Рішення № 88266288, 02.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Справа № 160/11719/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рищенко А.Ю.

при секретарі судового засідання - Тонояна А.К.

за участю:

представника позивача - Чоха К.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Департамента благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2019 Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську", за результатами якої було складено акт перевірки № 111 від 31.10.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 31.10.2019 р., що винесений за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську";

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 05.11.2019 р. № 9/1487 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 1 806 300,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає протиправними дії відповідача з приводу проведення перевірки об`єкта "Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську", оскільки направлення на перевірку не відповідає положенням ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності», а саме: чітко не було визначено коло питань, з яких проводилась перевірка. Також позивач вважає протиправними припис від 31.10.2019 та постанову про накладення штрафу від 05.11.2019 № 9/1487, оскільки висновки відповідача, викладені в Акті перевірки № 111 від 31.10.2019, щодо порушення позивачем ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме експлуатація об`єкта не введеного в експлуатацію, є необґрунтованими, оскільки міст із експлуатації не виводився. Більш того, вилучення прокуратурою Дніпропетровської області проектної і виконавчої документації по об`єкту, в межах кримінальної справи, стало перешкодою отримати сертифікат на об`єкт. Також, зазначено, що відповідач тричі притягнув Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до відповідальності за одне і теж саме правопорушення, а саме за експлуатацію об`єкту будівництва не прийнятого в експлуатацію, що не відповідає приписам ст. 61 Конституції України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 позовну заяву Департамента благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 29.11.2019 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 відкрито провадження у справі № 160/11719/19, призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження та витребувано від позивача проекти капітального ремонту «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпро».

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.12.2019 задоволено частково заяву Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про забезпечення позову.

Зупинено дію припису від 31.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається усунути порушення ч. 8 ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, п. 9 п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 “Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів”, а саме: експлуатація об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію щодо об`єкта “Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро і м. Дніпропетровськ”, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками (ССЗ) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/11719/19.

В іншій частині заяви про забезпечення адміністративного позову - відмовлено.

17.12.2019 представником позивача на виконання ухвали суду від 04.12.2019 було долучено до матеріалів справи № 160/11719/19 копії проектів капітального ремонту «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпро»

18.12.2019 підготовче засідання по справі № 160/11719/19 відкладено на 22.01.2020.

23.12.2019 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що факт експлуатації об`єкту будівництва "Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську" без прийняття в експлуатацію є встановленим та підтвердженим, а відповідно позивача правомірно притягнуто до відповідальності.

21.01.2020 від представника позивача на адресу суду надійшла письмова відповідь на відзив, в якій викладено правову позицію аналогічну зазначеній в позовній заяві та наголошено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.

26.12.2019 в підготовче засідання по справі № 160/11472/19 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій викладено правову позицію аналогічну зазначеній в позовній заяві та наголошено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.

22.01.2020 підготовче засідання по справі № 160/11719/19 відкладено на 29.01.2020, у зв`язку з перебуванням судді Рищенко А.Ю. у відрядженні 22.01.2020.

29.01.2020 підготовче засідання по справі № 160/11719/19 відкладено на 05.02.2020.

05.02.2020 підготовче засідання по справі № 160/11719/19 відкладено на 24.02.2020.

Ухвалою суду від 24.02.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи Прокуратури Дніпропетровської області.

24.02.2020 усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.03.2020.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 02.03.2020, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ст. 205 КАС України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 17.10.2019 по 31.10.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпро».

За результатами зазначеної перевірки 31.10.2019 відповідачем був складений акт № 111, в якому було виявлено порушення, зокрема, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: експлуатація об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками.

Також, 31.10.2019 за результатами позапланової перевірки відповідачем було складено:

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається від Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради усунути зазначені вище порушення в термін до 31.11.2019;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що виявлено порушення: експлуатація об`єкту «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», Дніпропетровська область, м. Дніпро через р. Дніпро не прийнятого в експлуатацію, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з значними наслідками (ССЗ), чим порушено: ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів». Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 05.11.2019 об 12:45 год.

Листом від 01.11.2019 № 3/2-3226 позивач повідомив Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про те, що Прокуратурою Дніпропетровської області було вилучено усю документацію (як проектну, так і виконавчу), що унеможливлює проходження процедури отримання сертифікату (введення об`єкта в експлуатацію), а рух по зазначеному мосту відкрито під час проведення ремонтних робіт з початку верхової сторони, а потім з низової по черговості виконання робіт з капітального ремонту. Припинився рух лише на період технологічних процесів відповідно до проектної документації на підставі розпоряджень міського голови. Умови припису (здача об`єкту в експлуатацію) буде виконано після повернення прокуратурою всієї документації.

05.11.2019 відповідачем на підставі протоколу від 31.10.2019, акту від 31.10.2019 та припису від 31.10.2019 складено постанову № 9/1487 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою було визнано Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.п. 3 п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 806 300,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з відповідними діями відповідача, вважаючи припис та постанову протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, звернувся із даним позовом до суду.

Відносно позовної вимоги про визнання протиправним дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», суд вважає за необхідне зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 .05.2011 (далі – Порядок № 553).

Відповідно до п. 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки, у тому числі, є: вимога правоохоронних органів.

Згідно підпункту 1 пункту 11 цього Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Пунктом 13 Порядку № 553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п. 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право проводити перевірки на об`єкті контролю виключно після пред`явлення суб`єкту містобудування службових посвідчень та направлень на перевірку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 30.01.2020 у справі № 804/3193/17 (провадження № К/9901/35189/18).

Аналізуючи доводи позовної заяви, суд зазначає, що під час судового розгляду судом не встановлено, а позивачем не наведено жодних доказів в обґрунтування порушення посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки дотримання суб`єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську", за результатами якої було складено акт перевірки № 111 від 31.10.2019, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Стосовно доводів позивача про протиправність дій відповідача з огляду на порушення ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: не зазначення конкретного переліку питань, які необхідно дослідити при перевірці, суд зазначає наступне.

У пункті 9 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Так, в направленні відповідача від 30.10.2019 № 119 не зазначені питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, що є порушенням пункту 9 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Разом з тим, позивач допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки, а тому формальні порушення при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому. Отже, за таких умов оцінці підлягає правомірність рішень суб`єкта владних повноважень, прийнятих за результатом перевірки.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування припису від 31.10.2019 та постанови від 05.11.2019 № 9/1487 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Частиною першою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389 (далі – Порядок № 45), визначено, що будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва.

Відповідно до п. 9 Порядку № 45, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Пунктом 18 Порядку № 45 визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Так, проектна документація по об`єкту "Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську" є затвердженою та такою, що пройшла експертизу, що не заперечується відповідачем.

Згідно з підпунктом 3.7 пункту 3 ДБН А.2.2-3-2014 капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Таким чином, капітальний ремонт не означає беззаперечне зупинення експлуатації всього об`єкта на час виконання робіт. Законом передбачена можливість призупинення експлуатації частини об`єкта на час виконання робіт з капітального ремонту без повного призупинення його використання за функціональним призначенням.

З огляду на викладене, слід зазначити, що згідно доповідної записки до проектної документації на об`єкт на «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську» передбачено, що всі роботи по мосту виконуються у два етапи. У першому етапі закривається рух автотранспорту по трьох смугах руху з низової сторони мосту й виконується повний комплекс робіт з розбирання конструкцій проїзної частини мосту, опор висвітлення й облаштованістю новими конструкціями, ремонтом балок прогонових будов, а також встановлення центрального бар`єрного огородження й опор висвітлення. У другому етапі робіт виконуються аналогічні роботи при закритті 3-х смуг руху автотранспорту з верхової частини мосту.

Таким чином, повного перекриття мосту на період виконання робіт не передбачалося. Проектною документацією на час виконання робіт було передбачено рух автотранспорту спочатку на низовій частині мосту, а потім - на верховій частині мосту. А тому, факт руху автотранспорту не може бути підставою для висновку щодо експлуатації об`єкту до введення його в експлуатацію.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі – Порядок № 461).

Пунктом 3 Порядку № 461 визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Згідно з п. 11 Порядку № 461 передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Пунктами 23, 24, 25 Порядку № 461 визначено, що сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 передбачено, що за результатом виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, зазначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у проекті виконання робіт.

До виконавчої документації належать:

1) Загальний журнал робіт;

2) Спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт;

3) Журнал авторського нагляду та звітна документація щодо виконання робіт з науково- технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва технічного супроводу) відповідно до ДБН В. 1.2-5;

4) Акти на закриття прихованих робіт;

5) Виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3-2;

6)Документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій;

7) Акти випробування устаткування, інженерних систем мереж та обладнання;

8) Інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Отже, для отримання сертифіката, що підтверджує введення об`єкта в експлуатацію, позивач повинен надати відповідачу заяву про прийняття об`єкта в експлуатацію. Разом із заявою повинен надаватися акт готовності об`єкта до експлуатації. При цьому, зі змісту акту готовності об`єкту до експлуатації, що є додатком № 9 до Порядку № 461 вбачається, що цей акт підписується комісією у складі: замовника, генерального проектувальника, генерального підрядника, субпідрядника, головного архітектора та/або інженера проекту, інженеру технічного нагляду, страховика. Кожен із членів комісії перед тим, як проставляти свій підпис в акті готовності об`єкта до експлуатації повинен ретельно ознайомиться із проектною і виконавчою документацією. В той же час, орган державного архітектурно-будівельного контролю, яким є відповідач, також при розгляді питання щодо видачі сертифіката вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а також може знайомитися із проектною і виконавчою документацією.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що оригінали виконавчої і проектної документації, яка необхідна для введення об`єкту в експлуатацію, були вилучені Прокуратурою Дніпропетровської області, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі та ухвалами судів: Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2019 по справі № 202/25/19; Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.09.2019 по справі № 210/2747/19; Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.08.2019 по справі № 210/2747/19; Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2019 по справі № 210/2747/19.

При цьому, позивачем листом від 01.11.2019 № 3/2-3226 було повідомлено відповідача про вилучення прокуратурою усієї документації (як проектної, так і виконавчої), яка необхідна для зведення об`єкта в експлуатацію після закінчення робіт по зазначеному об`єкту.

Також листом від 09.10.2019 № 3/2-3000 було надано відповідачу копії судових рішень згідно з яких була вилучена документація, необхідна для введення об`єкту до експлуатації.

Отже, з наведеного вище вбачається, що у зв`язку із вилученням Прокуратурою Дніпропетровської області документів, які необхідні для введення об`єкта в експлуатацію після закінчення виконання робіт по означеному об`єкту, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради з об`єктивних обставин не мав можливості надати відповідачу акти готовності об`єкта з метою отримання сертифіката від відповідача.

Таким чином, з урахуванням того, що доводи відповідача відносно експлуатації об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, суд вважає, що припис від 31.10.2019 та постанова про накладення штрафу від 05.11.2019 № 9/1487 - є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 21 131,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Департамента благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 31.10.2019, що винесений за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську".

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 9/1487 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 1 806 300,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. В.Жуковського, 6А, код ЄДРПОУ 37471912) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 6, код ЄДРПОУ 40506232) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 21 131,00 грн. (двадцять одна тисяча сто тридцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 12 березня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко