Ухвала суду № 88254039, 11.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/326/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2020 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Пнюшкову В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Колесник А.Ю., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Йовенком С.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040000165 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, з середньою професійно-технічною освітою, не пацюючого, не військовозобов`язаного, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 14.03.2000 року Жовтневим районним судом м.Одеси, за ч.2 ст.140 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.1 п.«а» Закону України «Про амністію» від 16.07.1999 року.

- 27.10.2000 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.45 КК України з випробувальним строком на 2 роки та штрафом 680 гривень.

- 27.06.2002 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, 15.11.2005 року звільнений від відбування покарання по відбуттю строку покарання.

- 13.02.2008 року Приморським районним судом м. Одеси, за ч.1 ст.309, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробувальним строком 2 роки;

- 10.08.2012 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.3 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.263, ч.3 ст.358 КК України до 4 років позбавлення волі,

підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Йовенка С.П.,

захисника адвоката Вернера М.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

11.01.2020 року старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві Колесник А.Ю. звернулася до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040000165 відносно ОСОБА_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 09.01.2020 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів з метою власного протиправного збагачення, а саме майна, яке може знаходитись у офісних приміщеннях. Так з вказаною метою, ОСОБА_1 близько 16-30 години, прийшов за адресою: м.Київ, вул.Каховська, 64, до офісної будівлі Дінпровської плодо-овочевої бази, де останній безперешкодно зайшов до вказаного офісного приміщення. Рухаючись коридором першого поверху, ОСОБА_1 виявив зачинений офіс №4, та припустив, що саме у вказаному офісному приміщенні можуть знаходитьсь товарно-матеріальні цінності, які є об`єктом злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне, таємне, повторне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_1 , дістав з кишені принесені на місце вчинення злочину знаряддя зламу, та з їх допомогою відкрив замок вхідних дверей офісного приміщення №4, після чого проник всередину приміщення, звідки умисно, таємно, повторно викрав: ноутбук «Lenovo IdeaPad 100-15IBD» (80QQ01DAUA) Black, вартістю 8598 грн.; ноутбук «Lenovo IdeaPad 100-15IBD» (80QQ01F1UA) Black, 12000 грн.; ноутбук «Lenovo IdeaPad 3100-15IAP» (80TT002ARA) White, 6950 грн., заявленою загальною вартістю 27549 гривень, що належать ТОВ «Дніпровська плодоовочева база». В подальшому, ОСОБА_1 вказані ноутбуки помістив до власного рюкзака, який утримував при собі, після чого з місця вчинення злочину зник, однак через невеликий проміжок часу був затриманий співробітниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, поєднаній з проникненням в інше приміщення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України повністю доведена та підтверджується зібраними по справі доказами: протоколами допиту свідків; протоколом ОМП; протоколом обшуку особи; протоколом допиту підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження.

10.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статі, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні,що негативно вплине на хід досудового розслідування; підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий за майновий злочин, немає стабільного матеріального здобутку та власні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом.

Таким чином, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, і стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати до нього інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, свою причетність до інкримінованого злочину заперечував.

Захисники підозрюваного - адвокати Вернер М.А. також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необгрунтованість підозри, відсутність ризиків, тісні соціальні зв`язки підозрюваног. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки воно є необґрунтованим та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 09.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12020100040000165).

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Йовенком С.П., оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.01.2020 року, ОСОБА_1 був затриманий 09.01.2020 року о 17-30 годині відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому, саме вказаний час є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

10.01.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколами допиту свідків; протоколом ОМП; протоколом обшуку особи; протоколом допиту підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, репутацію, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєні злочину протии власності, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання до шести років позбавлення волі, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.

Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, слідчому судді не надані.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 126120 гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Із врахуванням викладеного, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання сторонни захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176-178, 182-184, 194, 196, 206-208, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Колесник А.Ю., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Йовенком С.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040000165 відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 126120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, МФО - 820172, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок №37318005112089).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження,

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

В задоволенні клопотання сторонни захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 09-00 годині 14 січня 2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна