Рішення № 8826661, 06.04.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.10           Справа № 17/29-10. За позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства «Теплокомунсервіс-Біловод», с. Біловод, Роменський район

про стягнення 40 930 грн. 79 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача Хотіна А.О., довіреність №59/10 від 28.12.2009 р.

Від відповідача не з‘явився

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 40930 грн. 79 коп., з яких 31000 грн. 00 коп. основного боргу, 3153 грн. 38 коп. пені, 5 632 грн. 39 коп. інфляційних збитків, 1 145 грн. 02 коп. – 3% річних, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №06/08-1180 БО-29 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб‘єктів господарювання від 29.09.2008 р., а також витрати по сплаті держмита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

29 вересня 2008 р. між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» і КП «Теплокомунсервіс-Біловод» був укладений договір №06/08-1180 БО-29 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб‘єктів господарювання (далі за текстом – «Договір»), відповідно до умов якого позивач зобов‘язувався передати у власність відповідачу природний газ, в обсязі, обумовленому цим Договором, а відповідач, в свою чергу, був зобов‘язаний прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що за даним договором постачається імпортований природний газ, отриманий позивачем за договором поставки природного газу між НАК «Нафтогаз України» та позивачем.

Згідно п. 2.1. Договору позивач передає відповідачу в період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року газ в обсязі до 130,0 тис. куб .м.

Зі змісту п. 5.1. Договору вбачається, що ціна за 1000,0 кубічних метрів природного газу становить 1 266 грн. 25 коп., крім того, ПДВ – 20%, всього з ПДВ 1519 грн. 50 коп.

Додатковою угодою №1 від 26.11.2008 р. до Договору встановлено, що ціна за 1000,0 кубічних метрів природного газу становить 934 грн. 70 коп. без урахування ПДВ, витрат на реалізацію природного газу НАК «Нафтогаз України», збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу.

До сплати за 1000,0 куб.м. природного газу – 1304 грн. 38 коп., крім того, ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 1 565 грн. 26 коп.

Відповідно до вимог п. 6.1. Договору оплата за природний газ проводиться відповідачем грошовими коштами в такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20-го та 30-го (31-го) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов‘язання по Договору та поставив відповідачу протягом жовтня-грудня 2008 року природний газ на загальну суму 173317 грн. 20 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи (а.с. 20-22).

Проте, відповідач виконав свої обов‘язки по сплаті отриманого газу лише частково, сплативши позивачу 142317 грн. 20 коп., а станом на день розгляду справи його заборгованість становить 31000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Таким чином, відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 31000 грн. 00 коп., тому вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача на свою користь 3153 грн. 38 коп. пені, нарахованої у зв‘язку з порушенням відповідачем грошових зобов‘язань по договору.

Згідно п. 7.2. Договору в разі невиконання відповідачем умов п. 6.1. цього Договору, відповідач зобов‘язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.10. Договору неустойка нараховується позивачем за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь 3153 грн. 38 коп. пені правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 632 грн. 39 коп. інфляційних збитків та 1 145 грн. 02 коп. – 3% річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Теплокомунсервіс-Біловод» (42065, Сумська область, Роменський район, с. Біловод, вул.. Щорса, 10А, код 34071577) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 31000 грн. 00 коп. заборгованості, 3153 грн. 38 коп. пені, 5 632 грн. 39 коп. інфляційних збитків, 1145 грн. 02 коп. – 3% річних, 409 грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя