Постанова № 8826689, 07.04.2009, Київський окружний адміністративний суд

№2-a-1185/09

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 квітня 2009 року

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія СМ.,

при секретарі - Хім'як С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ТОВ «Комфорт плас» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2008 року № 0072832320/0, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 07 листопада 2008 року № 0072832320/0, посилаючись на те, що відповідачем при його винесенні було хибно застосовано норми ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем було порушено п.п. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що було виявлено під час проведення перевірки, тому відповідачем на підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2008 року № 0072832320/0, яким позивачу було донараховано 151563, 00 грн. та застосовано до відповідача штрафні санкції у сумі 117500 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що працівниками Бориспільської ОДПІ Київської області на підставі направлення від 22.09.2008 року № 241 згідно п.1 ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Комфорт плас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 25.08.2005 року по 30.06.2008 року, за результатами якої був складений акт № 422/7/23-1/33697789 від 24.10.2008 року

На підставі акту заступником начальника Бориспільської ОДПІ Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2008 року за № 0072832320/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 269063, 0 грн. (основний платіж - 151563, 00 грн., штрафна санкція - 117500, 00 грн.).

Так, відповідачем було встановлено порушення позивачем п.п. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого останнім занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 151563, 00 грн.

Дане порушення виникло в зв'язку із завищенням показника рядка 04.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємств «витрати на придбання товарів ( робіт, послуг), крім визначених у рядку 4.11» всього на суму 926330, 00 грн., а саме: до складу валових витрат віднесено вартість придбаної ліцензії (серія АВ № 082835 на організацію діяльності з проведення азартних ігор ( діяльність та проведення азартних ігор на гральних автоматах) надання послуг грального бізнесу) на суму 967676, 00 грн. та занижено дані показники за 4 квартал 2006 року, за 1, 2, 3, 4 квартали 2007 року та 1, 2 квартали 2008 року ( не включалися до складу валових витрат амортизаційні відрахування по ліцензії та сума ПДВ, яка згідно з п.п. 5.3.3 п.5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» повинна відноситись до складу валових витрат.

Згідно п.1.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної власності, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Згідно з п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року № 242 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 750/4043) під поняттям «нематеріальний актив» розуміється немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Відповідно до п.5 Положення поряд із правами інтелектуальної та промислової власності до нематеріальних активів належать інші нематеріальні активи, зокрема, право на провадження діяльності.

Отже, оскільки право на здійснення діяльності з проведення азартних ігор відповідає критеріям для визнання його нематеріальним активом, згідно з п. 1.2 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.4, 5 Положення, таке право обліковується в податковому обліку як нематеріальний актив.

Відповідно до п.п. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з п.8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно, виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

На порушення п.п 8.3.9 п.8.3 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Комфорт плас» в серпні 2006 року до складу валових витрат було віднесено вартість отриманої ліцензії (Серія АВ № 082835, виданої Міністерством фінансів України на здійснення діяльності з проведення азартних ігор, строк дії ліцензії з 21.07.2006 року по 20.07.2011 року) в сумі 967 706, 25 грн.

Крім того, при перевірці повноти визначення податку на прибуток встановлено, що позивачем при розрахунку вартості торгових патентів, що враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку за 3 квартал 2006 року було завищено валові доходи, отримані від здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від фізичної особи у сумі 940000, 00грн. Однак, при здачі річного звіту за 2006 рік позивачем було самостійно відкориговано валові доходи на суму отриманої фінансової допомоги в сторону зменшення та донараховано податок на прибуток у сумі 61158, 00 грн.

Як вбачається з заперечень представника відповідача, позивач, самостійно виправивши помилку та скориставшись правом відображення суми недоплати у складі декларації з податку на прибуток підприємств, що була надана до Бориспільської ОДПІ

Київської області за наступний податковий період, не збільшив суму недоплати на суму штрафної санкції в розмірі 5% від суми недоплати, та не збільшив загальну суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за вказаний період.

Однак це спростовується платіжним дорученням № 70 від 19.02.2007 року, відповідно до якого позивачем було перераховано суму в розмірі 86500, 00 грн. до якої входить: сума податку за звітній період - 22279, 00 грн. сума недоплати за попередній період - 61158, 00 грн., сума штрафних санкцій 3057, 90 грн. ( 61158, 00 грн. х 5%). Тобто сума штрафних санкцій у розмірі 5% від суми недоплати була самостійно нарахована та перерахована позивачем в повному обсязі.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні в подальшому, після подання ТОВ «Комфорт плас» декларації за 2006 рік та перерахунку коштів, не перевіривши належним чином проплати, здійсненні позивачем згідно декларації, працівник Бориспільської ОДНІ Київської області зателефонував до ТОВ «Комфорт плас» та повідомив, що у Товариства є переплата з податку на прибуток, і її необхідно повернути.

В зв'язку з цим позивач звернувся з листом від 26.12.2007 року за № 26 до Бориспільської ОДПІ Київської області, в якому просив повернути переплату на прибуток в сумі 64000, 00 грн., що і було зроблено, згідно висновку від 26 грудня 2007 року.

Тобто, відповідач, відповідно до висновку, належним чином не перевіривши заяву про повернення переплати з податку на прибуток, повернув кошти у сумі 64000, 00 грн., до яких входила сума недоплати за попередній період у сумі 61158, 00 грн. та штрафна санкція у сумі 3057, 90 грн., що були нараховані та сплачені позивачем самостійно.

Тому посилання відповідача на те, що позивач самостійно не нарахував штрафні санкції, суд приймає до уваги.

Крім цього, відповідно до п.п 5.4.7 п. 5.4 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання торгових патентів, установлених ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Відповідно до ч.3 ст. 14 ГК України ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюється законом.

Згідно ч.1 ст. 14 ГК України ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Пунктом 1.2 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Тому суд приходить до висновку, що поняття «ліцензія» та «право власності» не є тотожними, а ліцензія за змістом - це лише дозвіл на зайняття певним видом діяльності, а тому Бориспільською ОДПІ Київської області при визначенні валових витрат ТОВ «Комфорт плас» не були прийняті до уваги норми п.п 5.4.7 п. 5.4 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а витрати на придбання ліцензії до нематеріальних активів, і тому неправильно було застосовано норми ст. 8 «Про

оподаткування прибутку підприємств», щодо застосування лінійного методу нарахування амортизації нематеріальних активів.

Згідно п.7 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110, платник податків має право виправити допущені та самостійно виявлені помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації до початку перевірки у такому порядку: якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, то такий платник зобов'язаний:

а) або надіслати уточнений розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми не пізніше дня подання такого уточненого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Як вбачається з викладеного, ТОВ «Комфорт плас» діяло за приписами п.п. «б» п.7 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» самостійно провівши донарахування суми податкових зобов'язань та сплативши їх

Відповідно до абз. 6 п.7 ««Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обгрунтованість своїх заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-Ш зі змінами і доповненнями штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.

Оскільки суд визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то відсутні і підстави для застосування до позивача відповідних штрафних санкцій.

Згідно з ч.1ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Держаного бюджету України.

Суд, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов ТОВ «Комфорт плас» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2008 року № 0072832320/0 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 07 листопада 2008 року № 0072832320/0.

Стягнути з Держави на користь ТОВ «Комфорт плас» судовий збір в розмірі 3 (три) грн.40 коп.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

При цьому заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.