Ухвала суду № 88280407, 18.03.2020, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1102/16-ц

Провадження №: 2-р/343/1/20

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення

18 березня 2020 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді – Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання – Шикор Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2020 року у цивільній справі №343/1102/16-ц,

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2020 року Долинський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до членів правління ОСББ "Рідна оселя, Обліски, 14" ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зобов`язання публічно спростувати поширену неправдиву інформацію щодо нього у той же спосіб, в який така неправдива і недостовірна інформація була поширена, а саме: шляхом направлення заяви в Долинське ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, в Долинський районний відділ Служби безпеки України, направлення на його ім`я відповідного листа та шляхом надання інтерв`ю в ТзОВ Телерадіокомпанії "РАІ", відмовив повністю.

6 березня 2020 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , в якій він просить роз`яснити йому, що на думку суду є "фактичними обставинами, встановленими в суді".

Як визначено ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

В силу вимог ч. 3 ст. 271 ЦПК України, враховуючи строки розгляду даної заяви та відсутність необхідності для виклику учасників справи, заяву ОСОБА_1 суд розглядає без повідомлення сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд повно та всебічно вивчивши матеріали справи вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Дана норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз`яснення за своєю суттю є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд звертає увагу, що необхідність у роз`ясненні судового рішення виникає у разі його нечіткості за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Однак, у своїй заяві ОСОБА_1 жодним чином не обгрунтовує у чому полягає нечіткість чи незрозумілість рішення суду, яке він просить роз`яснити, та яке правове значення це має для нього.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" №14 від 18.12.2009 зазначено, що відповідно до ст.221 ЦПК України (2001р.) слідує, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 129-1 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов`язковим до виконання.

Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Матеріалами справи встановлено, що 14.02.2020 Долинський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив повністю (т.6 а.с.1-9).

У п. 32 Висновку № 11 ( 2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю). Для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного.

Відповідно до положень ст. 265 ЦПК України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи.

В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення або розстрочення виконання рішення; 3) забезпечення виконання рішення; 4) повернення судового збору; 5) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 6) дату складення повного судового рішення.

Отже, ст. 265 ЦПК України визначає певну структуру викладу рішення суду.

Ухвалене у справі рішення відповідає визначеним вимогам ст. 265 ЦПК України і складається з таких частин:

вступної, в якій зазначено дата і місце його ухвалення, найменування суду, прізвище та ініціали судді, прізвище та ініціали секретаря судового засідання, номер справи, ім`я сторін та інших учасників справи, прізвища та ініціали представників учасників справи;

описової, яка містить стислий виклад позиції сторін (позиції позивача та заперечень відповідача), заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі;

мотивувальної, в якій містяться фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, а також оцінка суду (норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування);

резолютивної, в якій вказаний власне висновок суду, зокрема, про відмову в позові повністю, строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження, повні імена сторін, їх місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін, а також про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення, строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

У поданій заяві ОСОБА_1 просить роз`яснити йому, що на думку суду є "фактичиними обставинами, встановленими в суді", що по своїй суті є не чим іншим, як виклад обставин, встановлених з пояснень сторін та інших матеріалів справи з посиланням на докази, на підставі яких вони встановлені. Тобто, фактично, заявник просить роз`яснити йому те, що встановлене судом з поданих сторонами доказів на обгрунтування позовних вимог та заперечення проти них.

Відповідь на поставлене заявником питання міститься в мотивувальній частині рішення, в окремому розділі, назва якого визначена ЦПК України. Дана частина рішення є чіткою і зрозумілою, не містить суперечностей та викладена в логічній послідовністі на підставі поданих сторонами доказів. Крім того, роз`яснення даної частини рішення не має правового значення, оскільки вона не має обов`язкового характеру. А заявник, в свою чергу, не мотивує, що із вказаних фактичних обставин, встановлених судом, є для нього незрозумілим, яке юридичне значення це має для нього.

Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що рішення суду від 14.02.2020 є ясним, визначеним, цілком зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, його структура є чітко сформульованою та такою, що відповідає вимогам ЦПК України, тому рішення роз`ясненню не підлягає, у зв`язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз`яснення рішення суду.

Враховуючи, вищевикладене, суд вважає в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 14.02.2020 у справі №343/1102/16-ц слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 271 ЦПК України, про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 258, 260, 261, 271, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2020 року у цивільній справі №343/1102/16-ц відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала складена та підписана 18 березня 2020 року.

Суддя С.М. Монташевич