Рішення № 88254308, 16.03.2020, Оболонський районний суд міста Києва

16.03.2020 Справа № 756/3290/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________________

Унікальний №756/3290/20

Провадження №2-з/756/75/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги.

Позивач ОСОБА_1 разом із позовною заявою звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом встановлення заборони будь-яким особам, які виконують функції державних реєстраторів, нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх вимог вказав, що під час підготовки позову до суду він отримав від «Укрдебт Плюс» вимогу про усунення порушень, згідно якої ОСОБА_1 повинен сплатити борг у розмірі 3 288 686,35 грн. У випадку несплати відповідач повідомляє про намір звернути стягнення на предмет іпотеки - на спірну квартиру, що належить позивачу.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що заява про забезпечення позову шляхом встановлення заборони будь-яким особам, які виконують функції державних реєстраторів, нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає у зв`язку із тим, що обставини, на які посилається позивач як на підстави для забезпечення позову, ніяким чином не підтверджені.

Таким чином, немає підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги - залишити без задоволення;

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею;

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її вручення.

Суддя: О.В. Диба