК, є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеним правочин (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Отже, оскільки вище вказані обов`язкові відомості не були встановлені Банком, не розкриті та є відсутніми в Кредитному договорі, за таких умов, Кредитний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, а його сторонами, в належній формі не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, передбачених законодавцем.

Окрім цього, у кредитному договорі неоднозначно та нечітко визначено розмір процентної ставки за кредитом, а розмір фіксованого відсотка – 4,49% річних з невизначеним FIDR не відповідає розрахункам, зазначеним у графіку платежів, та є завищеним; у договорі немає його сукупної вартості та розміру фактичного подорожчання кредиту. Згідно п.4, ч.1 Кредитного договору повернення Кредиту та сплата процентів здійснюється шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів, а саме: сума кредиту та нарахованих процентів щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору. Плаваюча процентна ставка – це процентна ставка за середньо і довгостроковими кредитами, розмір якої може змінюватись банком в односторонньому порядку та в строки, передбачені умовами кредитного договору. Перегляд її здійснюється через узгоджені між банком і кредитором проміжки часу. З вище викладеного вбачається, що плаваюча процентна ставка виключає можливість повернення кредиту шляхом сплати ануїтетних платежів оскільки неможливо розрахувати суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами. Також у Кредитному договорі зазначені умови які його не стосуються, суперечать чинному законодавству та іншим пунктам Кредитного договору чим вводять в оману позичальника. Під час укладення Кредитного договору Банком не дотримано та грубо порушено імперативні норми діючого законодавства України та приписи Національного банку України, які визначені законом як істотні та є необхідні для даного виду договорів, в результаті чого, позичальник змушений позбутися того нащо розраховував на момент укладення Кредитного договору, а сам договір є недійсним з моменту укладення. У зв`язку із наведеним просить визнати Кредитний договір №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року укладений ОСОБА_3 та Акціонерним банком «ОТП Банк» недійсним з моменту укладення.

Зустрічну позовну заяву про захист прав споживачів, встановлення фактів, що мають юридичне значення відповідач мотивує тим, що при укладені кредитного договору між банком та позичальником не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, кредитний договір є таким, що не розкриває зміст істотних умов та містить несправедливі положення як наслідок порушено права ОСОБА_3 як споживача кредитних послуг. П.2 ч.1. Кредитного договору, зазначено, що банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах, розмір та валюта кредиту – 105 000,00 дол. США. Згідно Додатку №1 до Кредитного договору № ML-600/009/2008 від 15 січня 2008 року, дата видачі зазначена 16.02.2009 року, також встановлено суму 103 181,78 дол. США., що суперечить Кредитному договору. Окрім цього, згідно Інформаційного листа Умови кредитування по програмі «Житло в кредит» наданого Банком Позичальнику 01 січня 2008 року, кредит надається на: а) купівлю нерухомості на вторинному ринку; б) фінансування будівництва квартири на первинному ринку житла, що суперечить самому Кредитному договору. Згідно цього ж Інформативного листа встановлено форму видачі кредиту, а саме готівкою та безготівкою. Окрім цього, внесення готівкових доларів США для погашення кредиту можливо виключно з використанням поточних рахунків позичальника, що в свою чергу суперечить п.1.5.1. ч.2 Кредитного договору, Інформаційному листу «Умови кредитування по програмі «Житло в кредит» наданого Банком 01 січня 2008 року, та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Декрету КМУ «Про валютне регулювання та валютний контроль», ст.162 КпАП. З огляду на наведене, сторонам, чинним законодавством України, не надано право здійснювати використання готівкової іноземної валюти при наданні кредиту в іноземній валюті та здійсненні платежів в рахунок його погашення за Кредитним договором №ML-600/009/2008 від 15.01.2008 року. Крім того, ці положення розгорнуті у листах НБУ від 29.09.2005 р. №13-134/4580- 9703; від 09.11.2005 р. №13-135/5657-11177; від 06.10.2000 р. №28-113/3704, в яких зазначено, про необхідність розраховуватися гривнею за послуги надані на території України уповноваженими банками резидентам. Ч.2 п.3.8. постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зазначено, що у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов`язані під час укладення кредитного договору надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним. Згідно Інформаційного листа «Умови кредитування по програмі «Житло в кредит» від 01 січня 2008 року, Банком не було повідомлено Позичальника про методику визначення валютного курсу, комісій пов`язаних з конвертацією валюти, тощо. З огляду на вище викладене вбачається, що Кредитний договір по своїй природі є нечітким та таким, що не дає можливості визначити які ж саме кошти повинен надати Банк, в якій саме валюті повинно відбуватись перерахування коштів згідно цільового використання кредитних коштів, також невстановлене цільове використання кредитних коштів. Умови договору щодо надання та погашення кредиту не передбачають ні суму кредиту ні дати та способу надання, також порядку повернення та плати за кредитом, не встановлено порядку конвертації валюти як наслідок не можливо визначити реальну ціну договору на момент укладання цього Договору. Також, п. 1.4.1.1.1. ч.2 Кредитного договору зазначено, що уразі використання Фіксованої процентної ставки, проценти за користування Кредитом розраховуються на основі Фіксованої процентної ставки, з розрахунку Річної бази нарахування процентів, що суперечить Кредитному договору в цілому, проте Додатковим договором №4 до Кредитного договору № ML-600/009/2008 від 15 листопада 2010 року встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 13,84% річних, що в свою чергу суперечить Повідомленню про орієнтовану сукупну вартість кредиту. Також, згідно Додатку №1 до Інформативного листа в якому вказаний Розрахунок орієнтованої сукупної вартості кредиту, Банком ознайомлено Позичальника з Стандартною формою погашення, що є відмінною до Ануїтетної, що суперечить п.4. ч.1 Кредитного договору та Постанові Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168. Оспорюваний кредитний договір не містить застереження про валютні ризики, так ч.2 п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5 зазначено, що: "суди повинні з`ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18,21 Закону України "Про захист прав споживачів", а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов`язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за цим договором несе споживач". На підставі вище викладеного вбачається, що Кредитним договором не встановлено а Сторонами не досягнуто згоди, щодо розміру відсоткової ставки, не досягнуто згоди щодо форми погашення Кредиту (Стандартна форма, Ануїтетні платежі) незрозуміло який саме тип відсоткової ставки (фіксована, плаваюча) використовується за кредитним договором. Умови договору не містять застереження про валютні ризики та інфляційне застереження, в Кредитному договорі та в додатках до нього немає жодного посилання на формулу розрахунку ануїтетного платежу та суми сукупних послуг, що є істотною умовою договору. Усі вище перелічені умови є необхідними для визначення ціни договору, реальної відсоткової ставки та абсолютного значення здорожчання кредиту.

Враховуючи відсутність в Кредитному договорі валютного застереження, інфляційних змін та формули розрахунку аннуїтетного платежу, Позичальник фактично був позбавлений можливості визначення абсолютного здороження кредиту а Банком не дотримано імперативних вимог статей 11, 18, 21 Закону України "Про захист прав споживачів", а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808.

Також, зміст та умови оспорюваного кредитного договору були розроблені самостійно працівниками банку, фактичне укладення цього договору здійснювалось в приміщенні банку. З огляду на це кредитний договір за своєю юридично-правовою природою є договором приєднання. Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Положення Кредитного договору суперечать Кредитному договору в цілому, ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та є несправедливими відносно Позичальника як споживача Кредитних послуг. Як приклад суттєвого дисбалансу договірних прав та обов`язків є те, що за невиконання Кредитного договору встановлена відповідальність лише Позичальника, у вигляді: пені в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання боргових зобов`язань за кожний день прострочення за порушення прийнятих на себе зобов`язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів (п.4.1.1.); крім пені передбаченої п.4.1.1. Позичальник повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 0,01% від суми прострочених боргових зобов`язань але не менше 25,00 грн. за прострочення виконання боргових зобов`язань понад 15-ть календарних днів (п.4.1.2.); крім пені та штрафу передбачених п.п. 4.1.1., 4.1.2. Позичальник повинен сплатити штраф у розмірі 0,02% від суми прострочених боргових зобов`язань але не менше 50,00 грн. за прострочення виконання боргових зобов`язань понад 30-ть календарних днів (п.4.1.3.); за нецільове використання кредиту Позичальник повинен сплати Банку штраф у розмірі 5% від суми кредиту, вказаний сплачується додатково до інших сум, що підлягають сплаті згідно цього договору (п.4.1.4.); за невиконання чи неналежне виконання п.п.і) – у) п.2.3.7. цього договору Позичальник сплачує штраф у сумі 10% від суми кредиту, сплата штрафу не звільняє Позичальника від виконання вказаних пунктів Договору. Сплата пені та штрафу вказаних вище п.п. 4.1.1., 4.1.2, 4.1.3., 4.1.4., 4.1.5. Кредитного договору не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами також не звільняє від фактичного виконання умов договору а за своєю природою встановлює потрійну відповідальність за несвоєчасну сплату платежів. З огляду на вказані вище обставини, встановлення в договорі пені в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення суперечить засадам рівності учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1 ЦК України) та принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства, так як складає 365%-366% річних. Виходячи з умов Кредитного договору в обов`язках Банку лише один пункт (п. 2.1.1. щодо надання кредиту за умови беззастережного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором, проте Кредитний договір не містить конкретної дати виконання Банком обов`язку щодо надання кредиту. В той час як зобов`язання Позичальника 7 пунктів та 3 Застереження (п.2.3. ч.1 Кредитного договору). п.4.1. ч.2 Кредитного договору вказано відповідальність Позичальника за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань і який не містить жодної відповідальності Банку за невиконання чи порушення умов кредитного Договору. Оскільки, кредитний договір розробляється кредитодавцем і позичальник не впливає на зміст договору, банк, встановивши завищений розмір пені та не зазначив жодної відповідальності зі своєї сторони, порушив принцип добросовісності. Вважає що, положення п. 4.1. Кредитного договору суперечать основним засадам цивільного права, визначених ст. ст. 1,3 Цивільного кодексу України та ст. ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Рішенню Конституційного суду № 7-рп/2013.

З аналізу Кредитного № ML-600/009/2008 від 15 січня 2008 року та Додаткової угоди №1 до нього, встановлено, що в їх змісті є відсутні встановлені законодавством обов`язкові умови, які необхідні для їх укладення та не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а саме: щодо розміру та типу відсоткової ставки; щодо дати видачі кредитних коштів та терміну кредитування; щодо порядку надання та повернення кредиту; щодо цільового використання кредиту; форми погашення кредиту (Стандартна, Ануїтетна); не встановлено, не розкрито та є відсутніми обов`язкові умови, щодо основних економічних і правових вимог виникнення іпотечного боргу, шляхом оприлюднення їх у письмовій формі, і ще до укладення такого договору; не встановлено інфляційного застереження та відсутні належні дані і відомості відносно досягнутої домовленості про розрахунки індексації інфляційних втрат та ризику подорожчання валюти; не встановлено та не розкрито формулу розрахунку ануїтетного платежу.

У зв`язку із наведеним просить суд встановити наявність фактів, що мають юридичне значення, зокрема, про суттєвий дисбаланс договірних прав і обов`язків за Кредитним договором №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним банком «ОТП Банк»; встановити відсутність істотних умов договору в Кредитному договорі №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним банком «ОТП Банк»; встановити відсутність досягнення згоди, щодо істотних умов договору в Кредитному договорі №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним банком «ОТП Банк».

Ухвалою від 12 серпня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відкрито провадження.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2017 року цивільну справу №463/490/17, провадження №2/463/902/17, за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором об`єднано в одне провадження із цивільною справою №463/3536/17, провадження №2/463/365/16-ц, за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення на предмет іпотеки. Об`єднаній справі присвоєно номер 463/3536/16-ц, номер провадження 2/463/365/17.

Окрім цього, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2017 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 витребувано у Публічного акціонерного товариства ««ОТП Банк» оригінали кредитної справи за договором №ML-600/009/2008 від 15.01.2008 року та додатками до нього, а також інформацію про рух коштів за даним кредитним договором з підтвердженням первинними платіжними документами.

До суду подано заперечення на зустрічні позови. Згідно таких заперечень АТ «ОТП Банк» не погоджується з зустрічною позовною заявою та заперечує проти неї з огляду на її безпідставність. Так, відповідач 09.01.2008 року ОСОБА_3 підписала анкету-заяву фізичної особи на отримання іпотечного кредиту та інформаційний листок. У вказаній анкеті ОСОБА_3 підтвердила, що «підписанням цієї анкети-заяви підтверджую, що Банк надав мені в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію передбачену п.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, доводи позивача є спростованими. Також, безпідставним є твердження відповідача, що всупереч вимогам ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» належно не наведено детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань споживача, оскільки вимога вказаної статті закону сформульована саме таким чином у редакції закону від 22.09.2011р, а на момент укладення кредитного договору закон містив тільки вимогу щодо «детального розпису загальної вартості кредиту для споживача». Даний детальний розпис, згідно п.7.4. Кредитного договору, наведеного у графіку платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, в якому, зокрема наведені супутні витрати споживача. Крім того, всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, у зустрічному позові ОСОБА_3 не зазначено доказів у підтвердження доводів щодо відсутності у кредитному договорі «умов надання кредиту, зокрема про можливі настання валютних ризиків для Позичальника». ОСОБА_3 не наведено жодну норму права, яким вона керувалась при встановленні зазначених умов як обов`язкових для кредитного договору. ОСОБА_3 у зустрічному позові вказує на те, що у кредитному договорі «не встановлено, не розкрито та є відсутніми обов`язкові умови, щодо основних економічних і правових вимог виникнення іпотечного боргу, шляхом оприлюднення їх у письмовій формі, іще до укладення такого договору. Проте таке твердження є безпідставним, всі такі умови наведені у договорі.

Крім того, ОСОБА_3 посилається на те, що в зв`язку з недосягненням сторонами кредитного договору згоди щодо всіх істотних умов договору, він є неукладеним. Водночас згідно п.8 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Тому, якщо ОСОБА_3 вважає даний кредитний договір неукладеним, то дана обставина позбавляє правових підстав даний позов про визнання договору недійсним.

Також, у п. 1.5.1.2. Частини 2 кредитного договору зазначено, що зазначений в Графіку Платежів розмір процентів може змінюватись у випадках передбачених пп.1.4. (з підпунктами), 1.5.1.2, 1.8, 1.9. цього Договору, в такому випадку Позичальник зобов`язаний сплатити фактично нараховані проценти на дату погашення Боргових зобов`язань. З наведеного вбачається, що сторони кредитного договору узгодили саме такий порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів по ним: Ануїтетні платежі, однак в разі зміни % ставки (в т.ч. із-за зміни її плаваючої складової п.1.4. договору), позичальник сплачує фактично нараховані проценти. Тому недоведеними є аргументи ОСОБА_3 про те, що її ввели в оману і плаваюча процентна ставка виключає можливість повернення кредиту шляхом сплати Ануїтетних платежів. Доводи введення позичальника в оману, то такі доводи позичальника є необґрунтованим та безпідставними.

Окрім цього, строк позовної давності, в межах якого відповідач могла звернутись до суду про визнання договору недійсним закінчився 15.01.2011 року, а тому просить суд застосувати позовну щодо вимог ОСОБА_3 та відмовити в задоволенні позову ще й з підстав пропущення строку позовної давності.

У запереченні від 04.12.2017 року також додатково зазначає, що насправді в укладеному між сторонами кредитному договорі у письмовій формі чітко визначені всі умови кредитування та договір є укладеним. Відповідач досягла згоди з банком стосовно всіх істотних умов договору, була ознайомлена з ними на момент підписання договору, мала волевиявлення на укладення договору. Аргументи відповідача не підкріплені відповідними фактичними даними, позичальник трактує умови договору всупереч його меті, не беручи до уваги сукупність усіх положень договору. надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України. Окрім цього, що на момент укладення кредитного договору (15 січня 2008 року) Закону України «Про захист прав споживачів» не містив положень щодо заборони надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України. Відповідні зміни внесені в закон 16.10.2011р. та не мають зворотної дії у часі.

Укладаючи кредитний договір та додаткові договори до нього, АТ«ОТП Банк» та ОСОБА_3 дійшли згоди про те, що на період з 15 січня 2008 року по 15 квітня 2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовується плаваюча процентна ставка, яка складається з: фіксованого відсотку у розмірі 4,49 річних та FIDR; з 15 квітня 2009 року до 15 вересня 2009 року - буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 7 % річних; а на період з 16 листопада 2009 року до 15 квітня 2010 року застосовуватиметься фіксована процентна ставка у розмірі 6,5% річних; на період з 15 листопада 2010 року до 15 квітня 2011 року використовуватиметься фіксована процентна ставка 11,01 річних. При цьому сторони висловили свою цілковиту згоду щодо передбаченої договором зміни плаваючої і процентної ставки. Отже, виходячи з умов кредитного договору та додаткових договорів №1, 2, 4 зміна розміру ставки FIDR не є зміною процентної ставки в односторонньому порядку, оскільки вона прямо передбачена умовами двостороннього Кредитного договору.

Також відповідач зазначає у зустрічному позові про недосягнення згоди щодо форми погашення кредиту (Стандартна форма, Ануїтентні платежі), але п.4. ч.1 Кредитного договору передбачено, що до правовідносин між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 застосовуються Ануїтетні платежі. До того ж, договір містить графік платежів, з якого вбачається ануїтетний характер платежів, а не стандартна форма. Умови Кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008 р. є прозорими і відповідають чинному законодавству України.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року призначено судово-економічну експертизу.

15 березня 2019 року до суду поступили матеріали справи із висновком експерта у зв`язку із чим ухвалою від 25 березня 2019 року поновлено провадження у справі.

Позивачем також подано до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що абсолютне значення подорожчання вартості кредиту за даними Висновку становить 168 461,11 дол. США, в той час як за графіком платежів до Кредитного договору таке подорожчання становить 165 736,06 дол. США. За даними експерта різниця полягає у невнесенні банком до графіку платежів витрат позичальника на суми внесків до Пенсійного фонду, держмита та послуг нотаріуса за оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Дане твердження експерта є помилковим, адже згідно пп. б) п.3.3. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки зобов`язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді абсолютного значення подорожчання кредиту в грошовому виразі, розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов`язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту.

Витрати за купівлю нерухомості не є супутніми послугами з надання, обслуговування та погашення кредиту. Експерт помилився при зарахуванні даних витрат у супутні послуги з надання кредиту, оскільки дані витрати пов`язані з придбанням нерухомості, а не оформленням і обслуговуванням кредиту. Банк не є стороною договору купівлі-продажу нерухомості, а відтак і знати не може про розмір витрат до пенсійного Фонду, держбюджету та тим більше нотаріусу з приводу вчинення договору купівлі-продажу нерухомості. Більше того, за ст.8 Закону України «Про нотаріат» дана інформація становить нотаріальну таємницю, яку можуть знати тільки сторони правочину і нотаріус та така інформація може бути надана третій особі (в даному випадку АТ «ОТП Банк»-) тільки на вимогою суду.

Також, оцінка експерта щодо невідповідності суми відсотків, розрахованих ним за допомогою програми Microsoft Office Excel, сумі відсотків за графіком платежів також не може бути враховані при об`єктивному розгляді справи, оскільки не відображає реальні дані.

Крім того, експерт у своєму дослідженні зробив хибне посилання на розрахунки у додатковій угоді №3 до Кредитного договору, оскільки вона, будучи підписаною 17.05.2010 року не може регулювати відсоткову ставку, у період до її підписання, а саме з 15.04.2010р. по 17.05.2010р. У той час як згідно Додаткової угоди №2 від 13 листопада 2009 року Розділ 2 п.3.2. вказує, що «на період з 15 квітня 2010 року до повного виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором буде використовуватись Плаваюча відсоткова ставка в наступному розмірі: 5.75% + FIDR». Згідно наданого Банком розрахунку FIDR для Квітня 2010 року розмір для долара США становив 7.5%, що дає загальну ставку 7.5%+5.75% = 13.25%, що повністю відповідає розрахунку фактичних відсотків, складеному Банком та перевіреному Експертом.

Щодо посилань експерта на неможливість встановлення відповідності графіків платежів, складених після проведення реструктуризацій (додаткових угод), первинному графіку то така неможливість є об`єктивною, адже неможливо і беззмістовно звіряти відповідність нових графіків старим.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала пояснення аналогічні наведеним в позовних заявах, письмових поясненнях та запереченнях на зустрічні позови.

Представник відповідача Вербінець Л.А. проти позовних вимог заперечив, зустрічні позовні вимог підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти позову Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заперечив, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 15 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТТІ Банк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №МL-600/009/2008, що стверджується копією договору (а.с.9-17 том 1).

Також встановлено, що відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 105 000,00 доларів США, з цільовим використанням – придбання нерухомого майна, дата остаточного повернення кредитну – 15 січня 2026 року. При цьому п.3 договору визначено, що для розрахунків процентів за користування кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка. Плаваюча процентна ставка визначена як Фіксований відсоток+FIDR/Фіксований відсоток був визначений 4,49%. FIDR – процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватися Банком (збільшуватися чи зменшуватись) в порядку передбаченому цим Договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті Банку, а також в приміщенні банку (як головного офісу так і в інших установах Банку) та інформаційних стендах.

Окрім того п.4 Договору визначено, що повернення Кредиту та сплати відсотків здійснюється шляхом сплати Позичальником Ануїтетних Платежів. Ануїтетні Платежі – сума Кредиту та нарахованих процентів щомісячно погашається рівними частками протягом всього строку дії Кредитного договору.

До кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008 року сторонами також було укладено наступні додаткові угоди:

1. Додатковий договір №1 від 16.02.2009 згідно з яким на період з 16 лютого 2009 р. по 31 грудня 2009 р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в розмірі: фіксований відсоток 2,49% + FIDR; з 01 січня 2010 р. до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором - плаваюча процентна ставка в розмірі: фіксований відсоток 4,49% + FIDR.

2. Додатковий договір №1 від 15.04.2009 умовами якого встановлено, що у період з 15 квітня 2009 р. до 15 вересня 2009 р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 7,00% річних; з 15 вересня 2009 р. до повного виконання боргових зобов`язань за кредитом - плаваюча процентна ставка в розмірі: фіксований відсоток 5,07% + FIDR, а саме 14,57%. Згідно графіку погашення платежів, який викладений у додатку 1 до вказаного додаткового договору, розмір щомісячного ануїтетного платежу складає:

- у період з 15.04.2009 по 15.09.2009 - 500 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

- у період з 15.10.2009 до закінчення дії договору - 1409,04 дол. США, при цьому, з 15.09.2009 по 15.06.2010 весь розмір щомісячного платежу теж зараховується лише на погашення відсотків.

3. Додатковий договір №2 від 13.11.2009 відповідно до якого сторони домовились про те, що на період з 16 листопада 2009 р. до 15 квітня 2010 р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 6,5%; з 15 квітня 2010 р. до повного виконання боргових зобов`язань за кредитом - плаваюча в розмірі: фіксований відсоток 5,75% + FIDR, а саме 15,25%. Розмір щомісячного ануїтетного платежу, відповідно до графіку погашення платежів складає:

у період з 16.11.2009 по 15.04.2010 - 740 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у період з 15.04.2010 до закінчення дії договору -1465,58 дол. США при цьому, з 17.05.2010 по 16.08.2010 весь розмір щомісячного платежу теж зараховується лишена погашення відсотків.

4. Додатковий договір №3 від 17.05.2010 згідно з яким на період з 17 травня 2010 р. до 15 вересня 2010 р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 7,97%; з 15 вересня 2010 р. до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором - плаваюча процентна ставка в розмірі: фіксований відсоток 6.1 1% + FIDR , а саме 13,61%. У додатку 1 до вказаної додаткової угоди викладено новий графік погашення платежів, та встановлено розмір щомісячних платежів:

у період з 17.05.2010 по 15.09.2010 — 880,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у жовтні 2010 р. і 958,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків; у листопаді 2010 р. - 1036,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у грудні 2010 р. і 1114,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків; у січні 2011 р. В 1192,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків; у лютому 2011 р. — 1270,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у березні 2011 р. - 1348,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

з квітня 2011 р. і до закінчення дії договору - 1367,23 дол. США.

5. Додатковий договір №4 від 15.11.2010 умовами якого встановлено, що у період з 15 листопада 2010 р. до 15 квітня 2011 р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 11,01% річних; з 15 квітня 2011 р. до 17 жовтня 2011 р. фіксована процентна ставка в розмірі 13,84% річних, а з 17 жовтня 2011 р. до повного виконання боргових зобов`язань за кредитом - плаваюча в розмірі: фіксований відсоток 6,34% + FIDR, а саме 13,84%. Згідно графіку погашення платежів, який викладений у додатку до додаткової угоди, розмір щомісячного платежу складає:

у період з 15.11.2010 по 15.04.2011 - 1000,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у травні 2011 р. - 1064,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у червні 2011 р. - 1128,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у липні 2011 р. - 1192,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у серпні 2011 р. - 1256,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у вересні 2011 р. - 1320,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

у жовтні 2011 р. - 1384,00 дол. США та зараховується виключно на погашення відсотків;

з листопада 2011 р. і до закінчення дії договору - 1399,28 дол. США.

Проте, у графіку погашення, який є невід`ємною частиною вказаного додаткового договору, встановлено лише один розмір відсоткової ставки - 11,99% та розмір ануїтетного платежу - 1200,09 дол. США на весь період погашення кредиту, що не відповідає умовам самого договору.

Окрім того, згідно поданого у матеріалах справи додатку №2 до кредитного договору 600/009/2008 від 15.01.2008, який є графіком платежів, складеним станом на 27.12.2011, Банком застосовано плаваючу відсоткову ставку в розмірі 12,84% (6,34% + FIDR ), а розмір щомісячні ануїтетного платежу, належного до сплати ОСОБА_3 , складає 1031,33 дол. США.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору позивач виконав умови в повному обсязі та надав позичальнику кредит в розмірі 105 000 доларів США.

Відповідно до положень п.1.6. Кредитного договору боржник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути Позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі, а також сплатити відповідну платню за користування Кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в Кредитному договорі (зокрема, в п.п. 1.4, 1.5 Кредитного договору. з підпунктами).

Позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" мотивує тим, що боржник, в порушення п.1.5.1 Кредитного договору, відповідно до якого - «Погашення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок» не здійснював відповідні платежі, що призвело до простроченої заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 18.05.2016 року становить 81 189,63 доларів США, та складається з: залишок заборгованості за кредитом – 71 560,44 доларів США; суми відсотків за користування кредитом – 9 629,09 доларів США.

Також, в якості забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №811-600/009/2008 від 15.01.08 року.

Також судом встановлено, що в забезпечення своєчасності виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та позивачем було укладено Договір іпотеки № PML-600/009/2008/1 від 03.02.09 р., згідно умов якого предметом іпотеки є:

- Квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 ;

- Квартира АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 .

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що відповідач не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором і внаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої наведений вище. При цьому в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач посилається додатково і на те, що відповідачам було скеровану вимогу про усунення порушення (іпотечне повідомлення) від 18.02.2016 року (а.с. 26,27).

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що позивач не має доказів підтвердження, що вимогу про усунення порушення (іпотечне повідомлення) від 18.02.2016 року вручено відповідачам, відповідачі заперечують отримання такої.

Окрім того, заперечуючи вимоги про наявність заборгованості за кредитним договором відповідач посилається на те, що Кредитним договором не встановлено, а Сторонами не досягнуто згоди, щодо розміру відсоткової ставки, не досягнуто згоди щодо форми погашення Кредиту (Стандартна форма, Ануїтетні платежі) незрозуміло який саме тип відсоткової ставки (фіксована, плаваюча) використовується за кредитним договором. Умови договору не містять застереження про валютні ризики та інфляційне застереження, в Кредитному договорі та в додатках до нього немає жодного посилання на формулу розрахунку ануїтетного платежу та суми сукупних послуг, що є істотною умовою договору. Усі вище перелічені умови є необхідними для визначення ціни договору, реальної відсоткової ставки та абсолютного значення здорожчання кредиту, а тому розмір заборгованості визначений позивачем не правильно. При цьому просить врахувати, що Банк включив в договори зі споживачем умови, які є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача .

Частиною №2 Договору №ML-600/009/2008 від 15.01.2008 року встановлено наступний порядок видачі і погашення кредиту:

п.1.4 Плата за користування Кредитом:

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку та на умовах, визначених нижче, а саме:

1.4.1.Проценти:

1.4.1.1.Проценти за користування Кредитом розраховуються Банком наступним чином:

1.4.1.1.1.У разі використання Фіксованої процентної ставки, проценти за користування Кредитом розраховуються на основі Фіксованої процентної ставки, з розрахунку Річної бази нарахування процентів.

1.4.1.1.2.У разі використання Плаваючої процентної ставки, проценти за користування Кредитом розраховуються як FIDR + Фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів.

За базовий FIDR Сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладення цього Договору).

1.4.1.1.3.Плаваюча процентна ставка по Кредиту підлягає корегуванню протягом дії цього Договору щоразу після перебігу кожного 12 (дванадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладання цього Договору, якщо інше не передбачено цим Договором.

1.4.1.1.4.Плаваюча процентна ставка за користування Кредитом впродовж першого року дії цього Договору, підлягає коригуванню після перебігу 11 (одинадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладання цього Договору.

1.4.1.1.5.Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов цього Договору в перший Банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 (одинадцяти/дванадцяти) місячного періоду дії попередньої Плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIDR (фактично діюча на дату корегування) + Фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни Плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми Кредиту, без укладення будь-яких додаткових договорів до цього Договору.

1.4.1.2. Проценти нараховуються щомісяця у день сплати процентів, але не пізніше дати повернення Кредиту, визначеної у Графіку Платежів (Додаток № 1), на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов ст.1.5. цього Договору.

1.4.1.5.1. У випадку порушення Позичальником своїх зобов`язань, встановлених будь-яким з п.п.2.3.6.,2.3.7 цього Договору, Фіксована процентна ставка чи Фіксований відсоток ( в залежності від виду процентної ставки, що застосовується за цим Договором (Плаваюча чи Фіксована процента ставка) підвищується на 4% річних в порядку передбаченому вим Договором.

1.4.1.5.2. Підвищення процентної ставки, передбачене п.п. 1.4.1.5.1. цього Договору, буде здійснено в силу настання п. 1.4.1.5.1. цього Договору та не потребує укладання будь-якого додаткового договору до цього Договору чи Графіку Погашення у новій редакції та Сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всій неповернутої суми Кредиту, при цьому, процентна ставка по Кредиту підлягає підвищенню в перший Банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з п.п. 2.3.6., 2.3.7., цього Договору.

1.4.1.5.3. Після підвищення процентної ставки, (в порядку передбаченому п.1.4.1.5.1. цього Договору), та подальшого належного виконання Позичальником своїх зобов`язань встановлених п.п. 2.3.6., 2.3.7. цього Договору, Фіксована процентна ставка чи Фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовується за цим Договором (Плаваюча чи Фіксована процентна ставка)) зменшується на 4% (чотири відсотки) річних, в порядку передбаченому цим Договором.

1.4.1.5.4. Зменшення процентної ставки, передбачене п.1.4.1.5.3. цього Договору, буде здійснено в силу настання п.1.4.1.5.3. цього Договору та не потребує укладання будь-якого додаткового договору до цього Договору чи Графіку Погашення у новій редакції та Сторони згодні з таким зменшенням по відношенню до всієї неповернутої суми Кредиту, при цьому, процентна ставка по Кредиту підлягає зменшенню в перший Банківський день місяця, наступного за місяцем, п якому було здійснено належне виконання п.п. 2.3.6., 2.3.7. цього Договору. Застереження: Підписанням цього Договору Сторони висловлюють свою цілковиту згоду з тим, що визначення порядку плати за Кредит, встановлене п. 1.4. (з підпунктами) цього Договору, повністю відповідає волевиявленню Сторін. Сторони цим також підтверджують, що вони повністю ознайомлені та цілком згодні з порядком визначення плати за Кредит та окремими елементами цього порядку.

1.4.1.6. Сторони наступним домовились, що протягом дії цього Договору Позичальник може з`ясовувати суми нарахованих процентів, що належать до сплати Позичальником відповідно до умов цього Договору, у приміщенні Банку - філії або відділенні Банку, у якому Позичальнику відкривався Поточний рахунок.

1.5. Порядок виконання Боргових зобов`язань:

1.5.1. Повернення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку Платежів, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на Поточний рахунок, якщо інше не передбачимо цим Договором.

1.5.1.1. Нараховані в порядку передбаченому цим Договором проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту та в строк передбачений в Графіку Платежів. Якщо до сплати процентів з моменту надання Кредиту залишається не більше 3 (трьох) Банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці.

1.5.1.2. При надходженні до Банку коштів для виконання Боргових зобов`язань. Банк направляє такі кошти на погашення Боргових зобов`язань у наступній черговості, крім випадків передбачених цим Договором:

1) прострочені проценти за користування Кредитом (якщо прострочка матиме місце);

2) проценти, нараховані на прострочену до повернення суми Кредиту (якщо прострочка матиме місце);

3) прострочена до повернення суми Кредиту (якщо прострочка матиме місце);

4) пеня за несплату в строк процентів (якщо прострочка матиме місце);

5) пеня за не повернення в строк суми Кредиту (якщо не повернення матиме місце);

6) строкові проценти за користування Кредитом;

7) штраф за нецільове використання. Кредиту;

8) сума основного боргу за Кредитом.

При цьому, Банк має право змінити порядок погашення Боргових зобов`язань за цим Договором. За запитом Позичальника, Банк інформує Позичальника в письмовій формі про черговість погашення Боргових зобов`язань, що застосовувалась.

Порядок надання Кредиту:

1.7.1. Банк здійснює видачу Кредиту Позичальнику однією сумою чи Траншами згідно з Кредитною/ними заявками Позичальника. Кредит надається однією сумою чи Траншами шляхом дебетування позичкового рахунку Позичальника та перерахування кредитних коштів зо реквізитами, вказаними в Кредитній/их заявці/ках Позичальника, зменшених на утриману комісію Банку у відповідності до Тарифів та умов цього Договору, Кожний наступний Транш надається Позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попереднього Траншу, якщо інше не передбачено цим Договором...

4.1. За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань по цьому Договору Позичальник несе відповідальність у порядку і на умовах, визначених в цьому Договорі, а саме:

4.1.1. За порушення прийнятих на себе зобов`язань стосовно повернення кредитних коштів стати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим Договором строки. Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі (одного відсотка) від сум11 несвоєчасно виконаних Боргових зобов`язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

4.1.2. За прострочення виконання Боргових зобов`язань понад 15 (п`ятнадцяті календарних днів Позичальник, крім пені передбаченої п.4.1.1. цього Договору, додатково сплачує на користь Банку штраф у розмірі 0.01% від суми прострочених Боргових зобов`язань, але не менше 25,00 грн.

4.1.3. За прострочення виконанім Боргових зобов`язань понад 30 (тридцять) календарних днів Позичальник, крім пені та штрафу передбачених п.п.4.1.1., 4.1.2 цього Договору, додатково сплачує на користь Банку штраф у розмірі 0.02% від суми прострочених Боргових зобов`язань, але не менше 50,00 грн.

4.1.4. За нецільове використання Кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 5% (п`ять відсотків) від суми Кредиту, використаного не за цільовим призначенням. Вказаний штраф сплачується додатково до інших сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.

4.1.5. За невиконання чи неналежне виконання п.п. і) - у) п.2.3.7. цього Договору, Позичальник сплачує на користь Банку штраф у сумі 10% (десяти відсотків) від суми Кредиту. Сплата штрафу не звільняє Позичальника від виконання п.п. і) - у) п.2.3.7. цього Договору. Застереження: Банк має право не вимагати виконання умов будь-якого з підпунктів п.4.1.5. цього Договору, виключно на власний розсуд».

Отже, відповідно до базових умов договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008 ЗАТ «ОТП «Банк» надає кредит для ОСОБА_3 в сумі 105000,00 дол. США із використанням плаваючої відсоткової ставки в розмірі 11,99% (фіксований відсоток 4,49% + FIDR); Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком щомісяця у день сплати процентів на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами з розрахунку 360 днів в році, але не пізніше дати повернення Кредиту, визначеної у Графіку Платежів. Сума кредиту та нарахованих відсотків щомісяця погашається рівними частинами в розмірі 1200,34 дол. США. За порушення термінів сплати відсотків або тіла кредиту Позичальник сплачує відповідну пеню.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору до додаткових угоди відповідач сплатила банку за період з січня 2008 року по липень 2015 року грошові кошти у сумі 116444,9 доларів США, які банком зараховані - на погашення тіла кредиту 33439,56 доларів США; на погашення відсотків за користування кредитом - 83005,3 доларів США.

З пояснень представника позивача у судовому засіданні вбачається, що на виконання цього Договору та додатків до нього до закінчення дії угоди відповідач ще має сплатити 262 568 доларів США.

Ухвалою суду від 11.05.2018 року за клопотанням представника відповідачки було призначено судово-економічну експертизу.

На вирішення експерта було поставлені питання:

1. Якою є реальна процентна ставка та абсолютне значення подорожчання кредиту за Кредитним договором №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року на момент укладання договору, виходячи з базових умов договору? Чи відповідають розраховані сукупна вартість та абсолютне значення подорожчання кредиту даним, наведеним в зазначеному договорі і додатку до нього?

2. Чи відповідає метод нарахування банком процентів за користування кредитом, наведений у розрахунку, вимогам Кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року та додатків до нього?

3. Чи відповідає розрахунок розміру заборгованості банку по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом первинним розрахунковим документам, Кредитному договору №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008, додаткам до нього та інформаційному листу від 01 січня 2008 року та Додатку № 1 до інформаційного листа?

4. Чи відповідає розмір ануїтетного платежу в сумі 1200,34 дол. США, задокументований в Додатку №1 до кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року та розмір ануїтетного платежу в сумі 1200,00 дол. США, задокументований в Інформаційному листі від 01 січня 2008 року з Додатком до інформаційного листка, базовим умовам кредитного договору, в тому числі відсотковій ставці, терміну кредиту та сумі кредиту?

Як вбачається із висновку судово-економічної експертизи №11 від 07 березня 2019 року (а.с.16- 35 т.3), на момент укладання кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008 розмір реальної відсоткової ставки складав 14,5%, а абсолютне значення подорожчання вартості кредиту - 168461,11 дол. США. Встановлені в ході експертних досліджень показники реальної відсоткової ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту не відповідають задокументованим у додатку № 2 до кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008.

Метод нарахування банком процентів за користування кредитом, наведений у розрахунку заборгованості, складеному станом на 20.01.2017, відповідає порядку їх нарахування, встановленому базовими умовами кредитного договору, а саме: факт/360, проте не відповідає сумі відсотків, встановленій у графіках погашення, які є невід`ємними частинами додаткових угод до кредитного договору, що укладені між Сторонами.

Відображений у поданих на дослідження документах розмір сплачених ОСОБА_3 грошових коштів на користь ПАТ «ОТП Банк» в сумі 116444,9 дол. США відповідає даним розрахунку заборгованості, складеному станом на 20.01.2017. Встановити відповідність розміру заборгованості Позичальника по тілу кредиту та відсотках за користування ним Кредитному договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008, додатковим угодам до нього та інформаційному листу від 01.01.2008 з додатком не надається за можливе.

Розрахований в ході експертних досліджень із використанням фінансової функції Microsoft Excel, розмір щомісячного платежу в сумі 1187,84 дол. США не відповідає розміру щомісячного платежу, встановленому у графіку погашення (додаток №2 до кредитного договору) в сумі 1200,34 дол. США та орієнтованому платежу, визначеному у інформаційному листі, в сумі 1200,00 дол. США. Проте, в результаті аналізу додатку до кредитного договору підтверджується застосування Банком при складанні графіку платежів та визначенні суми належних до сплати відсотків процентної ставки 11,99% та методу нарахування відсотків факт/360. По закінченню терміну дії договору (станом на 15.01.2026) заборгованість Позичальника по кредиту складає 0,00 дол. США. Враховуючи вказане, обґрунтувати розбіжність між сумою щомісячного платежу, встановленого ПАТ «ОТП Банк» та розрахованою експертом при фінансової функції Microsoft Excel не надається за можливе

ОСОБА_5 у судовому засіданні експерт ОСОБА_6 свій висновок підтримала. Додатково пояснила: по першому питанні - Різниця між показниками реальної відсоткової ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту, встановленими в ході експертних досліджень, та задокументованими у додатку до кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008, полягає у неврахуванні Банком при розрахунку цих показників витрат Позичальника на сплату внеску до пенсійного фонду, Державного мита та послуг нотаріуса при оформленні договору купівлі-продажу нерухомого майна. Проте вказані витрати є складовими розміру супутніх витрат в сумі 4817,40 дол. США, які були понесені ОСОБА_7 при оформленні договору кредиту, та задокументовані Банком у Додатку №2 до кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008, а також належать до інших фінансових зобов`язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору згідно Постанови №168.

По другому, третьому і четвертому питанні експерт додатково пояснила, що експертом проведено дослідження на предмет визначення розміру щомісячного платежу та встановлення його відповідності розмірам щомісячних платежів, задокументованим у кредитному договорі №ML-600/009/2008 від 15.01.2008 в сумі 1200,34 дол. США та інформаційному листі від 01.01.2008 в сумі 1200 дол. США, а також базуючись на наступних умовах вказаного договору кредиту: - сума кредиту - 105000,00 дол. США, відсоткова ставка - 11,99%, кількість періодів - 216.

Розмір щомісячного платежу, розрахований на підставі базових умов кредитного договору за допомогою фінансової функції Microsoft Excel, складає 1187,84 дол. США, що не відповідає розміру щомісячного платежу, встановленому у графіку погашення (додаток №2 до кредитного договору) в сумі 1200,34 дол. США та орієнтованому платежу, визначеному у інформаційному листі, в сумі 1200,00 дол. США. Окрім того, оскільки у матеріалах справи чітко не визначено спосіб розрахунку розмірів щомісячних платежів у тих випадках, коли вони впродовж дії договору становлять різні суми, як це передбачено графіками до додаткових угод до кредитного договору, експерту не надається за можливе провести дослідження на предмет їх відповідності базовим умовам договору №ML-600/009/2008 від 15.01.2008. та самим додатковим угодам. Проте, експертом проведено співставлення даних розрахунку розміру заборгованості ОСОБА_3 , складеного ПАТ «ОТП Банк» станом на 20.01.2017 (далі - Розрахунок №2), із даними графіків погашення, які є додаткам до додаткових договорів, укладених між Банком та Позичальником. В результаті вказаного співставлення встановлено, що сума фактично нарахованих Банком відсотків у період 2009-2011 р.р., задокументована у розрахунку розміру заборгованості, відповідає порядку нарахування, встановленому базовими умовами кредитного договору, а саме: факт/360, проте не відповідає сумі відсотків, встановленій у графіках погашення, які є невід`ємними частинами додаткових угод до кредитного договору, що укладені між Сторонами. Також з приводу правильності визначення розміру ануїтивного платежу експерт підтримала свій висновок і повідомила, що зміна відсоткової ставки, відповідно впливає на розмір ануїтетного платежу, або термін кредитування. Також згідно листа за підписом представника АТ «ОТП Банк» ОСОБА_8 «Розрахунок ануїтетного платежу ... потребує перерахунку кожного разу, якщо ... змінюються інші істотні умови (відсоткова ставка, строк, дати погашення тощо). Проте, у матеріалах справи відсутні графіки платежів із визначенням перерахованої у відповідності до зміненої відсоткової ставки суми щомісячного платежу (із розбивкою на тіло кредиту та відсотки), належної до сплати ОСОБА_3 у період з січня 2013 року по січень 2017 року, а також інформація щодо складання Банком таких графіків. У зв`язку із чим суми щомісячних платежів розраховані не у відповідності до додаткових угод, а також частково у невідповідності до основного договору. Визначити, які б щомісячні платежі мала правильно сплачуватися позичальником з врахуванням додаткових угод не має можливості із причин зазначених вище (відсутні графіки платежів із визначенням перерахованої у відповідності до зміненої відсоткової ставки суми щомісячного платежу (із розбивкою на тіло кредиту та відсотки). Але вона підтвердила, що з врахуванням того, що банк не врахував витрати понесені позичальником до супутніх витрат, розмір реальної відсоткової ставки змінився, окрім того не дотримання банком положень додаткових угод при визначенні розміру ануїтивного платежу вплинуло на розрахунок щомісячних платежів, які мали сплачуватися згідно умов Договору та додаткових Угод, а відповідно і на правильність визначення розміру заборгованості, який залишився сплатити позичальнику.

А тому, суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення обох позовів банку до відповідача не має, оскільки у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 виконувала свої зобов`язання і сплатила банку кошти у розмірі 116444,9 доларів США. Разом з тим, банк не дотримався умов кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008 та укладених Додаткових договорів, здійснював розрахунок щомісячних платежів з порушенням умов цих договорів і відповідно розмір заборгованості, який банк просить стягнути з відповідачів, в тому числі який в забезпечення звернення стягнення на предмети іпотеки, визначені не правильно. При цьому в судовому порядку визначити правильно розмір заборгованості навіть шляхом проведення судово-економічної експертизи не виявилося можливим.

Щодо зустрічних позовів, суд приходить до таких висновків.

Дійсно, у відповідності до положень ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції закону, який діяв на час укладення Кредитного договору було передбачено, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються:

1) сума кредиту;

2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;

3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;

4) право дострокового повернення кредиту;

5) річна відсоткова ставка за кредитом;

6) інші умови, визначені законодавством.

У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;

2) споживач зобов`язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;

3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;

4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Обґрунтовуючи зустрічний позов серед іншого відповідач зазначає, що про недосягнення згоди сторін щодо форми погашення кредиту (Стандартна форма, Ануїтентні платежі), але п.4. ч.1 Кредитного договору передбачено, що до правовідносин між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 застосовуються Ануїтетні платежі. До того ж, договір містить графік платежів, з якого вбачається ануїтетний характер платежів, а не стандартна форма. Умови Кредитного договору №МL-600/009/2008 від 15.01.2008 р. є прозорими і відповідають чинному законодавству України, а відповідно встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Суд, дослідивши зібрані докази та висновок експертизи, погоджується з тим, що закладенні у Додатку №2 до Кредитного договору показники реальної відсоткової ставки 13,97% замість 14.5%, не правильність визначення абсолютного подорожчання кредиту, правила зміни відсоткової ставки за договором та Додатковими договорами є дискримінаційними, оскільки умови розрахунку розміру процентної ставки є не зрозумілі не лише відповідачу, а й працівникам банку, які не змогли правильно розрахувати розмір щомісячних платежів і вони реально вплинули на права і обов`язки відповідача, а тому ці положення цих договорів суперечать положенням ст. 203 ЦК України.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що Кредитний договір та 5 Додаткових договорів були укладені сторонами в період часу з 15.01.2008 року до 15.11.2010 року. Відповідач ОСОБА_3 була стороною цих угод і достовірно знала про їх укладення, як і могла дізнатися про порушення свого права. У відповідності до положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Представник позивача подав заяву про застосування строку позовної давності. А тому в цій частині зустрічного позову суд відмовляє за пропуском строку позовної давності.

Що стосується вимог по зустрічному позову в частині встановлення наявності фактів, що мають юридичне значення, зокрема, про суттєвий дисбаланс договірних прав і обов`язків за Кредитним договором №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним банком «ОТП Банк»; встановити відсутність істотних умов договору в Кредитному договорі №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним банком «ОТП Банк»; встановити відсутність досягнення згоди, щодо істотних умов договору в Кредитному договорі №МL-600/009/2008 від 15 січня 2008 року укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним банком «ОТП Банк», то по своїй суті вони не є позовними вимогами, а фактично є мотивами зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору, а тому такі також до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за безпідставністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третьої особи ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним, про захист прав споживачів, встановлення фактів, що мають юридичне значення - відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення суду – 16 березня 2020 року.

Дані сторін у справі:

позивач: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166;

відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Гирич С. В.