Рішення № 88251472, 06.03.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8356/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря судових засідань Торчинович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бойко Богдан Богданович, до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 06.03.2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.03.2020 року.

ОСОБА_3 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за якою просить суд ухвалити рішення, відповідно якого позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому виконкомом Холмецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим виконкомом Холмецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 15 вересня 2011 року серія НОМЕР_1 . Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2013 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати разом позивачем ОСОБА_5 , та повністю перебуває на її вихованні та утриманні. Також, за рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2013 року відповідач був зобов`язаний виплачувати на користь позивача щомісячно аліменти на утримання дитини, однак з часу розлучення він не надає матеріальну допомогу на утримання дитини. В результаті цього його заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.11.2017 складає 50354,83 (п`ятдесят тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 83 коп.) гривень, що підтверджується довідкою від 22.11.2017 за №43027922/17 виданою Ужгородським РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області. Оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: відповідачем жодного разу не було здійснено виплату щомісячних аліментів на утримування малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які він мав виплачувати в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення повноліття дитиною, починаючи з 21.08.2013 і до досягнення ним повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27 листопада 2013. У зв`язку з чим Ужгородським РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання нашого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спорів стосовно міста проживання дитини не було, відповідач не заперечував, що дитина буде проживати з позивачем та рішенням Ужгородського суду Закарпатської області від 27.11.2013 місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено за місцем проживання матері - ОСОБА_7 . Позивач зазначає, що весь цей час відповідач життям сина не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні та добровільно сплачувати аліменти на утримання сина відмовляється. На сьогоднішній день дитині вже шість років, він не пам`ятає батька та не має до нього ніяких почуттів, оскільки за всі ці роки жодного разу його не бачив. Також в спілкуванні з позивачем ніколи про нього не питав та не цікавився. З моменту розірвання шлюбу, а саме з листопада 2013 позивач з сином проживають з батьками в приватному будинку. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між матір`ю, дитиною і батьками склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2019 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності позовні вимоги підтримує повністю.

Представник позивача - адвокат Бойко Б.Б. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Подав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Представник органу опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав через канцелярію суду письмову заяву, відповідно змісту якої просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик рекомендованим поштовим відправленням, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення справи до суду не надходило. Окрім того, інформацію щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0712.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив на позов не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2013 були встановлені наступні обставини: сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.09.2011, який був зареєстрований виконавчим комітетом Холмецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено актовий запис №01. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаним рішенням суду ухвалено шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвати, місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_4 визначено за місцем проживання матері, прізвище ОСОБА_8 змінено на дошлюбне « ОСОБА_3 », присуджено до стягнення на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 в сумі 1000 грн. щомісяця, починаючи стягувати з 21.08.2013 і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Відповідно ч. 5 ст. 82 ЦПК обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Верховний Суд України в ч. 2 п.16 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Вирішуючи спір, суд враховує зазначені роз`яснення Пленуму Верховного Суду України і з`ясовує які безсумнівні докази свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини за нормами ст.141,150,157 СК України, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов`язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також досліджує соціально-побутових умов життя та матеріального становища відповідача.

Право звернення до суду з даним позовом та правові наслідки позбавлення батьківських прав врегульовані нормами ст.165-166 СК України.

Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Згідно з висновком Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області №128/03-31 від 13.03.2018 про позбавлення батьківських прав є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10., відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки батько, відповідач по справі, не піклується про дитину, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно змісту довідки, виданої виконавчим комітетом Холмецької сільської ради від 20.11.2017 за №591 позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та до складу її сім`ї входять: - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син; - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,- донька; - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - мати; - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - сестра; - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - племінниця; - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - племінник.

Згідно характеристики, виданої Холмецькою сільською радою від 20.11.2017 за №590, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 народилася та постійно проживає в АДРЕСА_1 , виховує сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13., перебуває у декретній відпустці по догляду за донькою до досягнення нею 3-х річного віку. За час проживання в селі зарекомендувала себе з позитивної сторони. Характером спокійна, ввічлива, добросовісна та працьовита. Користується повагою серед односельчан. Скарги на сільську раду щодо ОСОБА_6 не поступали. Відповідно до письмових опитувань здійснених адвокатом ОСОБА_16 , а саме громадян: ОСОБА_17 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_18 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . - вбачається, що батько дитини ОСОБА_2 не приймає жодної участі у вихованні та житті малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом перевірено наявність відкритого виконавчого провадження №43027922, про яке зазначає позивач у позовній заяві. Відповідно даних, отриманих судом за результатами пошуку в Автоматизованій системі виконавчого провадження 18.04.2014 відкрито виконавче провадження, стягувачем у якому зазначено ОСОБА_7 , боржником ОСОБА_2 , стан ВП - примусове виконання, знаходиться на виконанні Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

З розрахунку заборгованості по аліментах від 22.11.2017, наданому Ужгородським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області, судом встановлено, що розмір заборгованості боржника ОСОБА_2 по аліментах, які він має сплачувати ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_19 станом на 01.11.2017 складає 50354,83 грн.

У відповідності до ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку, а батьки в свою чергу несуть відповідальність для створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини

У відповідності до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.6 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі п. 6 частини першої статті 3 ЦК, а саме справедливості, добросовісності та розумності, статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, 25 січня 1996 року), з урахуванням вище викладеного та виходячи з інтересів дитини, суд вважає доведеним факт ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також відсутність з боку відповідача піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, відсутність спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її морального самоусвідомлення, не виявленні інтересу до її внутрішнього світу, не здійснення медичного догляду та підготовки дитини до самостійного життя.

Отже, суд знаходить зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідченнями ухилення відповідача як батька від виховання дитини та її винної поведінки, свідомого нехтування своїми обов`язками, доводи позивача відповідачем не спростовані.

Судом також не встановлено, що відповідачу чинили перешкоди у виконанні належним чином своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи наведене, суд знаходить, що позовна вимога в частині позбавлення батьківських прав є обґрунтованою і підставною до задоволення відповідно до правил п. 2 частини першої статті 164 СК.

При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

За таких обставин, проаналізувавши фактичні взаємини сторін та ставлення відповідача до своєї малолітньої дитини, враховуючи факт доведеності позивачем винної поведінки відповідача щодо свідомого нехтування своїми обов`язками з приводу виховання дитини, що також стверджується правовою позицією, яка висвітлена у висновку органу опіки та піклування, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що відповідача ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За приписами ч. 1 ст. 76, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач жодних доказів на спростування доводів позивача не надав та у судове засідання для розгляду справи по суті не з`явився, що, на думку суду, свідчить про його байдуже ставлення до дитини.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору, понесені нею та документально підтверджені при зверненні до суду з даним позовом, відповідно вимог ст. 141 ЦПК України, в сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13, 78-80, 141,200, 223, 258 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бойко Богдан Богданович, до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн.(сімсот чотири гривні 80 копійок).

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ - 04053849, адреса місцезнаходження: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 10.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош