Єдиний державний реєстр судових рішень ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 р. Справа № 2-а-85/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
Суддів: Свентуха Віталія Михайловича
Чудак Олесі Миколаївни
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю:
представника позивача : Сташко А.І.
відповідача : Довбенка І.О.
представника відповідача: Рибака Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Явір - плюс"
до: головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області Довбенка Ігоря Олександровича, Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області
про: визнання протиправним рішення та зобов"язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось з позовом приватне підприємство "Явір - плюс" до головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області Довбенка Ігоря Олександровича, Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання нечинним рішення та зобов"язання вчинити певні дії.
Первинними вимогами позивача були:
1. Зобов'язати посадову особу головного державного інспектора з контролю за цінами у Вінницькій області Довбенко І. О. вилучити з акту перевірки дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги , а також перевірки достовірності наданих матеріалів для отримання висновків щодо економічної обґрунтованості витрат на послуги з вивезення побутових відходів від 21 грудня 2009 р. слідуючий текст: "Тарифи, що застосовувались підприємством на послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. для бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств не затверджені органами місцевого самоврядування, а формувалися шляхом складання калькуляції за дані послуги. Тобто, вартість послуг надавалась вільними цінами . тоді як Законом України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено регулювання даних тарифів (п.4. ст.2 Закону, п.2 ст.14 Закону та п.2., 3. ст. 31 Закону).
Таким чином сума необґрунтовано отриманих коштів при наданні послуг з вивезення твердих побутових відходів бюджетними установами та іншими суб'єктами господарювання за період з січня 2009 р. по червень 2009 р. складає 4 208,70 грн. Дана сума підлягає вилученню до бюджету з застосуванням економічних санкцій 200% згідно ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення".
2. Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" №ІЦ-02-12/4 від 28.12.2009 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "Явір -плюс" вивозив сміття на договірних засадах, не був виконавцем послуг по вивезенню сміття, а відповідно, для цього не потрібно було затверджувати тарифи на його вивезення, тому виручку від наданих комунальних послуг підприємство отримало на законних підставах. Відтак, назване рішення Державної інспекції з контролю за цінами є протиправним в частині вилучення в дохід державного бюджету 4208,70 грн. та штрафу в сумі 8 417,40 грн.
Ухвалою суду від 15.01.2009 року відкрито провадження у справі №2-а-85/10/0270.
В процесі розгляду справи представником позивача неодноразово змінювались позовні вимоги. Згідно остаточних позовних вимог представник позивача просила суд:
1. Зобов'язати посадову особу головного державного інспектора з контролю за цінами у Вінницькій області Довбенко І. О. вилучити з акту перевірки дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги , а також перевірки достовірності наданих матеріалів для отримання висновків щодо економічної обґрунтованості витрат на послуги з вивезення побутових відходів від 21 грудня 2009 р. слідуючий текст: "Тарифи, що застосовувались підприємством на послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. для бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств не затверджені органами місцевого самоврядування, а формувалися шляхом складання калькуляції за дані послуги. Тобто, вартість послуг надавалась вільними цінами, тоді, як Законом України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено регулювання даних тарифів (п.4. ст.2 Закону, п.2 ст.14 Закону та п.2., 3. ст. 31 Закону).
Таким чином сума необґрунтовано отриманих коштів при наданні послуг з вивезення твердих побутових відходів бюджетними установами та іншими суб'єктами господарювання за період з січня 2009 р. по червень 2009 р. складає 4 208,70 грн. Дана сума підлягає вилученню до бюджету з застосуванням економічних санкцій 200% згідно ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення".
2.Визнати протиправним рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" №ІЦ -02-12/4 від 28.12.2009 р. в частині :
"Вилучити у ПП "Явір-плюс" у дохід державного бюджету код 21081100 р/р 31111106700002 код 34701167 в ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця МФО 802015 - 4208,70 гривень (чотири тисячі двісті вісім грн., 70 коп.), у дохід державного бюджету, код 21081100 р/р 31111106700002 код 34701167 в ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця МФО 802015, стягнути штраф у сумі 8 417,40 грн. (вісім тисяч чотириста сімнадцять грн., 40 коп.).
Зазначені позовні вимоги представник позивача в судовому засіданні підтримала повністю, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві, нормативних обгрунтуваннях від 05.03.2010р. за вх.№4501 та додатку до нормативних обгрунтувань за вх.№4870 від 14.03.20010р.
Відповідач та представник проти позову заперечували з підстав, що викладені в запереченнях на позовну заяву за вх.№4633 від 10.03.20010р. Суду пояснили, що перевірка ПП "Явір-плюс" відповідачем була здійснена в межах наданих повноважень, оскаржуване рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є правомірним, а тому в позові слід відмовити.
Розглянувши спір по суті, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд визнав заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що приватне виробничо-комерційне підприємство "Явір - плюс" згідно свідоцтва про державну реєстрацію №142588 є юридичною особою. Відповідно до статуту, зареєстрованого Реєстрційною палатою Вінницької міської ради від 29.12.1998 року, одним із видів діяльності, які здійснює підприємство є надання платних послуг населенню та юридичним особам.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме договорів про надання житлово-комунальних послуг із вивезення твердих побутових відходів суб'єктам господарювання (а.с.22-40), ПП "Явір-плюс" надавались послуги з вивезення твердих побутових відходів.
З 08 по 21 грудня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області проведено планову перевірку позивача з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги, а також перевірки достовірності наданих матеріалів для отримання висновків щодо економічної обґрунтованості витрат на послуги з вивезення побутових відходів.
За результатами перевірки головним державним інспектором по контролю за цінами у Вінницькій області Довбенком І.О. було складено акт перевірки від 21.12.09 р.
З акту вбачається, що позивач на підставі укладеного з виробничо-комерційним підприємством "Бокуд-1" (далі - ВКП "Бокуд-1") договором здійснює збирання коштів від населення, які надходять у вигляді квартирної плати від мешканців житлових будинків та перераховує їх замовнику - ВКП "Бокуд-1". Також було встановлено, що ПП "Явір - плюс" основні доходи отримує від провадження діяльності щодо внутрішньо-будинкового обслуговування будинків, їх поточного ремонту та вивозу твердих побутових відходів.
З початку 2009 року позивач здійснював вивіз твердих побутових відходів (далі - ТВП) від мешканців будинку за договором з ВКП "Бокуд-1". Мешканці будинків, разом із квартирною платою сплачували позивачу за вивіз ТВП, так як дана послуга була складовою квартирної плати.
Крім того, позивач самостійно надавав комунальні послуги із вивозу твердих побутових відходів на договірних засадах суб'єктам господарювання за що отримував кошти відповідно до укладених договорів. Так, позивачем, на початок січня 2009 року із суб'єктами господарювання було укладено 19 договорів про надання послуг з вивезення сміття та твердих побутових відходів автомобілем ГАЗ-5314 на сміттєзвалище міста.
При цьому, протягом часу з 01.01.09 р. по 30.06.09 р. за надані послуги споживачам, позивач застосовував договірні ціни/тарифи, а саме: у розмірі 38,98 грн. за 1 м.3 вивезених твердих побутових відходів.
З акту перевірки вбачається, що позивач, за період часу з 01.01.09 р. по 30.06.09 р. нарахував суб'єктам господарювання плату за вивіз ТВП в сумі 8153,48 грн. Однак, по причині несплати всіма користувачами послуг, ПП "Явір-плюс" за надані послуги по вивезенню ТВП за вищевказаний період отримав 4208,70 грн.
За наслідками перевірки, в результаті встановленого порушення ПП "Явір-плюс" вимог законодавства щодо формування цін та тарифів на комунальні послуги, Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області було прийнято рішення про застосування до нього економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №ІЦ-02-12/4 від 28.12.09 р
Предметом даного позову є рішення в частині вилучення в дохід державного бюджету отриманої позивачем суму виручки в розмірі 4208,70 грн. та застосовання до останнього штрафної санкції в розмірі 200% від отриманої підприємством виручки, на підставі ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення", що становить 8 417,70грн. Відтак, саме в цій частині оскаржуване рішення підлягає дослідженню та перевірці судом. Рішення щодо решти застосування економічних санкцій позивачем не оскаржується.
Крім цього, позивач просить суд зобов'язати посадову особу головного державного інспектора з контролю за цінами у Вінницькій області Довбенко І. О. вилучити з акту перевірки від 21 грудня 2009 р. слідуючий текст: "Тарифи, що застосовувались підприємством на послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. для бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств не затверджені органами місцевого самоврядування, а формувалися шляхом складання калькуляції за дані послуги. Тобто, вартість послуг надавалась вільними цінами, тоді, як Законом України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено регулювання даних тарифів (п.4. ст.2 Закону, п.2 ст.14 Закону та п.2., 3. ст. 31 Закону).
Таким чином сума необґрунтовано отриманих коштів при наданні послуг з вивезення твердих побутових відходів бюджетними установами та іншими суб'єктами господарювання за період з січня 2009 р. по червень 2009 р. складає 4 208,70 грн. Дана сума підлягає вилученню до бюджету з застосуванням економічних санкцій 200% згідно ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення".
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання за цінами і ціноутворенням - з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги. Надання транспортного засобу для вивезення ТПВ 17-ти суб'єктам господарювання, на договірних засадах за період з 01.01.2009 по 30.06.2009 р. не є об'єктом державного контролю за цінами. Тобто перевірка договірних відносин між ПП "Явір-плюс" та іншими 17-ти суб'єктами господарювання та договірних цін, які застосовувались при договірних відносинах є перевищенням компетенції Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області, визначеної вказаними нормами.
ПП "Явір плюс" вивозив сміття на договорних добровільних засадах, не був виконавцем послуг по вивезенню сміття, а відповідно не потрібно було для позивача затверджувати тарифи на вивезення сміття. В обгрунтування зазначеного позивач посилається на п.3 ч.1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та положення постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1010 "Про порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів".
Визначаючись щодо позовних вимог суд, виходив з наступного.
Згідно Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. №1819 основними завданнями Держцінінспекції є: організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Згідно завдань, покладених на Держцінінспекцію, вона у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області на підставі ст. 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" було проведено планову перевірку приватного підприємства "Явір-плюс" з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги, а також перевірки достовірності наданих матеріалів для отримання висновків щодо економічної обґрунтованості витрат на послуги з вивезення побутових відходів.
Статтею 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області в межах наданих їй повноважень здійснила планову перевірку позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04 р. №1875-IV (ділі - Закону №1875) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
В силу ст.2 Закону №1875, одним із принципів на яких базується державна політика у сфері житлово-комунальних послуг є принцип регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.
Пунктом 2 статті 31 Закону №1875 встановлено, що виконавці житлово-комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Частина 3 цієї статті визначає, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1010 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, який визначає механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів.
Згідно п. 1 вказаного Порядку, до послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.
За змістом ст.14 Закону №1875 залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:
1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;
2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
2. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що тарифи на комунальні послуги в тому числі з вивезення твердих побутових відходів затверджуються органами місцевого самоврядування. Крім того, органами місцевого самоврядування визначаються виконавці житлово-комунальних послуг (ст.7 Закону №1875). Тому надання послуг з вивезення твердих побутових відходів відносяться до житлово-комунальних послуг другою групи (ст.14 Закону №1875).
Натомість, як встановлено в судовому засіданні тарифи, що застосовувались позивачем на надані послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.01.09 р. по 30.06.09 р. для бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств не затверджені органами місцевого самоврядування, а формувались шляхом складання калькуляції за надані послуги. Тобто, вартість послуг надавалась за цінами, визначеними ПП "Явір-плюс" на договірних умовах, тоді як Законом №1875 передбачено регулювання даних тарифів. На ряду із цим, ПП "Явір-плюс" не був визначений рішенням Вінницької міської ради виконавцем на надання житлово-комунальних послуг за вказаний період.
Крім того, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. №1819 "Про затвердження Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами" позивач не звертався до відповідача за наданням висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг із вивезення побутових відходів.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що в порушення наведених вище положень законодавства, ПП "Явір-плюс" були застосовані тарифи на житлово-комунальні послуги із вивезення твердих побутових відходів, які не затверджені органами місцевого самоврядування, а формувались шляхом складення калькуляції на дані послуги.
Постановляючи рішення, суд критично оцінює посилання позивача на неправильне застосування до нього штрафних санкцій. Такий висновок суду ґрунтується на аналізі норм щодо застосування санкцій органами державного контролю за цінами.
Зокрема, в силу ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 року 507-XII вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.
У відповідності до п.п. 3.1. Інструкції "Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" затвердженої наказом Мінекономіки №298/519 від 03.12.2001 (далі - Інструкція №298/519), підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
З акту перевірки вбачається, що необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, складає в даному випадку 4208,70 грн.
Судом встановлено, що сума необгрунтовано одержаної суми виручки обраховувалась згідно Інструкція №298/519, за змістом якої Державна інспекція з контролю за цінами застосовує економічні санкції щодо порушення державної дисципліни цін до суб'єктів господарювання в результаті одержання ними необґрунтованої виручки за недотримання порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Положеннями пункту 2.1 Інструкції №298/519 встановлено, що необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:
при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;
при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;
при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;
при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.
Аналізуючи вказані положення, суд приходить до висновку, що необґрунтовано одержана сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється виходячи із правомірності застосування тарифів субєктом господарювання на житлово-комунальні послуги із вивезення твердих побутових відходів.
На підставі вищенаведених обставин, нормативно-правових актів та досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд дійшов висновку, що рішення від 28.12.09 р. №ІЦ-02.12/4 в частині його оскарження є правомірним, накладенння уповноваженим органом на позивача економічних санкцій здійснено в порядку визначеному чинним законодавством, у межах та розмірах, встановлених ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Твердження представника позивача, на які вона посилається як підставу для скасування економічних санкцій, накладених на ПП "Явір - плюс" не знайшли свого підтвердження відповідними доказами в судовому засіданні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд вважає, що в задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Явір - плюс" до головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області Довбенка Ігоря Олександровича, Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області щодо визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - слід відмовити.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В позові приватного підприємства "Явір - плюс" до головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області Довбенка Ігоря Олександровича, Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 22.03.10
Головуючий суддя:Дмитришена Руслана Миколаївна /підпис/
Суддів: Свентух Віталій Михайлович /підпис/
Чудак Олеся Миколаївна /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
17.03.2010
Судове рішення № 8828231, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 17.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-85/10/0270. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: