Ухвала суду № 88250615, 16.03.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3509/20

Провадження № 1-кп/234/806/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення справи до судового розгляду

16 березня 2020 року м. Краматорськ

Колегія суддів Краматорського міського суду Донецької області у складі:

головуючого судді Бакуменко А.В.;

суддів: Фоміної Ю.В., Лутай А.М.

секретар Кісточка І.В.

за участю прокурора Ясинського О.В.

захисника Литвиненко В.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні, в режимі відео конференції, обвинувальний акт, який надійшов від Краматорської місцевої прокуратури 28 лютого 2020 року у кримінальному провадженні № 12019050390004221 від 18.12.2019 року у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не судимого, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкає АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Прокурор, в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до судового розгляду. Вказав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України і поверненню в порядку ст. 314 КПК України не підлягає, підстави для закриття кримінального провадження відсутні, просив викликати в судове засідання обвинуваченого його захисника та потерпілу, а також свідків згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування.

Заперечень проти призначення обвинувального акту до судового розгляду від обвинуваченого та його захисника не надійшло.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_3 не з`явилась була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, доданий до акту реєстр матеріалів досудового розслідування, - приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 підсудне Краматорському міському суду Донецької області.

Підстав для прийняття рішень визначених п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не має.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України і поверненню прокурору не підлягає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до положень п. 26 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 318 КПК України судом визначено коло осіб зі сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Крім питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання у кримінальному провадженні запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .. Так, на думку прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб вчинення тиску на свідків, які недопитані у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник Литвиненко В.І., зауважив, що його позиція не може бути іншою аніж в особи інтереси котрої він захищає, однак він звертає увагу, що ризики зазначені прокурором відсутні.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження та долучені до нього матеріали, - приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України.

З дотриманням ч. 2 ст. 184 КПК України клопотання вручене ОСОБА_1 та його захиснику.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, - враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачена без застосування до неї запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 наразі лише призначений до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченими спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для них аспекті є реальним.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, судом враховано, що:

1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачений до затримання не працював, не мав постійного джерела доходу, суспільно-корисною працею не займався, соціально стійких зав`язків не має;

2) за віком: обвинувачений є повнолітньою, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність;

3) за станом здоров`я: відсутні відомості про наявність захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють застосування до нього попереднього ув`язнення;

Вказані обставини, за переконанням суду, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченою перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314, 315, 177, 194 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краматосрького міського суду Донецької області на 13 годину 30 хвилин 24 квітня 2020 року.

Застосувати відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.115 КК України, запобіжний захід в виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 травня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, надіслати на адресу ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)».

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегією суддів.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, свідків згідно реєстру.

Ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя А. В. Бакуменко

Судді Ю.В.Фоміна

А.М. Лутай