Рішення № 8826860, 02.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2010 р.Справа № 5/29-10

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Атаманчук І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Волочиське районне споживче товариство м. Волочиськ

до Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Волочиськ Хмельницької області

про стягнення 2492,30 грн. заборгованості, розірвання договору оренди № 47 від 24.03.2008р. та виселення відповідача з приміщення магазину с. Користова Волочиського району по вул. XXIV партз'їзду, 40

Представники сторін:

Від позивача: Барладін Ю.В. - за довіреністю від 15.10.2008 р. (у судовому засіданні 31.03.2010р.)

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 02 квітня 2010р. прийнято рішення, так як у засіданні суду 31 березня 2010р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач у позові та попередніх судових засіданнях просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2492,30 грн., розірвати договір оренди № 47 від 24.03.2008р. та виселити відповідача з приміщення магазину АДРЕСА_1, загальною площею 42кв.м.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні 31.03.2010р. надав суду довідку про те, що станом на 31.03.2010р. відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 852,64грн., тому залишок становить 1639,66грн. У зв'язку з цим просив суд стягнути зазначену заборгованість. Окрім того, уточнив предмет спору та просив розірвати договір оренди № 47 від 24.03.2008р. та звільнити займане відповідачем орендоване приміщення магазину АДРЕСА_1, загальною площею 42кв.м.

Заявлене уточнення судом прийнято на підставі ст. 22-31 ГПК України та задоволено.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника у судові засідання не направляв, поважні причини неявки не повідомив, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, витребуваних документів не подав. Тому суд вважає за можливе вирішити спір згідно ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

24.03.2008 р. між Волочиським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди обєкта нерухомості №47.

Відповідно до п.1 Договору орендодавець Волочиське РайСТ (надалі позивач) передає, а орендар ФОП ОСОБА_1 (надалі відповідач) приймає у тимчасове платне користування магазин АДРЕСА_1, загальною площею 42кв.м.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що цей договір діє з 01.04.20008р. до 31.03.2009р. включно.

Орендна плата за користування 1 кв.м. об'єкта оренди становить 8,50грн. за місяць в т.ч. ПДВ, що еквівалентною вартістю 1,70доларами США у гривні, згідно з курсом НБУ на момент підписання даного договору. Загальний розмір орендної плати за користуванням об'єктом оренди становить 357 грн. в т.ч. ПДВ (в місяць). Орендна плата сплачується в національній валюті України за курсом НБУ на момент оплати (п.5.1 договору).

Згідно п. 5.2 орендна плата сплачується на рахунок позивача до 10-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди.

Згідно п. 8.2 Договору, у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті за кожен день прострочення та 182 % річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

За період з липня 2009р. по листопад 2009р. у відповідача утворилась заборгованість за користування орендованим приміщенням у розмірі 1785,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до Акту прийняття-передачі від 24.03.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв обєкт оренди.

Відповідач належним чином не виконував умови зазначеного договору оренди, у зв'язку з цим 27.10.2009р. за вих.№ 178 позивачем на адресу відповідача направлено телеграму з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі, звільнити орендоване приміщення та передати в 5денний строк об'єкт оренди з обладнанням позивачу. Зазначену телеграму відповідач отримав, про що свідчить розписка від 27.10.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Хмельницької області по справі №16/1444 від 15.10.2009р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача заборгованість за період з грудня 2008р. по червень 2009р. у розмірі 2499,00 грн. основної заборгованості по орендній платі, 136,44 грн. пені, 1133,92 грн. - 182% річних, всього в сумі 3769,36 грн. В решті позовних вимог щодо виселення відповідача із займаного приміщення відмовлено.

Оскільки відповідачем не виконано вимог позивача щодо сплати орендної плати згідно договору оренди № 47 від 24.03.2008р. та не звільнено обєкт оренди, останній звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості по орендній платі за період липня 2009 р. листопад 2009 р. в розмірі 1785,00грн. основного боргу, 71,83 грн. пені та 635,47 грн. - 182% річних, розірвання договору оренди № 47 від 24.03.2008р. та виселення відповідача із займаного приміщення.

Однак, позивачем на момент розгляду справи повідомлено про часткову сплату відповідачем заборгованості у розмірі 852,64 грн. Тому просив стягнути з відповідача 1639,66 грн. заборгованості, розірвати договір оренди № 47 від 24.03.2008р. та звільнити займане відповідачем орендоване приміщення магазину АДРЕСА_1, загальною площею 42кв.м.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

1. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст.286 ГК України).

Із поданих в матеріалах справи доказів вбачається, що у порушення умов п.п.3.2.2 договору, відповідач не сплачував позивачу вчасно орендну плату, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 1785,00 грн. за період з липня 2009 р. по листопад 2009 р., яку позивач просив стягнути з відповідача, звертаючись із даним позовом. Доказів про погашення вказаної заборгованості на день звернення з позовом до суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Однак, позивачем надано довідку станом на 31.03.2010р. про часткову сплату 18.03.2010р. відповідачем боргу у розмірі 852,64грн. У зв'язку з цим просив стягнути 1639,66 грн. заборгованості. Відповідачем доказів про протилежне суду не надано, заперечень не висловлено.

Таким чином у відповідача станом на час розгляду справи по суті утворився основний борг у розмірі 932,36 грн. Тому в частині стягнення 852,64 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Також даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського к України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач, за період з липня 2009 р. по листопад 2009р. на підставі пункту 8.2 даного договору оренди нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 71,83 грн. та 182 % річних у розмірі 635,47 грн.

Однак, враховуючи часткову сплату відповідачем основної суми боргу після подання позову, позовні вимоги щодо стягнення пені та 182% річних належить задоволити частково, стягнувши із відповідача 18,88 грн. пені та 168,10 грн. - 182% річних. У частині стягненні 52,95 грн. пені та 467,37 грн. - 182% річних провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

2. В силу ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не вносив орендної плати за користування нежитловим приміщенням більше, ніж 3 місяці підряд, а саме з липня 2009р. по листопад 2009р.

Суд встановив, що відповідач істотно порушував умови договору оренди, оскільки не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та у визначені договором строки. Такі дії відповідача позбавили позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Окрім того, судом звертається увага на те, що згідно ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Із поданих матеріалів справи вбачається, що договір оренди від 24.03.2008р. №47 було укладено зі строком дії до 31.03.2009 р. (включно). Відповідно пунктом 4.2 передбачено, що якщо відповідач користується орендованим майном після закінчення строку договору, у разі відсутності заперечень зі сторони позивача, договір вважається укладеним на невизначений термін і кожна із сторін даного договору має право відмовитись від договору в будь-який час, письмо попередивши про це другу сторону за один місяць.

Відповідно до п. 7.4 договору оренди, орендодавець (позивач) має право відмовитися від даного договору і вимагати повернення об'єкта оренди, якщо орендар (відповідач) прострочив сплату орендної плати більше як на один місяць. У разі відмови позивача від цього договору, договір є розірваним з моменту одержання відповідачем повідомлення позивача про відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено лист-телеграму за вих.№178 від 27.10.2009р. адресовану ПП ОСОБА_1 із вимогою негайної сплати заборгованості, повідомлення про розірвання договору оренди приміщення та із зобов'язанням звільнення орендованого приміщення, а саме магазину АДРЕСА_1. Даний лист-телеграму відповідачем отримано, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення телеграми та розпискою прийнятою відповідачем 27.10.2009р., проте вказаного виконано не було. При цьому судом зазначається, що докази на продовження строку дії договору оренди у матеріалах справи відсутні, на підтвердження протилежного суду доказів не надано та іншого не доведено.

За таких обставин, договір оренди обєкта нерухомості №47 від 24.03.2008р. не є діючим і може вважається розірваним в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, доводи позивача, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору оренди та закінченням терміну його дії, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди обєкта нерухомості №47 від 24.03.2008р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

3. Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом враховується, що відповідач використовує передане йому в оренду приміщення на час прийняття рішення. Оскільки, судом вимога позивача про розірвання договору оренди обєкта нерухомості №47 від 24.03.2008р. задоволена, то законних підстав для подальшого використання займаного приміщення відповідачем не має. Тому вимогу про звільнення займаного відповідачем орендованого приміщення магазину АДРЕСА_1, загальною площею 42кв.м., суд вважає обґрунтованою і такою, що не суперечить фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню у стягненні з відповідача заборгованості в розмірі 1639,66 грн., з яких 932,36 грн. основної заборгованості по орендній платі, 18,88 грн. пені та 168,10 грн. - 182% річних, розірвання договору оренди обєкта нерухомості №47 від 24.03.2008р. та звільнення займаного ФОП ОСОБА_1 орендованого приміщення магазину АДРЕСА_1, загальною площею 42кв.м.

В решті позовних вимог щодо стягнення 852,64 грн. основного боргу, 52,95грн. пені та 467,37грн. - 182% річних провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору із викладених вище підстав.

У відповідності до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22-31, 44, 49, ст. 80 п. 1-1, ст.ст. 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Волочиського районного споживчого товариства, м. Волочиськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Волочиськ про стягнення 2492,30 грн. заборгованості, розірвання договору оренди обєкта нерухомості № 47 від 24.03.2008р. та виселення відповідача з приміщення магазину АДРЕСА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір оренди обєкта нерухомості № 47 від 24.03.2008р. укладеного між Волочиським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Волочиськ.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м. Волочиськ (код НОМЕР_1) звільнити орендоване, згідно договору оренди обєкта нерухомості №47 від 24.03.2008р. приміщення магазину АДРЕСА_1, загальною площею 42кв.м. та передати вказане приміщення Волочиському районному споживчому товариству, м. Волочиськ ( вул. Котовського,4, код 01772957) строком до 01 травня 2010р.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Волочиського районного споживчого товариства (м. Волочиськ, вул. Котовського,4, розрах.рах. №260050393501 у Волочиському відділенні Хмельницької регіональної філії АБ „Укоопспілка”, м. Хмельницький, МФО 315568, код ЗКПО 01772957) 932,36 грн. (дев`ятсот тридцять дві гривні 36 коп.) основної заборгованості по орендній платі, 18,88 грн. (вісімнадцять гривень 88 коп.) пені, 168,10 грн. (сто шістдесят вісім гривень 10 коп.) 182% річних, 272,00 грн. (двісті сімдесят дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі щодо стягнення з відповідача 852,64 грн. основного боргу, 52,95грн. пені та 467,37грн. - 182% річних припинити.

Суддя