
Справа № 357/13839/19
2/357/656/20
Категорія 67
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18 березня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визначення місця проживання дитини, -
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2019 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визначення місця проживання дитини, посилаючись на наступні обставини.
Вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.08.2008 року, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 18.08.2016 року, яке набрало законної сили 30.08.2016 року, шлюб між ними було розірвано (справа № 693/776/16-ц).
З 14.05.2018 року вона разом з їхньою малолітньою донькою проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вище вказаною адресою зареєстровано їхнє місце проживання, що стверджується довідкою Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області від 12.11.2019 року за № 4626. Зазначена квартира належить їй на праві приватної власності, що стверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 04.05.2018 року, індексний номер витягу 122850574.
В квартирі зроблено сучасний ремонт, кімната доньки зручно облаштована новими меблями, обладнана сучасною електропобутовою технікою. Ванна кімната та туалет обладнані сучасною сантехнікою. Для дитини в квартирі виділена окрема кімната, де облаштовано ОСОБА_5 спальне місце, є куточок для ігор та місце для навчання та підготовки домашніх завдань. Дитина забезпечена всім необхідним для відпочинку та проживання. Житло підтримується в належному санітарно-гігієнічному стані та створені належні умови для проживання дитини, що підтверджується копією акту обстеження житлово-побутових умов проживання здобувача освіти від 29 листопада 2019 року та копіями фотографій дитячої кімнати. За висновками комісії «матір успішно справляється з своїми обов`язками, дитина до школи ходить охайно одягнена (по погоді), з виконаними домашніми завданнями.»
її донька перебуває на обліку в Комунальному закладі Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико - санітарної допомоги № 2» з 25.06.2018 року та обслуговується лікарем ОСОБА_6 на прийом до якого з`являється у її супроводі, що підтверджується копією декларації № 0000-4НР1-8М1Р про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 25.06.2018 року. Вона здійснюю усі необхідні, призначені лікарем, дії щодо обстеження та підтримки стану своєї дитини, що підтверджується копією медичної документації дитини. ОСОБА_5 стоїть на обліку в лікаря окуліста з 27.11.2015 року з діагнозом: далекозорість середнього ступеня правого ока, далекозорість високого ступеня лівого ока, гіперметропія середнього ступеня. Кожного року ОСОБА_5 проходить функціональні дослідження за результатами яких лікар підбирає доньці нові окуляри, які вона купує, що підтверджується копіями чеків. Також в клініці «Доктор оптика» доньці проводять апаратне лікування, що підтверджується медичною документацією. Оплату послуг клініки вона здійснює власними коштами. 17.07.2018 року вони з донькою їздили на консультацію до Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока», де її поставили діагноз: співдружня збіжна косоокість.
В підтвердження обставин того, що вона турбуюся про стан здоров`я доньки та здійснюю усі необхідні, призначені лікарем, дії щодо обстеження та підтримки стану здоров`я дитини надає до суду копію медичної карти стоматологічного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію фіскального чеку стоматологічної поліклініки Багатопрофільне мале приватне підприємство «Універсал-96». В літній період 2019 року вона оздоровлювала доньку на морі.
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2016 року (справа № 693/775/16-ц) стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки с. Литвинівка, Жашківського району, Черкаської області, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження № 86 від 01 червня 2010 року, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану Жашківського районного управління юстиції у Черкаській області, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного року, починаючи з 02 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Станом на 04 грудня 2019 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому листу № 2/693/389 від 29.08.2016 року, яка становить 38957 грн. 00 коп., що підтверджується копією довідки за підписом старшого державного виконавця Горобець І.В.
ОСОБА_4 є вихованцем 4-А класу Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 з поглибленим вивченням слов`янських мов Білоцерківської міської ради Київської області, що підтверджується копією довідки від 20.11.2019 року № 132. Згідно з інформацією класного керівника ОСОБА_7 завжди охайна, доглянута, шкільні заняття відвідує регулярно, приймає активну участь у шкільному житті та відвідує гуртки (хор, фортепіано), приймає участь у Народній капелі бандуристів «Україночка». Вказано, що вона спілкуюся з педагогами регулярно, відвідує шкільні збори та цікавиться шкільним життям дитини. Про батька дитини зазначено, що він «контакта зі школою, де вчиться його дочка, не підтримує.» За весь період навчання з`являвся 2 рази. Дитину до школи приводить мама або бабуся - ОСОБА_8 .
Окрім того, вона займається позашкільним розвитком ОСОБА_5 . Її донька з 01 вересня 2017 року відвідує підготовчу групу Білоцерківської школи мистецтв № 5 по класу фортепіано, а з 01 вересня 2018 року на 2-х відділах: по класу бандури та фортепіано. За 2018-2019 року за навчання доньки в музичній школі вона сплатила 2970 грн., що підтверджується копією довідки від 05.12.2019 року № 28. Згідно з табелем успішності є відмінницею. Також донька займалася в початковій школі Творчого об`єднання «Соняшник». У 2018 році була нагороджена дипломом за перемогу у Всеукраїнській українознавчій грі. Донька полюбляє кататися на роликах і в осіннє-зимовий період вони ходять кататися в «Роледром», що підтверджується копією абонементу.
Вона приймає активну участь у вихованні дитини, відвідує батьківські збори та концерти де виступає донька, спілкуюся з вчителями з приводу успішності.
Вона має стабільне матеріальне становище і матеріально утримую свою доньку. З 02 січня 2019 року вона працює продавцем непродовольчих товарів у ФОП ОСОБА_9 , що підтверджується копією довідки № 1 від 21.11.2019 року та копією трудової книжки серія НОМЕР_2 .
Згідно з рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27 грудня 2016 року № 546 встановлено такий порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та особистому спілкуванні з його малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : перша і третя субота та неділя місяця з 11-00 години суботи до 18-00 години неділі.
ОСОБА_2 без її згоди, не дотримуючись встановлених графіків побачень з донькою, силою забирає її під час навчального процесу у школі без згоди на те доньки та вчителів школи, що підтверджується копією її заяви на ім`я директора ЗОНІ № 1 від 05 квітня 2017 року та копією письмових пояснень самої доньки від 03 січня 2019 року, які відібрала у неї інспектор з ЮПСП Білоцерківського відділу поліції в Київській області сержант поліції ОСОБА_10 .
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, вона неодноразово телефонувала ОСОБА_2 і намагалася мирним шляхом врегулювати питання щодо проживання доньки разом з нею, але в неї нічого не вийшло. Відповідач безпідставно звинувачує її у тому, що вона не дотримуєся графіків його побачень з донькою, встановлених рішенням Білоцерківського міськвиконкому. Але на справді це не відповідає фактичним обставинам справи. Так, зі звернень ОСОБА_2 до органів поліції вбачається, що він нібито приходив побачитися з донькою 27.12.2018 року (четвер), і 24.08.2019 року (четверта субота місяця), що вбачається з копії висновку про результати перевірки по зверненню ОСОБА_2 від 04.01.2019 року і копії висновку по факту звернення гр. ОСОБА_2 від 13.09.2019 року. Зазначені дні не є днями побачень, які встановлені органом опіки і піклування. ОСОБА_2 вчиняє психологічне насильство відносно неї і доньки та заявив, що забере у неї ОСОБА_5 на постійне місце проживання до себе. При цьому жодних причин і мотивів такої своєї поведінки ОСОБА_2 їй не повідомив.
Вона дуже любить свою доньку, турбується, піклується про неї, створює всі належні умови для розвитку, утримує та виховує. 08 листопада 2019 року вона одружилася з ОСОБА_11 . Вони проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . На її запит, 25.11.2019 року донька була обстежена практичним психологом школи. Результатами дослідження виявлено, що емоційний та психологічний стан дитини в нормі. Взаємодія зі значущими дорослими: із мамою відносини позитивні, базуються на тактильних відчуттях; дитина виявляє сильну емоційну та фізичну прив`язаність до вітчима (зовнішні вподобання, відчуття захищеності), називає його татом, татусем, таточком. Рідного батька ігнорує, ставиться до нього негативно, виявляє негативізм до його дій та вчинків. Використовує слова «поганий, ображає маму, відноситься до неї погано.» Результати проектної методики дозволяють констатувати наступне: нова сім`я створилася, емоційний вплив вітчима на дитину позитивний, спілкування та взаємовідносини базуються на любові та взаєморозумінні. Рідний батько на малюнку відсутній. Просить суд врахувати, що ОСОБА_12 любить Злату і приймає активну участь у її вихованні.
Вона має гарний стан здоров`я, спиртними напоями не зловживає, не палить, наркотичні засоби не вживає, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що підтверджується копіями сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 10.12.2019 року та медичною довідкою про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 10.12.2019 року.
Просила суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати в розмірі сплаченого нею судового збору ( а. с. 2-8 ).
Ухвалою судді від 08 січня 2020 року постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 11 годину 30 хвилин 06 лютого 2020 року ( а. с. 59-60 ).
В підготовчому засіданні 06.02.2020 року було відкладено підготовче засідання на 18 березня 2020 року, що підтверджується протоколом судового засідання ( а. с. 74-75 ).
Встановлено, що позивач одружилася та змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується доданим до матеріалів справи паспортом ( а. с. 71 ) та копією свідоцтва про шлюб ( а. с. 28 ).
В підготовче засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявна розписка ( а. с. 76 ).
18 березня 2020 року за вх. № 10252 судом отримано від представника позивача ОСОБА_14 заяву, в якій просила враховуючи визнання позову відповідачем по справі та у зв`язку з карантинними заходами розглянути справу в підготовчому засіданні та винести рішення по справі без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, 17 березня 2020 року за вх. № 10097 судом отримано заяву, в якій ОСОБА_2 просив справу розглядати за його відсутності, позов визнає в повному обсязі.
Представник третьої особи служби у справа дітей Білоцерківської міської ради Поліщук В.М. в судове засідання не з`явилася, надала до суду клопотання, яке отримано судом 18.03.2020 року за вх. № 10213, в якому просила слухати справу без участі представника служби у справах дітей. Разом з клопотанням додано рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області за № 147 від 10 березня 2020 року про надання до суду висновку щодо вирішення судового спору про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Враховуючи те, що відповідачем визнано позов в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.08.2008 року, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 10 ).
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 18.08.2016 року, яке набрало законної сили 30.08.2016 року, шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (справа № 693/776/16-ц) ( а. с. 12 ).
Згідно виконавчого листа, виданого Жашківським районним судом Черкаської області від 29 серпня 2016 року з ОСОБА_2 вирішено стягнути аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини усіх видів заробітку ( доходу ) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 02 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття ( а. с. 13 ).
Станом на 04 грудня 2019 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому листу № 2/693/389 від 29.08.2016 року, яка становить 38957 грн. 00 коп., що підтверджується копією довідки за підписом старшого державного виконавця Горобець І.В. ( а. с. 14 ).
Встановлено, що з 14.05.2018 року позивач разом з малолітньою донькою проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вище вказаною адресою зареєстровано їхнє місце проживання, що підтверджується довідкою Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області від 12.11.2019 року за № 4626 ( а. с. 11 ).
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 04.05.2018 року, індексний номер витягу 122850574 ( а. с. 21 ) та договору купівлі-продажу квартири від 04.05.2018 року ( а. с. 19-20 ).
В квартирі зроблено сучасний ремонт, кімната доньки зручно облаштована новими меблями, обладнана сучасною електропобутовою технікою. Ванна кімната та туалет обладнані сучасною сантехнікою. Для дитини в квартирі виділена окрема кімната, де облаштовано ОСОБА_5 спальне місце, є куточок для ігор та місце для навчання та підготовки домашніх завдань. Дитина забезпечена всім необхідним для відпочинку та проживання. Житло підтримується в належному санітарно-гігієнічному стані та створені належні умови для проживання дитини, що підтверджується копією акту обстеження житлово-побутових умов проживання здобувача освіти від 29 листопада 2019 року ( а. с. 24 ).
Встановлено, що донька позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Комунальному закладі Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико - санітарної допомоги № 2» з 25.06.2018 року та обслуговується лікарем ОСОБА_6 , що підтверджується копією декларації № 0000-4НР1-8М1Р про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 25.06.2018 року ( а. с. 35 ). Позивач здійснює усі необхідні, призначені лікарем, дії щодо обстеження та підтримки стану своєї дитини, що підтверджується копією медичної документації дитини.
Встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_5 стоїть на обліку в лікаря окуліста з 27.11.2015 року з діагнозом: далекозорість середнього ступеня правого ока, далекозорість високого ступеня лівого ока, гіперметропія середнього ступеня. Так, в клініці «Доктор оптика» дитині проводять апаратне лікування, що підтверджується медичною документацією ( а. с. 40-41 ), оплату здійснює позивач власними коштами.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є вихованцем 4-А класу Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 з поглибленим вивченням слов`янських мов Білоцерківської міської ради Київської області, що підтверджується копією довідки від 20.11.2019 року № 132 ( а. с. 26 ).
Згідно з інформацією класного керівника ОСОБА_7 завжди охайна, доглянута, шкільні заняття відвідує регулярно, приймає активну участь у шкільному житті та відвідує гуртки (хор, фортепіано), приймає участь у Народній капелі бандуристів «Україночка». Вказано, що вона спілкуюся з педагогами регулярно, відвідує шкільні збори та цікавиться шкільним життям дитини. Про батька дитини зазначено, що він «контакта зі школою, де вчиться його дочка, не підтримує.» За весь період навчання з`являвся 2 рази. Дитину до школи приводить мама або бабуся - ОСОБА_8 ( а. с. 26 на зворотному листі ).
Крім того, дитина займається позашкільним розвитком, з 01 вересня 2017 року відвідує підготовчу групу Білоцерківської школи мистецтв № 5 по класу фортепіано, а з 01 вересня 2018 року на 2-х відділах: по класу бандури та фортепіано ( а. с. 37-38, 42 ). Також займалася в початковій школі Творчого об`єднання «Соняшник» та у 2018 році була нагороджена дипломом за перемогу у Всеукраїнській українознавчій грі.
Згідно з табелем успішності дитина є відмінницею ( а. с. 34 ).
Позивач має стабільне матеріальне становище, з 02 січня 2019 року вона працює продавцем непродовольчих товарів у ФОП ОСОБА_9 , що підтверджується копією довідки № 1 від 21.11.2019 року та копією трудової книжки серія НОМЕР_2 ( а. с. 16, 17 ).
Крім того, позивач має гарний стан здоров`я та на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що підтверджується копіями сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 10.12.2019 року та медичною довідкою про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 10.12.2019 року ( а. с. 18 ).
Згідно запиту від 25.11.2019 року дитина була обстежена практичним психологом школи, де за результатами дослідження виявлено, що емоційний та психологічний стан дитини в нормі. Взаємодія зі значущими дорослими: із мамою відносини позитивні, базуються на тактильних відчуттях; дитина виявляє сильну емоційну та фізичну прив`язаність до вітчима (зовнішні вподобання, відчуття захищеності), називає його татом, татусем, таточком. Рідного батька ігнорує, ставиться до нього негативно, виявляє негативізм до його дій та вчинків. Використовує слова «поганий, ображає маму, відноситься до неї погано.» Результати проектної методики дозволяють констатувати наступне: нова сім`я створилася, емоційний вплив вітчима на дитину позитивний, спілкування та взаємовідносини базуються на любові та взаєморозумінні. Рідний батько на малюнку відсутній ( а. с. 27 ).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27 грудня 2016 року № 546 встановлено такий порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та особистому спілкуванні з його малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : перша і третя субота та неділя місяця з 11-00 години суботи до 18-00 години неділі ( а. с. 15 ).
Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області за № 147 від 10 березня 2020 року про надання до суду висновку щодо вирішення судового спору про визначення місця проживання малолітньої дитини, виконавчий комітет міської ради дійшов висновку щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із її матір`ю ОСОБА_16 .
Звертаючись до суду з вищевказаним позовом позивач просить суд визначити місце проживання дитини з нею, так як вона любить свою дитину турбується про неї, забезпечує її та має можливості забезпечити їй належні умови проживання, чого не в змозі зробити відповідач.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, матеріали справи містять докази того, що позивач турбується про дитину та забезпечує належні умови для її виховання та розвитку.
З боку відповідача не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу того, що останній має можливість найбільш оптимально ніж позивач забезпечити спокійні та належні умови проживання, виховання і навчання доньки.
Також, відповідачем не було надано доказів того, що останній працює та має стабільний дохід для забезпечення належного рівня дитини, наявність майна та прихильність дитини до батька.
Жодних доказів з цього приводу відповідачем не заявлялося та відповідно не долучалося судом до матеріалів справи, як і не надавалося відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зобов`язує держави-учасниці забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.
Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що з метою недопущення порушень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року під час розгляду справ про визначення місця проживання дитини слід враховувати два міркування: по-перше, в найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки з сім`єю, окрім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, в найкращих інтересах дитини забезпечити її розвиток в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним (Рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», § 100; Рішення ЄСПЛ від 11липня 2017 року у справі «М. С. проти України», § 76).
Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому, Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Аналогічний правовий висновок зазначений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року справа № 182/2037/17 провадження № 61-45311св18.
Крім того, частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Частиною четвертою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Таким чином, цією нормою права встановлено вичерпний перелік осіб, місце проживання (місцезнаходження) яких може вважатися місцем проживання дитини, яка не досягла десяти років: батько, мати, опікун дитини, навчальний заклад чи заклад охорони здоров`я, в якому проживає дитина.
За статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
У частині 1 статті 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Згідно статті 141 цього Кодексу мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
В статті 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так у вказаній статті зазначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. В ч. 2 цієї ж статті вказано, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Згідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Однак, в даному випадку, враховуючи вік дитини не є можливим з`ясувати думку останньої щодо визначення місця проживання з одним із батьків.
При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, стать, вік дитини, матеріальне забезпечення батьків, їх працевлаштування та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати дитини працює і має дохід, має у власності житло, опікується дитиною. Мати дбайливо і з любов`ю ставиться до доньки, ніколи не втрачала контакт з дитиною, активно включилася в процес виховання та догляду за своєю донькою, має можливості утримувати та виховувати дитину.
В даному випадку, під час розгляду справи не було встановлено жодних виняткових обставин, які б були підставою для розлучення дитини з її матір`ю.
Крім того, звертаючись до суду з заявою про розгляд справу за відсутності відповідача, останній позов визнав в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи стать та вік дитини, її фізичний та психологічний стан, приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання дитини - ОСОБА_4 з її матір`ю, оскільки остання найбільш оптимально може забезпечити спокійні та належні умови проживання, виховання і навчання доньки.
Також, суд вважає за потрібне в рішенні попередити батьків дитини, про обов`язковість виконання ними своїх батьківських обов`язків стосовно малолітньої дитини лише в її інтересах.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Оскільки, ОСОБА_3 при зверненні до суду було понесено судові витрати у розмірі 768,40 гривень, понесення яких документально підтверджено ( а. с. 1 ), тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 141, 150, 157, 161 СК України, ст. 29 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 131, 141, 206, 247, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", Законом України «Про охорону дитинства», суд, -
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з її мамою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 гривень ( сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Третя особа: служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Першотравнева, 8, ЄДРПОУ: 35615529 ).
Повне судове рішення складено 18 березня 2020 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов
Судове рішення № 88270864, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 18.03.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/13839/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: