Рішення № 8825173, 03.09.2008, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-785/08р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2008 p. Солом' янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т. Г.

при секретарі Уваровій Ю. С

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві, цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що позивач відшкодував шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини відповідача, та має право зворотньої вимоги (регресу) до останнього.

Просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 24 998 грн. 49 коп. на відшкодування шкоди та судові витрати в сумі 280, 00 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що 26 грудня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-1170, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «Skoda oktavia tour», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

08 липня 2007 року на перехресті вулиць Стеценка - Саратовська в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля, що належить ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_3. та автомобіля марки «ВАЗ-2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно з постановою Подільського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2007 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1, який порушив пункт 11.4 Правил дорожнього руху України.

08 липня 2007 року до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась ОСОБА_2 із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

15 серпня 2007 року на підставі акту виконаних робіт від 14.08.2007 року та квитанції №100 від 17.07.2007 року було складено страховий акт №6652Т та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі наданих документів було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 24 998 грн. 49 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні 03.09.2008 року позов не визнали.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної та адміністративної справи №3-6088/08, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 грудня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-1170, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «Skoda oktavia tour», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 5-9)

Також, судом встановлено, що 08 липня 2007 року на перехресті вулиць Стеценка - Саратовська в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля, що належить ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_3. та автомобіля марки «ВАЗ-2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи № 3-6088/08, зокрема постанови судді Подільського районного суду м. Києва Ноздрякова С.В. від 30 жовтня 2007 року ОСОБА_1, визнано винним у скоєнні ДТП 08.07.2008 року, а саме в тому, що він керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Skoda oktavia tour», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності, чим порушив пункт 11.4 Правил дорожнього руху України. ( а.с. 14).

Дана постанова не скасована та набрала законної сили.

Таким чином у відповідності до ст. 61 ЦПК України вина відповідача у скоєнні ДТП є доведеною і не підлягає доказуванню.

Судом встановлено, що 08 липня 2007 року ОСОБА_2 звернулась до ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, (а.с. 24)

Також, судом встановлено, що позивач виплатив ОСОБА_2 24 998. грн. 49 коп. на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу автомобіля марки «Skoda oktavia tour», що належить ОСОБА_2 та підтвердив це наданим суду платіжним дорученням №3408 від 17.08.2007 року, (а.с. 27)

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки позивач виплатив ОСОБА_2 на підставі договору страхування 24 998 грн. 49 коп., він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування зазначеної суми.

30 листопада 2007 року на адресу відповідача була направлена регресна вимога з проханням відшкодувати вказану шкоду в добровільному порядку, однак вимога була залишена без розгляду, (а.с. 28-29)

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 143 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

За клопотанням відповідача, згідно ухвали суду від 20 березня 2008 року, по справі була призначена судова авто-технічна експертиза, проведення якої доручено ЗАТ Український центр після аварійного захисту «Експерт-Сервіс».

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №015 Закритого акціонерного товариства «Експерт-сервіс» від 29 квітня 2008 року дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам пункту 11.4 Правил дорожнього руху України, що і є з технічної точки зору, однією із причин настання зіткнення, (а.с. 57-62)

У суду не виникає сумніву у вірності проведеної експертизи.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина водія ОСОБА_1 в скоєнні ДТП доведена і підтверджується складеним протоколом про адміністративне правопорушення, постановою судді про накладення адміністративного стягнення та висновком судової автотехнічної експертизи від 29 квітня 2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «ВАЗ-2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого власник автомобіля марки «Skoda oktavia tour», понесла значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП, а тому суд приходить до висновку, що з нього повинно бути стягнуто всю суму матеріального збитку.

Пленум Верховного суду України у Постанові "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки, в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «ВАЗ-2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль марки «Skoda oktavia tour», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав значні механічні пошкодження, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП, а тому з нього повинно бути стягнуто всю суму матеріального збитку.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Згідно вимог ст.ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінюючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог. В свою чергу відповідач та його представник не довели ті обставини, якими обґрунтовували заперечення проти позову.

Керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 27-30, 57, 59, 60, 61, 62, 64, 88, 143, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року (з наступними змінами), суд -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (розрахунковий рахунок № 26503014691 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524) 24 998 грн. 49 коп. - у відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 250 грн. - судового збору та 30 грн. - витрат на інсрормаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 25 278 грн. 49 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.