Рішення № 8826516, 29.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.10           Справа № 18/62-09нр. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Ю.В.Литвиненко, розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агро-Альянс», м. Кременчук Полтавської області

до відповідача Фермерського господарства «Князівське», с. Павлівка Білопільського району Сумської області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство Фірма «Агрохімпромцентр», м. Суми

про стягнення 45 745 грн. 54 коп.

за участю представників сторін :

від позивача - Запорожець В.В. ;

від відповідача - не з’явився

від третьої особи – не з’явився

Суть спору : позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на свою користь 37975,00 грн. за договором відступлення права вимоги від 07.08.2008 року № 1-08, згідно якого третя особа відступила позивачеві право вимоги від відповідача сплати згаданої суми .

Відповідач заперечуючи проти позову посилався, зокрема, на відсутність у договорі відступлення права вимоги від 07.08.2008 року № 1-08 строку виконання ним свого обов’язку щодо сплати суми 37975,00 грн. позивачеві .

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.04.2009 року у даній справі позивачеві в задоволенні позову було відмовлено у зв’язку з тим, що строк виконання зобов’язання відповідача перед позивачем у вищезгаданому договорі не встановлений , а тому на момент звернення позивача з позовом до суду у нього не було права вимагати сплати суми 37975,00 грн. від відповідача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення , а рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2009 року у даній справі залишено без змін .

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2009 року касаційну скаргу позивача задоволено. Рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду .

Під час нового розгляду справи позивач 11.03.2010 року направив відповідачеві , третій особі та суду заяву про збільшення позовних вимог , в якій крім основного боргу в сумі 37975,00 грн. просить стягнути з відповідача на свою користь також 6400,32 грн. індексу інфляції за період з січня 2009 року по лютий 2010 року включно та три проценти річних в сумі 1370,22 грн. за період з 01.01.2009 року по 14.03.2010 року включно, а всього 45745,54 грн.

У своїх письмових поясненнях від 10.03.2010 року позивач посилається на те , що Вищий господарський суд України у своїй постанові від 23.11.2009 року у даній справі підтвердив обґрунтованість позиції позивача стосовно існування в договорі відступлення права вимоги від 07.08.2008 року № 1-08 визначеного строку сплати відповідачем позивачеві суми 37975,00 грн. до 2008 року , тобто не пізніше 31.12.2008 року .

29.03.2010 року відповідач подав до суду письмові пояснення , в яких зазначає , що в період з 25.11.2008 року по 30.11.2008 року ним було привезено на ВАТ «Вирівське хлібоприймальне підприємство» на карточку позивача 87,680 тон кукурудзи за ціною 420 грн. за 1 тону на суму 36825,60 грн. Оскільки позивач не визнає , що отримував від відповідача кукурудзу , то останній 27.05.2009 року направив позивачеві вимоги про повернення кукурудзи , а в разі відсутності - сплати її вартості. Ні кукурудзи, ні коштів відповідач на ту вимогу від позивача не отримав .

Як зазначає далі у своєму поясненні відповідач , у зв’язку з вищевикладеним, керуючись статтею 601 ЦК України , він звернувся до позивача з заявою № 38 від 22.03.2010 року про зарахування зустрічних вимог , а саме вартості кукурудзи (36825,60 грн.) в рахунок виконання зобов’язань по договору відступлення права вимоги від 07.08.2008 року № 1-08 на суму 36825,60 грн.

29.03.2010 року позивач також подав суду письмові пояснення у зв’язку з тим, що на його адресу 24.03.2010 року надійшла заява відповідача про зарахування зустрічних вимог від 22.03.2010 року за № 38.

Позивач вважає , що заява відповідача від 22.03.2010 року за № 38 є безпідставною і не може вплинути на обсяг зобов’язань відповідача перед позивачем , оскільки питання про поставку відповідачем позивачеві кукурудзи шляхом зарахування її на «карточку» позивача вже було предметом судового дослідження. Відповідач заявляв у справі № 9/93-09, в якій брали участь ці ж сторони , зустрічний позов до позивача про стягнення вартості нібито поставленої кукурудзи в період з 25.11.2008 року по 30.11.2008 року на суму 36825,60 грн. і рішенням господарського суду Сумської області від 06.08.2009 року у справі №

9/93-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2009 року в задоволенні того зустрічного позову було відмовлено за недоведеністю та безпідставністю заявлених вимог .

Тобто , судом у справі № 9/93-09 вже встановлено недоведеність факту передання відповідачем позивачеві кукурудзи в період з 25.11.2008 року по 30.11.2008 року .

Відповідно до ст. 35 ГПК України згаданий факт не потребує доведення знову при вирішенні даної справи , в якій беруть участь ті самі сторони .

Таким чином , зобов’язання позивача, на яке посилається відповідач у своїй позовній заяві про зарахування зустрічних вимог, не існує , що вже не потребує доказуванню.

В даному випадку існує лише не виконане відповідачем прострочене зобов’язання перед позивачем щодо сплати 37 975,00 грн.

До своїх пояснень позивач додав копію зустрічного позову відповідача у справі № 9/93-09, копію заперечень відповідача по первісному позову у справі № 9/93-09, копії рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2009 року у справі № 9/93-09 та постанов апеляційної і касаційної інстанцій від 26.10.2009 року та від 11.02.2009 року у справі № 9/93-09.

Третя особа також надіслала суду свої письмові пояснення від 23.03.2010 року, в яких зазначає , що вважає , що відповідач розрахувався з позивачем за переданий йому борг в сумі 37795,00 грн. пшеницею , прийнятою ВАТ «Вирівське ХПП» в серпні 2008 року .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд встановив :

Позивачем з третьою особою було укладено договір № 15 від 17.08.2008 року на надання послуг зі збирання врожаю .

Згідно акту від 04.08.2008 року позивачем було надано третій особі послуги зі збиранню врожаю на суму 90475,00 грн.

За надані послуги третя особа розрахувалась з позивачем частково , перерахувавши останньому 31.07.2008 року 17500,00 грн. та 01.08.2008 року 35000,00 грн.

На погашення залишку боргу позивачем було укладено з третьою особою та відповідачем договір відступлення права вимоги від 07.08.2008 року № 1-08 , згідно з яким третя особа відступила позивачеві права вимоги від відповідача сплати 37975,00 грн. , які відповідач зобов’язаний був оплатити на виконання договору купівлі-продажу , укладення якого підтверджується накладною № РН -5 від 05.04.2008 року на поставку відповідачеві ячменю третього класу на суму 61040,00 грн., довіреністю № 250075 ЯОС від 05.04.2008 року на отримання ячменю , актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.22008 року по 28.08.2008 року , складеним третьою особою з відповідачем.

Пунктом 5 договору відступлення права вимоги від 07.08.2008 року № 1-08 визначено , що суму в розмірі 37975,00 грн. боржник (відповідач) зобов’язується погасити до 2008 року .

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 23.11.2009 року у даній справі визнав обґрунтованою позицію позивача , викладену ним в касаційній скарзі , стосовно того що в пункті 5 згаданого договору строк виконання зобов’язання встановлений і відповідач повинен був виконати своє зобов’язання за договором в будь-якому випадку не пізніше ніж 31.12.2008 року .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів законодавства.

Відповідач не виконав свого зобов’язання за договором від 07.08.2008 року № 1-08 і не погасив боргу в сумі 37975,00 грн. до цього часу , а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 37975,00 грн. є правомірними, обґрунтованим і підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми .

Не сплативши передбачену договором № 1-08 суму до 31.12.2008 року , відповідач вважається боржником , що прострочив виконання свого грошового зобов’язання , і тому зобов’язаний сплатити позивачеві суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних .

Тому, правомірними та обґрунтованими є позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь разом з сумою боргу в розмірі 37975,00 грн. індексу інфляції в сумі 6400,32 грн. за період з січня 2009 року по лютий 2010 року включно та трьох процентів річних в сумі 1370,22 грн. за період з 01.01.2009 року по 14.03.2010 року включно.

Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у даній справі : витрати по держмиту в сумі 457,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

З пояснень відповідача у даній справі , поданих суду 29.03.2010 року випливає , що факт існування невиконаних прострочених зобов’язань перед позивачем по сплаті 37975,00 грн. за договором від 07.08.2008 року № 1-08 відповідач не заперечує , але при цьому безпідставно вважає, що у позивача існували перед ним зобов’язання по сплаті вартості 87,680 тон кукурудзи в сумі 36825,60 грн. привезеної у період з 25.11.2008 року по 30.11.2008 року на ВАТ «Вирівське ХПП» на карточку позивача, які він зарахував в рахунок виконання зобов’язань по договору від 07.08.2008 року № 1-08 на суму 36825,60 грн. своєю заявою від 22.03.2010 року № 38 про зарахування зустрічних вимог .

Як слушно зазначає позивач у своїх поясненнях від 29.03.2010 року питання щодо переданої відповідачем в період з 25.11.2008 року по 30.11.2008 року кукурудзи в кількості 87,860 тон за ціною 420 грн. на суму 36825,60 грн. «на карточку» позивача на ВАТ «Вирівське ХПП» вже розглядалось господарським судом Сумської області у справі № 9/93-09 за зустрічним позовом відповідача до позивача про стягнення з позивача на користь відповідача 36825,60 грн. вартості отриманої кукурудзи.

В задоволенні того зустрічного позову відповідачеві було відмовлено , оскільки відповідач не надав суду доказів наявності будь-яких договірних зобов’язань між позивачем та відповідачем щодо поставки (передання) кукурудзи , а також не доведено факт проведення відповідачем з позивачем розрахунків кукурудзою , не доведено факт поставки (передачі) відповідачем позивачеві кукурудзи загальною вартістю 36825,60 грн. в період з 25.11.2008 року по 30.11.2008 року. При цьому суд врахував надіслання відповідачем на адресу позивача 27.05.2009 року листа від 26.05.2009 року № 93 з вимогою повернути кукурудзу або сплатити її вартість в разі відсутності кукурудзи.

Згідно ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи , не доводяться знову при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.08.2009 року у справі № 9/93-09 , залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2010 року , визнано неправомірними зустрічні позовні вимоги відповідача до позивача щодо стягнення 36825,60 грн. вартості поставленої в період з 25.11.2008 року по 30.11.2008 року кукурудзи в кількості 87,860 тон, яка була здана на ВАТ «Вирівське ХПП», і в задоволенні тих зустрічних позовних вимог до позивача було відмовлено.

Отже, у позивача не існує і не існувало зобов’язання перед позивачем щодо сплати 36825,60 грн. за нібито поставлену позивачеві кукурудзу в період з 25.11.2008 року по 30.11.2008 року в кількості 87,680 тон за ціною 420 грн. за 1 тону і цей факт встановлено судовим рішенням у справі № 9/93-09 а тому цей факт не потребує доведенню знову у даній справі між тими ж сторонами ( ст. 35 ГПК України .

Таким чином , станом на 22.03.2010 року , коли відповідачем була виготовлена заява № 38 про зарахування зустрічних вимог , існувала лише правомірна вимога позивача до відповідача і не існувало правомірних зустрічних вимог відповідача до позивача, а відтак зарахування зустрічних вимог відповідачем є безпідставним і не може бути прийняте судом до уваги .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 615, 625,6 29, 651 ЦК України , ст.ст. 193, 224, 225 ГК України , ст.ст. 33,34,35,43,44,49,82-85 ГПК України , господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фермерського господарства «Князівське» ( 41822, с. Павлівка Білопільського району Сумської області ; код ЄДОРПОУ 34071687 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агро-Альянс» ( 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 2/50, к.10 ; код ЄДРПОУ 33810007) борг в сумі 37975,00 грн., індекс інфляції в сумі 6400,32 грн., три проценти річних в сумі 1370,22 грн., витрати по держмиту в сумі 457,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.)

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати сторонам по справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України

Повний текст рішення підписаний суддею 02.04.2010 року .

Суддя