Ухвала суду № 88268632, 12.03.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у адміністративній справі

12 березня 2020 року справа № 580/2781/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача – Бірюка О.В.,

відповідача-1 – не з`явився,

відповідача-2 – Яроша С.В.,

розглядаючи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фермерського господарства “Бірюк” до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання дій незаконними та відшкодування збитків,

встановив:

Фермерське господарство “Бірюк” (далі – ФГ “Бірюк”) подало позов до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі – управління юстиції, відповідач-1), Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області (далі – ГУДКСУ у Черкаській області, відповідач-2), в якому просить:

- визнати дії державного виконавця – Яжук С.С. при виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 46799107 від 06.03.2015 протизаконними;

- відшкодувати за рахунок держави завдані фермерському господарству “Бірюк” збитки в розмірі 328342,80 грн внаслідок протизаконних дій посадових осіб управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

11 лютого 2020 року представник Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області подало до суду клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача-2 зазначив, що правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки між сторонами існує спір щодо відшкодування збитків за оцінку та продаж майна позивача, а саме насіння соняшнику в кількості 28802 кг.

У судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав вказане клопотання, а позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

Під час розгляду поданого клопотання, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” зазначив, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як свідчать матеріали справи, позовній заяві ФГ “Бірюк” просить, зокрема, визнати дії державного виконавця – Яжук С.С. при виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 46799107 від 06.03.2015 протизаконними. Вказане виконавче провадження здійснюється на виконання наказів Господарського суду № 925/245/13-г від 11.02.2014 та № 925/452/14 від 04.11.2014 відповідно про стягнення з позивача боргу та коштів.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. За приписами частини 1 цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частинами 1, 2 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частини 1 статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Наведене свідчить, що у спірних правовідносинах оскарження позивачем дій державного виконавця при виконанні рішення суду, ухваленого за правилами ГПК України, повинно здійснюватися шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ, за правилами Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є дії державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення, прийнятого в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд доходить висновку про наявності підстав для закриття провадження у даній справі про визнання протизаконними дій державного виконавця при виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 46799107 від 06.03.2015, а розгляд зазначеного спору віднесений до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 19, 238, 239, 241, 243, 248, 256, 294, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Провадження у адміністративній справі за позовом фермерського господарства “Бірюк” до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання дій незаконними та відшкодування збитків закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 17.03.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк