Постанова № 8828432, 29.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 р. Справа № 2-а-805/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : не з"явився

відповідача : Півторака А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Тиврівському районі Вінницької області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк-ЛТД"

про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 8068,77 грн.

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Тиврівському районі Вінницької області (далі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс “Маяк-ЛТД” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 8068,77 грн., мотивуючи його тим, що станом на 26.02.2010 року за відповідачем рахується заборгованість у зазначеній сумі перед Пенсійним фондом України. Позивач вважає, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в установлений строк та в повному обсязі не здійснюється сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача надала заяву з проханням провести розгляд справи за її відсутності (а.с.25).

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс “Маяк-ЛТД” здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 22.06.1998 р. (а.с.6).

Згідно з довідкою Головного управління статистики Вінницької області АБ №167909 від 30.01.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс “Маяк-ЛТД” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 25497639, керівник – Півторак Анатолій Васильович, місцезнаходження: с. Селище, Тиврівський район, Вінницька область, 23316 (а.с.7).

Відповідач як платник внесків до Пенсійного фонду України зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Тиврівському районі Вінницької області і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.5).

Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за відповідачем за період з 21.12.2009 р. по 20.01.2010 р. утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України в Тиврівському районі Вінницької області в сумі 8068,77 грн.

Факт заборгованості підтверджується карткою особового рахунку відповідача по сплаті страхових внесків за період з 01.12.2009 р. по 09.02.2009 р. (а.с.11-15) та розрахунком заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.8).

Судом також встановлено, що позивачем надсилалась на адресу відповідача вимога №Ю27У від 02.02.2010 р. про сплату боргу у сумі 8068,77 грн. (а.с.9), яка була отримана останнім 08.02.2010 р. (а.с.10). Однак, вказана вимога залишилась без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Оцінюючи визнання представником відповідача позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.

Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, перевіривши повноваження представника відповідача, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий спортивний комплекс "Маяк-ЛТД" (23316, с.Селище, вул. Лісова, 1, Тиврівський район Вінницької області, код ЄДРПОУ 25497639) на користь Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 8068 (вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 77 коп.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 30.03.10

Суддя           Вільчинський Олександр Ванадійович