Рішення № 88251808, 16.03.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/50/20

Провадження №: 2/332/471/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Яцуна О.С., за участю секретаря Коваль В.А., розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 18.01.2012 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 12500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Позивачем 31.07.2017 року була направлена претензія кредитора до Першої Запорізької державної нотаріальної контори. Позивач вважає, що відповідач прийняв спадщину до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. 12.09.2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті спадкодавця заборгованість позичальника ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором № б/н від 18.01.2012 року становить 13104,43 грн., яку позивач АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідача на їх користь, а також судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Від представника позивача – Савіхіної А.М., в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.01.2012 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір б/н, за умовами якого, остання отримала кредит в сумі 12500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Запорізькім міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 23.01.2017 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 18.01.2012 року, який наданий позивачем, станом на дату смерті ОСОБА_2 заборгованість становить 13104,43 грн., та складається із заборгованості за простроченим тілом кредита.

Позивачем 31.07.2017 року була направлена претензія кредитора № SAMDN50000056670720 від 20.07.2017 року до Першої Запорізької державної нотаріальної контори.

На кредиторську вимогу банку, Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою було надано відповідь №1774/01-16 від 02.08.2017 року, в якій зазначено, що претензія кредитора залишена без виконання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

За положеннями ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі заборгованості, яка виникла за життя спадкодавця.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлої, прийняв після неї спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.

Позивач у позовній заяві зазначає, що спадкоємцем померлої у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України є відповідач ОСОБА_1 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. На підтвердження даної обставини позивач посилається на копії паспортів позичальника та відповідача, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме він є спадкоємцем та прийняв після померлої спадщину, при цьому будь-які відомості про родинний зв`язок померлої з відповідачем в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем не надано суду жодних доказів обсягу майна, отриманого спадкоємцем у спадщину після смерті ОСОБА_2 , та його вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано до суду доказів переходу прав та обов`язків померлої ОСОБА_2 до відповідача, як її спадкоємця.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а саме відсутності підстав для стягнення з відповідача боргу за кредитом спадкодавця, позов АТ КБ «ПриватБанк» є безпідставним, не доведеним в судовому засіданні, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: О.С. Яцун