
17.03.2020 Справа № 496/20/20
2/469/418/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2020 року смт.Березанка
Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Гапоненко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Військової частини А3821 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем,-
в с т а н о в и л а:
11 березня 2020 року до Березанського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа №496/20/20 за позовом Військової частини А3821 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем, для розгляду за підсудністю відповідно до ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 27 січня 2020 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач звільнений з військової служби на підставі п.п.«е» п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та виключений зі списків особового складу, в результаті чого було наказано провести відрахування коштів із грошового забезпечення у розмірі 5649,64 грн. за 18 діб відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення. У червні 2019 року з відповідача було проведено стягнення грошових коштів у розмірі 775,69 грн. і залишок до стягнення складає 4873,95 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
У відкритті провадження у цивільній справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною четвертою статті 5 КАС передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
З матеріалів поданої позовної заяви вбачається, що спір у цій справі є публічно-правовим, оскільки пов`язаний із проходженням відповідачем військової, тобто публічної служби, а тому шкода, завдана під час її проходження, не підлягає відшкодуванню за загальними правилами цивільного права.
При цьому суд враховує висновки Великої Палати Верховного суду, викладені у постанові від 05 грудня 2018 року за наслідками розгляду справи № 818/1688/16, за якими Велика Палата Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, виходячи з таких міркувань.
У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Вказана правова позиція міститься також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №813/1045/18, провадження №11-574апп19.
За таких обставин, вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та предметно підсудний Миколаївському окружному адміністративному суду (адреса: 54001, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 41/10, веб-сайт: https://adm.mk.court.gov.ua, E-mail: inbox@adm.mk.court.gov.ua).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.186 ЦПК України,
п о с т а н о в и л а:
У відкритті провадження за позовом Військової частини А3821 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем, відмовити.
Роз`яснити позивачу можливість звернення до суду у порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Судове рішення № 88256504, Березанський районний суд Миколаївської області було прийнято 17.03.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 496/20/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: