Ухвала суду № 8826277, 25.03.2009, Апеляційний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-судді - Полтавцевої Г.А.

суддів - Мацелюха П.С., Лук'янець Л.Ф.

за участю прокурора - Карпука Ю.А.

захисника - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою суду скаргу ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на постанову прокурора Печерського району м. Києва від 08.12.2008 року про порушення кримінальної справи відносно директора ДП «Мілкіленд - Україна» ОСОБА_2 за фактом заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України залишено без задоволення.

Також цією ж постановою, скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора м. Києва від 20.06.2007 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України в особливо великих розмірах службовими особами ДП «Мілкіленд-Україна» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за фактом службової недбалості службовими особами ДПІ у Печерському районі міста Києва, що спричинила тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, залишено без задоволення в зв'язку з відмовою від скарги.

Справа №10 -490/2009 Головуючий у суді 1 -ї інстанції: Мосьондз І.А.

Категорія ст.236-7 КПК Доповідач: Мацелюх П.С.

На обґрунтування свого рішення суд дійшов висновку, що матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, містять достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а рішення про порушення справи від 08.12.2008 року прийнято з дотриманням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, за наявності достатніх на те приводів та підстав.

В апеляції захисник вважає постанову суду необгрунтованою, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права посилаючись на те, що під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд не з»ясував питання та підстави формування ДП «Мілкіленд-Україна» податкового кредиту, що на момент порушення кримінальної справи підприємство не мало податкового боргу, а за результатами двох виїзних планових перевірок Державною податковою інспекцією в Печерському районі м. Києва від 28.07.2006 року та 15.06.2007 року не виявлено порушень правильності формування податкового кредиту та виплати відшкодування ПДВ підприємству.

З цих підстав просить постанову суду від 17.02.2009 року, постанову заступника прокурора м. Києва від 20.06.2007 року в частині порушення кримінальної справи за фактом заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України в особливо великих розмірах службовими особами ДП «Мілкіленд-Україна»за ознаками ч.5 ст. 191 КК України, постанову прокурора Печерського району м. Києва від 08.12.2008 року про порушення кримінальної справи відносно директора ДП «Мілкіленд-Україна» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, скасувати та відмовити в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляцію, думку прокурора, який вважає постанову суду обґрунтованою та законною, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника задоволенню підлягає частково з таких підстав.

За змістом ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання данних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч.1 ст.94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

Проте, суд при перевірці достовірності підстав до порушення кримінальної справи, цих вимог закону не виконав.

Як видно з матеріалів справи, залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 08 грудня 2008 року, суд зазначив, що вказану постанову прийнято з дотриманням вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, за наявності достатніх на те приводів та підстав.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.

На підтвердження доводів щодо незаконності порушення кримінальних справ, скаржник посилається на два Акти Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 28.07.2006 року № 346-23-3-24-255176 та від 15.06.2007 року № 190/22-30/24255176 виїзної планової перевірки ДП «Мілкіленд-Україна», за результатами яких не виявлено порушень правильності формування податкового кредиту та виплати відшкодування ПДВ підприємству.

Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції ніяким чином доводів скаржника про відсутність достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи та доводів, в яких скаржник заперечував факт заволодіння коштами Державного бюджету в особливо великих розмірах, не проаналізував, чим фактично залишив їх поза розглядом.

При цьому, як вірно зазначає апелянт, не перевіривши доводів скаржника, суд у своїй постанові лише дослівно відтворив текст постанови прокурора про порушення кримінальної справи від 08.12.2008 року, без достатніх даних, які би підтверджували виявленні порушення у сфері господарської діяльності, на основі яких встановлено об'єктивні ознаки скоєного.

Також колегія суддів вважає невірним залишення скарги ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 20.06.2007 року без задоволення у зв'язку з відмовою від скарги, оскільки по даній категорії справ при розгляді скарги місцевим судом, відмова від скарги, як підстава залишення скарги без задоволення, не передбачена.

За таких обставин, постанова Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2009 року є незаконна і підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд. При новому розгляді місцевому суду слід перевірити доводи захисника, в тому числі про закриття кримінальної справи, порушеної 20.06.2007 року за фактом службової недбалості службовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва, що спричинила тяжкі наслідки за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та дотримуючись вимог ст. 236-8 КПК України, і в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення. Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Киева від 17 лютого 2009 року про залишення скарги ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на постанову прокурора Печерського району м. Києва від 08.12.2008 року про порушення кримінальної справи відносно директора ДП «Мілкіленд -Україна» ОСОБА_2 за фактом заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України без задоволення та залишення скарги захисника ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора м. Києва від 20.06.2007 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України в особливо великих розмірах службовими особами ДП «Мілкіленд-Україна» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за фактом службової недбалості службовими особами ДПІ у Печерському районі міста Києва, що спричинила тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, без задоволення в зв'язку з відмовою від скарги, скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.