Рішення № 88266299, 17.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року Справа № 160/417/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.05.2019 року в частині не підтвердження ОСОБА_1 пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року електрослюсарем з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева-1» ВО «Кривбасруда» та з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

- визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.06.2019 року за № 889/03-12-11 про відмову у призначенні пільгової пенсії за Списком № 1 та незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року електрослюсарем з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева - 1» ВО «Кривбасруда» та з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року електрослюсарем з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева - 1» ВО «Кривбасруда» та з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути ОСОБА_1 заяву від 10 квітня 2019 року про призначення мені пенсії та прийняти рішення щодо призначення пенсії з дня виникнення права на пенсію за Списком №1 з 06 квітня 2019 року з урахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року електрослюсарем з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева - 1» ВО «Кривбасруда» та з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, проте, останньому відмовлено у призначені пенсії, оскільки відповідно до наказу про атестацію робочих місць по ВО «Кривбасруда» від 12.04.1995 року № 48 електрослюсарі (слюсарі) чергові і по ремонту обладнання (підземні по стволу, обслуговуючі стволи і підземні машини) по шахтах об`єднання атестовані за Списком № 1, проте, електрослюсарі з ремонту устаткування не атестовані, з чим позивач не погодився та звернувся з даним позовом до суду, позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/417/20 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року від відповідача було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

07 лютого 2020 року на виконання умов ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року на адресу суду надійшла належним чином завірена копія пенсійної справи ОСОБА_1 та відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідачем зазначено, що наданими на розгляд комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документами, а саме наказом від 12.04.1995 року №48, не підтверджено проведення атестації робочого місця «підземного слюсаря по ремонту обладнання», оскільки наказом про атестацію робочих місць від 12.04.1995 року №48 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 «електрослюсарям (слюсарям) черговим і по ремонту обладнання (підземним, по стовбуру, обслуговування стовбурів і підземних машин)» - 1010100г-19931. У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 .04.2019 року звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зменшенням пенсійного вік, зокрема, чоловікам – на 1 рік за кожен повний рік роботи на пільгових умовах.

Заяву позивача з відповідним пакетом документів було направлено для розгляду Комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за результатами розгляду якою документів позивача прийнято рішення № 12.

В даному рішення зазначено, що підстави для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 22.08.1992 року по 01.01.1995 року, з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року у зв`язку з відсутністю підтвердження проведення атестації робочого місця в наказі від 12.04.1995 року № 48.

15.07.2019 року позивач звернувся до головного управління пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області з заявою про надання пояснень щодо відмови у призначенні пенсії за Списком № 1 та копій пенсійної справи.

За результатами розгляду заяви від 15.07.2019 року позивачем отримано 13.08.2019 року відповідь, в якій зазначено, що відповідно до наказом від 12.04.1995 року № 48, не підтверджено проведення атестації робочого місця «підземного слюсаря по ремонту обладнання», оскільки наказом про атестацію робочих місць від 12.04.1995 року № 48 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 «електрослюсарям (слюсарям) черговим і по ремонту обладнання (підземним, по стовбуру, обслуговування стовбурів і підземних машин)» - 1010100г-19931, у зв`язку з чим періоди роботи позивача з 22.08.1992 року по 01.01.1995 року, з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року до пільгового стажу відповідачем не зараховані.

Відповідно до записів трудової книжки (серії НОМЕР_2 ) позивач працював у ВО «Кривбасруда» займаючи посади:

- з 01.08.1988 р. по 01.01.1995 р. - електрослюсар по ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «П-1» (Першотравнева - 1) ВО «Кривбасруда» (запис трудової книжки №№ 11-16);

- з 01.01.1995 р. по 19.04.1995 р. підземний слюсар по ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» (запис трудової книжки №№ 17-18).

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 року публічним акціонерним товариством «Кривбасзалізрудком», що є правонаступником ВО «Кривбасруда», надано належним чином завірену копію наказу від 12.04.1995 року за № 48 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць».

В наданому публічним акціонерним товариством «Кривбасзалізрудком» наказі від 12.04.1995 року за № 48 затверджено перелік робочих місць, яким підтверджено право на пільгове отримання пенсії за Списком № 1, зокрема, посада – електрослюсарі (слюсарі), чергові, по ремонту обладнання (підземні, по стовбуру, обслуговування стволів та підземних машин).

Позивач не погодився з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що і стало предметом даного позову.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до записів трудової книжки (серії НОМЕР_2 ) позивач працював у ВО «Кривбасруда» займаючи посади:

- з 01.08.1988 р. по 01.01.1995 р. - електрослюсар по ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «П-1» (Першотравнева - 1) ВО «Кривбасруда» (запис трудової книжки №№ 11-16);

- з 01.01.1995 р. по 19.04.1995 р. підземний слюсар по ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» (запис трудової книжки №№ 17-18).

Як вбачається з копії трудової книжки позивача (серії НОМЕР_2 ) записи зроблені чітко та не містять виправлень.

Пенсійним фондом оскаржуваний період роботи з 22.08.1992 року по 19.04.1995 року зараховано до загального стажу роботи позивача, а саме:

- з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року - позивач працював на посаді електрослюсаря з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті Першотравнева-1» ВО «Кривбасруда»;

- з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року - позивач працював підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних роботах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за зами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442 (442-92-п), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, вина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку №442 встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

З аналізу чинного законодавств можна зробити висновок, що законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці 21.08.1992р. (п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, й, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики 18.11.2005р. №383.

За змістом пунктів 1 та 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. № 442, що набрав чинності 21.08.1992р., атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних них факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку № 442 передбачено, що атестація робочих місць за умовами 'Водиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного років.

Згідно з підпунктами 4.1 - 4.3 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами м 21.08 1992р.. відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджено за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01. 09.1992р. №41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Розділом І постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року визначено, щодо професій передбачених Списком № 1 відносяться всі працівники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти і інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що записи у трудовій книжці позивача у спірний період відповідають вимогам щодо найменування професії, що значиться у Списках №1, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року№ 1173, тому у позивача відсутній обов`язок на доведенню головному управленню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідність посади, згідно якої позивача має право на пільгову пенсію за Списком № 1, до переліку посад відповідно до наказу від 12.04.1995 року № 48 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць», оскільки ВО «Кривбасруда» займалась видобутком руд підземним засобом.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 02.04.2019 року по справі № 428/1695/17., від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 , від 31 січня 2019 року у справі № 423/1450/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а , що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних(надуманих) підстав.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо .При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Отже, підсумовуючи все вищенаведене, суд вважає, що подані позивачем документи належним чином підтверджують трудовий стаж позивача, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за періоди роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме:

- з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року - позивач працював на посаді електрослюсаря з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті Першотравнева-1» ВО «Кривбасруда»;

- з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року - позивач працював підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних роботах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

Таким чином, враховуючи відсутність недоліків у записах в трудовій книжці позивача, у відповідача відсутні підстави для відмови для зарахування періодів роботи позивача з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року електрослюсарем з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева - 1» ВО «Кривбасруда» та з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда» до пільгового стажу.

Відтак, даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.05.2019 року в частині не підтвердження ОСОБА_1 пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року електрослюсарем з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева - 1» ВО «Кривбасруда» та з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.06.2019 року за № 889/03-12-11 про відмову у призначенні пільгової пенсії за Списком № 1 та незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року електрослюсарем з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева - 1» ВО «Кривбасруда» та з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року електрослюсарем з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева - 1» ВО «Кривбасруда» та з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути ОСОБА_1 заяву від 10 квітня 2019 року про призначення мені пенсії та прийняти рішення щодо призначення пенсії з дня виникнення права на пенсію за Списком №1, з 06 квітня 2019 року, з урахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 22.08.1992 року по 31.12.1994 року електрослюсарем з ремонту обладнання на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Першотравнева - 1» ВО «Кривбасруда» та з 01.01.1995 року по 19.04.1995 року підземним слюсарем з ремонту обладнання з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда».

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук