Рішення № 88283716, 18.03.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/96/20 2/335/903/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Коваль Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Козлова Олександра Юрійовича до Товариства з додатковою відповідальністю «СТ «Домінанта» про стягнення шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,

УСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Козлова О.Ю. звернувся до суду із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «СТ «Домінанта» про стягнення шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 03.03.2018 року о 18-20 год., на вул. Лєрмонтова в м. Запоріжжі, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Mersedes Benz Е200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не впевнився в безпеці і здійснив наїзд на автомобіль Deawoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

Автомобіль Deawoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 .Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «СТ Домінанта», договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, яка керує забезпеченим транспортним засобом укладено 03.03.2018 року поліс №АМ 151923.

Подію ДТП за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , слід вважати страховим випадком.

ОСОБА_1 , в передбаченому ст.. 35 Закону порядку, були складені повідомлення потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду від 05.03.2018 року та Заяву про виплату страхового відшкодування від 30.05.2018 року. При цьому, в зв`язку з відсутністю представника відповідача в м. Запоріжжі зазначені документи були направлені на адресу відповідача поштою. Однак, лист повернувся з позначкою «Адресат вибув». Тому оцінка спричиненої шкоди відповідачем проведена не була, і позивач відремонтував автомобіль. Вартість ремонту автомобілю становила 8130 гривень (копія рахунку №0606 від 06.06.2018 року).

Посилаючись на ті обставини, що страхове відшкодування відповідачем не сплачено, просив судстягнути з ТДВ «СТ Домінанта» на користь ОСОБА_1 , шкоду спричинену дорожньо-транспортною пригодою в сумі 8130 гривень, а також судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 768, 4 гривень та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 2305 гривень.

Ухвалою суду від 08.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, суду надала письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у відсутність та відзиву на позов не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 13, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

03.03.2018 року о 18-20 год., на вул. Лєрмонтова в м. Запоріжжі, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Mersedes Benz Е200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не впевнився в безпеці і здійснив наїзд на автомобіль Deawoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.04.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

Автомобіль Deawoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СТ Домінанта», на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, яка керує забезпеченим транспортним засобом укладено 03.03.2018 року поліс №АМ 151923 страховою компанією ТДВ СТ Домінанта.

Правовідносини щодо відшкодування шкоди спричиненої власникам транспортних засобів регулюються спеціальним законом, а саме Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

В результаті ДТП і була завдана майнова шкода, внаслідок пошкодження автомобіля.

ОСОБА_1 , в передбаченому ст. 35 Закону порядку, були складені повідомлення потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду від 05.03.2018 року, ТДВ СТ Домінанта був повідомлений про ДТП, що підтверджується повідомленням потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду та Заяву про виплату страхового відшкодування від 30.05.2018 року. ТДВ СТ Домінанта, жодних виплат не здійснено.

Вартість ремонту автомобілю становила 8130 гривень (копія рахунку №0606 від 06.06.2018 року).

Вище переліченні обставини підтвердженні доказами в порядку ст.ст. 58-60 ЦПК України вивчені та перевірені судом.

Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних відшкодування шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності зазначений Закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Тобто, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, та/або майну потерпілого.

При цьому Розділом ІІІ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок здійснення страхового відшкодування на території України.

Так, пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розмір страхової виплати, яку повинен відшкодувати страховик потерпілій особі, повинен визначатись на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

При цьому страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором (стаття 988 ЦК України).

Судом було встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність ТДВ «СК «Домінанта» не припинена.

ТДВ «СК «Домінанта» на теперішній час перебуває у стані припинення, а тому будь-які виплати коштів нею не проводяться.

Разом з тим, 07.06.2018 року Національною комісією з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийняла розпорядження № 866 про анулювання ліцензій на проведення господарської діяльності з надання фінансових послуг ТДВ «СК «Домінанта», а саме, на послуги у сфері страхування в частині проведення конкретних видів страхування.

Статтею 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.

Пункт 52.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виключення страховика з членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав відсутність у страховика ліцензії на обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності або її анулювання.

Страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.

Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, припинення діяльності ТДВ СТ «Домінанта» на висновки суду не впливає, оскільки вказані обставини у відповідності до ст.52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не звільняють страхову компанію від обов`язку відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку у межах встановленого ліміту.

Отже, враховуючи те, що страховик не припинив свою діяльність у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що обов`язок по відшкодуванню шкоди та виплаті страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ 151923 підлягає виконанню саме страховиком.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення у відшкодування шкоди спричиненої ДТП 8130 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 гривень.

Відповідно до частин 1-3 ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача в його користь витрати на правничу допомогу адвоката Козлова О.Ю. в розмірі 2305,00 тисяч гривень.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано суду договір про надання правової допомоги від 15.02.2019 року, ордер серії АР№ 1007369 на надання правової допомоги від 26.12.2019 року, квитанція до прибуткового касового ордера № 01/02/07/19 від 18.02.2019 року, Акт виконаних робіт №1 від 18.02.2019 (а.с.13-15,17-19).

Відповідно до статті 13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зважаючи на подані документи, що підтверджують понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, беручи до уваги, що позивач просить стягнути в його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2305,00 гривень, суд вважає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 78, 79, 80, 137, 141, 265, 275,279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Козлова Олександра Юрійовича до Товариства з додатковою відповідальністю «СТ «Домінанта» про стягнення шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариства «Домінанта» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки спричинені дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 8130,00 грн. (вісім тисяч сто тридцять гривень), витрати по сплаті судового збору 768,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2305,00 грн., а всього стягнути 11203,40 грн. (одинадцять тисяч двісті три гривні 40 копійок).

Повне судове рішення складено 18 березня 2020 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

- відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «СТ Домінанта» місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 119 оф. 27 код ЄДРПОУ 35265086.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя: Ю.В. Апаллонова