Ухвала суду № 88267735, 18.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2134/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання незаконними дій та скасування ухвали, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівської міської ради, в якому просить:

- визнати дії Львівської міської ради щодо прийняття ухвали № 5429 від 19.09.2019 року «Про здійснення запозичення до міського бюджету м.Львова» незаконними;

- скасувати ухвалу Львівської міської ради № 5429 від 19.09.2019 року «Про здійснення запозичення до міського бюджету м.Львова».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Положеннями ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст адміністративного позову, встановлено вимоги до позовної заяви, а також документи, які слід додавати до такої.

За змістом ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, всупереч наведеній процесуальній вимозі, позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору. Натомість, в позовній заяві позивач посилається на те, що на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» він, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 23 жовтня 2015 року.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про справи, пов`язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

Позивач, який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 5429 від 19.09.2019 року «Про здійснення запозичення до міського бюджету м.Львова».

Даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Оскільки, позивач при зверненні до суду з даним позовом не заявив вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», останній має сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду цього позову.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Відтак, судовий збір за одну вимогу немайнового характеру становить 840,80 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру, за які позивач має сплатити судовий збір в сумі 1681,60 (840,80*2) грн.

Окрім того, відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем не наведене жодного обґрунтування порушення прав, свобод, інтересів останнього внаслідок прийняття відповідачем спірної ухвали.

Суд зазначає, що оскаржуваний акт органу місцевого самоврядування у формі рішення, за своєю правовою силою та у відповідності до приписів пункту 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України являється нормативно-правовим актом.

Статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт, згідно з правилами частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Суд звертає увагу, що частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні вимоги до позовної заяви у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а саме, згідно пункту 10 частини 5 коментованої статті, в позовній заяві, такої категорії справ, зазначаються - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Однак, у позовній заяві позивачем не наведено відомостей про застосування до нього норм оскаржуваного нормативно-правового акта та/або того, що позивач є суб`єктом відповідних правовідносин, на які поширюється дія цього акта.

Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз`яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання незаконними дій та скасування ухвали - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського,2, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

-оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн;

-надання відомостей про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна