Рішення № 88268056, 18.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/697/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області /далі – відповідач, ГУ НП в Полтавській області/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Національної поліції в Полтавській області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок настання інвалідності;

- стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Полтавській області одноразової грошової допомоги внаслідок настання інвалідності;

- стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Полтавській області 50000,00 грн моральної шкоди /а.с.1-6/.

Позов обґрунтований тим, що 13 липня 2016 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків, та відповідно до наказу ГУ НП в Полтавській області №218о/с від 02 червня 2017 року позивача звільнено з органів Національної поліції України за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) з 02 червня 2017 року, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293. Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Полтавській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності. Листом ГУ НП в Полтавській області №1649/115/29/01-2019 від 11 грудня 2019 року позивача повідомлено, що 24 травня 2018 року його матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги були розглянуті комісією ГУ НП в Полтавській області та було прийнято рішення про відмову у призначенні такої допомоги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", про що його доведено до відома листом ГУ НП в Полтавській області №29/57зі від 24 травня 2018 року. Підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги стало те, що ОСОБА_1 отримав ІІ групу інвалідності 13 липня 2016 року у період проходження служби, а звільнений зі служби в поліції 02 червня 2017 року, тобто інвалідність встановлена до звільнення зі служби в поліції, що виключає призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". Позивач не згодний з прийнятим висновком та вважає, що стаття 101 Закону України "Про Національну поліцію" встановлює вичерпний перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 37-43/ зазначив, що у позивача не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки відсутня одна з обов`язкових умов для виплати допомоги за цією нормою закону, а саме: встановлення інвалідності після звільнення зі служби в поліції. Так, ІІ групу інвалідності позивачу встановлено 13 липня 2016 року, а звільнено зі служби в поліції - 02 червня 2017 року, тобто інвалідність встановлена позивачу до дня звільнення зі служби в поліції, а не після звільнення. Вказана відмова у виплаті одноразової грошової допомоги узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №822/2525/17, від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а та від 01 листопада 2018 року у справі №822/3788/17. Також відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано жодних доказів завдання такої шкоди.

Від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що про прийняття рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивач повинен був дізнатися у червні 2018 року з листа ГУ НП в Полтавській області №29/57зі від 24 травня 2018 року, надісланого йому засобами поштового зв`язку на адресу проживання: АДРЕСА_1 .

Суд не знайшов підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження надіслання та вручення позивачу листа ГУ НП в Полтавській області №29/57зі від 24 травня 2018 року, тобто не доведено того, що про порушення своїх прав позивач дізнався саме у 2018 році.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та згідно з наказом ГУ НП в Полтавській області №218о/с від 02 червня 2017 року /а.с.58/ з 02 червня 2017 року його звільнено з такої служби у зв`язку з хворобою (пункт 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію") на підставі рапорту ОСОБА_1 від 17 травня 2017 року; подання Полтавського ВП від 25 травня 2017 року та свідоцтва про хворобу № 146-С від 17 червня 2016 року.

Згідно з актом про нещасний випадок майора міліції ОСОБА_1 форми Н-1, затвердженим Головою ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області 03 жовтня 2017 року /а.с.56-57/, та актом розслідування нещасного випадку, що стався 04 червня 2014 року близько 04 год 00 хв, УМВС України в Полтавській області форми Н-5 від 03 жовтня 2017 року /а.с. 54-55/, 04 червня 2014 року близько 04 год 00 хв в період проходження служби при виконанні службових обов`язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок та отримано травму внаслідок протиправних дій інших осіб.

17 червня 2016 року Військово - лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" встановлено, що ОСОБА_1 має захворювання, які пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, про що складено свідоцтво про хворобу № 146-С /а.с. 46/.

Відповідно до Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 22 серпня 2016 року до довідки серії АВ №0554278 та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0554278 від 22 серпня 2016 року ОСОБА_1 з 13 липня 2016 року встановлено вперше ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС /а.с. 49/.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Полтавської обласної МСЕК серії АГ №0005101 від 22 серпня 2016 року /а.с. 48/ встановлено ступінь втрати працездатності ОСОБА_1 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС - 70 %.

Відповідно до постанови медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" №33/3717 від 06 листопада 2017 року /а.с.47/ травма колишнього співробітника ОВС ОСОБА_1 : пошкодження зв`язок плечового суглобу, післятравматична шийна мієлорадикулопатія на рівні С5-С7 (04 червня 2014 р.), так, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

05 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Полтавській області із заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності (вх.№К-21 від 06 лютого 2018 року), в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС. При цьому у заяві зазначив, що відповідно до інших законодавчих актів одноразову грошову допомогу він не отримував. До заяви додав копії свідоцтва про хворобу, постанови ВЛК, довідки МСЕК, паспорта, ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій та довідки НАСК «Оранта» /а.с.45/.

24 травня 2018 року за підписом заступника начальника ГУНП в Полтавській області майора поліції Абрамова В.В. складений висновок про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги /а.с. 66/.

Листом ГУ НП в Полтавській області № 29/57зі від 24 травня 2018 року /а.с.67/ ОСОБА_1 повідомлено, що 24 травня 2018 року його матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги були розглянуті комісією ГУ НП в Полтавській області та було прийнято рішення про відмову у призначенні такої допомоги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" з тих підстав, що він отримав групу інвалідності 22 серпня 2016 року у період проходження служби, а звільнений зі служби в поліції - 02 червня 2017 року, що суперечить вимогам пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" .

ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління НП в Полтавській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 27 листопада 2019 року (вх.№К-329 від 09 грудня 2019 року), в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС. До заяви додав копії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ( НОМЕР_1 ), посвідчення учасника бойових дій (МВ НОМЕР_2 ), довідки МСЕК (АВ №0021613), постанови МВЛК (№33/3717 від 06 листопада 2017 року), акта форми Н-5 (№899/115/31-2017), акта форми Н-1 (900/115/31-2017) із супровідним листом від 03 жовтня 2017 року, свідоцтва про хворобу № НОМЕР_3 , паспорта, ідентифікаційного номера /а.с.68/.

Листом ГУ НП в Полтавській області № 1649/115/29/01-2019 від 11 грудня 2019 року /а.с.69/ ОСОБА_1 повідомлено, що 05 лютого 2018 року він вже звертався із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності по ІІ групі інвалідності від захворювання, пов`язаного із проходженням служби в ОВС, та 24 травня 2018 року його матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги були розглянуті комісією ГУ НП в Полтавській області та було прийнято рішення про відмову у призначенні такої допомоги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", про що його повідомлено листом №29/57зі від 24 травня 2018 року .

Не погодившись з рішенням (висновком) відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року /далі – Закон № 580-VIII/.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

За висновком Верховного Суду щодо застосування наведеної норми, викладеним у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №812/484/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР 80036394), від 15 квітня 2019 року у справі №823/1798/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР 81180206), право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у поліцейського за одночасної наявності трьох умов, а саме:

1. причиною інвалідності є захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції;

2. інвалідність визначена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3. причина звільнення особи з поліції зумовлена захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції.

Частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293 /далі - Порядок №4/, затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

За змістом підпункту 3 пункту 5 розділу І Порядку №4 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) випадком, при якому призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, пов`язаного з проходженням служби в поліції (пункти 4, 6 частини першої статті 97 Закону), є обставина, яка виникла внаслідок отриманого захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного з проходженням поліцейським служби, крім випадків, зазначених у підпункті 1 цього пункту.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Матеріалами справи підтверджується, що 13 липня 2016 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, та 22 серпня 2016 року визначено ступінь втрати працездатності, а 02 червня 2017 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв`язку з хворобою.

Отже, причиною інвалідності ОСОБА_1 є захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції; інвалідність визначена до моменту звільнення з поліції та причина звільнення з поліції зумовлена захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції.

Враховуючи, що у позивача наявні всі три умови для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до пунктів 1, 3, 5 розділу III Порядку №4 (у відповідній редакції) формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби). У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.

Для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 подав до ГУ НП в Полтавській області заяву (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 05 лютого 2018 року (вх.№К-21 від 06 лютого 2018 року), до якої додав копії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ( НОМЕР_1 ), посвідчення учасника бойових дій (МВ НОМЕР_2 ), довідки МСЕК (АВ №0021613), постанови МВЛК (№33/3717 від 06 листопада 2017 року), акта форми Н-5 (№899/115/31-2017), акта форми Н-1 (900/115/31-2017) із супровідним листом від 03 жовтня 2017 року, свідоцтва про хворобу № НОМЕР_3 , паспорта, ідентифікаційного номера.

Відповідно до витягу з протоколу наради комісії ГУ НП в Полтавській області про забезпечення належних умов для розгляду заяв про виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського №6 від 19 квітня 2018 року /а.с.64/ вказаною комісією розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" майору поліції ОСОБА_1 та встановлено, що пакет документів на виплату ОГД сформований відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України №4 від 11 січня 2016 року (у редакції наказу МВС України №788 від 21 вересня 2017 року), та відповідно до наданої довідки ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" та виписки з акту МСЕК стосовно ОСОБА_1 діагноз захворювання, встановлений ВЛК ДТУ ТМО МВС, та причинний зв`язок з проходженням служби в ОВС співпадають.

Отже, зауважень до поданих позивачем документів відповідач не висував.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій /підпункт 2 пункту 2 розділу ІV Порядку № 4/.

Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку № 4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Матеріалами справи підтверджується, що комісією ГУ НП в Полтавській області ухвалено рекомендувати не приймати рішення про призначення ОГД поліцейському ОСОБА_1 до внесення відповідних змін у законодавство, оскільки чинним законодавством передбачена виплата ОГД в разі встановлення поліцейському інвалідності внаслідок поранення або захворювання, пов`язаних за проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення особи з поліції, тоді як ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності 13 липня 2016 року, а звільнений з поліції - 02 червня 2017 року.

Висновком про призначення одноразової грошової допомоги від 24 травня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Проаналізувавши наведену підставу для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, судом встановлено наступне.

Пунктом 5 розділу І Порядку №4 визначено, що ОГД не призначається і не виплачується в усіх випадках, зазначених у статті 101 Закону.

Так, згідно зі статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний Висновок від 24 травня 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не містить посилання на жодну із встановлених статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію" підстав для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

За такої обставини, а також беручи до уваги наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, суд доходить висновку про протиправність Висновку про призначення одноразової грошової допомоги ГУНП в Полтавській області від 24 травня 2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування висновку про призначення одноразової грошової допомоги ГУ НП в Полтавській області від 24 травня 2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок настання інвалідності та стягнення на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання інвалідності, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3 ) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 73 згаданого Кодексу визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, висновок про призначення одноразової грошової допомоги ГУНП в Полтавській області від 24 травня 2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, перевірявся судом на предмет його правомірності, виходячи лише із тих мотивів, які покладалися відповідачем в основу його прийняття.

Оскільки суд не вправі досліджувати чи є ці мотиви вичерпними та чи існують інші підстави для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги та чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання такої допомоги, належним способом захисту та відновлення прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) чи втрати працездатності ОСОБА_1 від 05 лютого 2018 року (вхідний номер К-21 від 06 лютого 2018 року), з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок настання інвалідності та про стягнення на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання інвалідності задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення на користь позивача компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 50000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зміст поняття моральної шкоди розкрито у статті 23 Цивільного кодексу України.

Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 50000,00 грн, позивач посилався на те, що протиправні дії щодо відмови відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги завдали йому моральних страждань.

Суд зауважує, що позивач не зазначив у чому саме виражались його моральні страждання та завдання моральної шкоди, а також не довів наявності безпосереднього причинного зв`язку такої шкоди із діями відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Доказів на підтвердження існування моральних страждань, причинного зв`язку їх виникнення та визначеного позивачем розміру моральної шкоди суду не надано.

Враховуючи відсутність у матеріалах адміністративної справи доказів на підтвердження заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру та причинного зв`язку між діями відповідача і отриманням моральної шкоди, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 50000,00 грн.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема у постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 363/3520/16-а та від 21 лютого 2020 року у справі №628/3028/16-а.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 40108630) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 24 травня 2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 40108630) повторно розглянути заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) чи втрати працездатності ОСОБА_1 від 05 лютого 2018 року (вхідний номер К-21 від 06 лютого 2018 року), з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк