Ухвала суду № 88247563, 16.03.2020, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/1450/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Корець

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді: Опришко П.З.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

за участі боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Корець за поданням приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича про примусовий привід боржника,-

встановив :

03.03.2020 року приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. звернувся до суду з поданням, відповідно до якого просить суд застосувати примусовий привід до боржника ОСОБА_1 яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Подання подане в рамках виконавчого провадження № 59403803 з примусового виконання виконавчого листа № 563/1450/16-ц, виданого 03.10.2017 року Корецьким районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ Альфа-Банк в сумі 38306, 36 доларів США за договором кредиту № 700002556 від 11.12.2007 року заставного майна, а саме транспортного засобу Volkswagtn Passat В6, 2007 року випуску, колір - зелений, державний номер - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , тип - легковий седан (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане - 11.12.2007 РВ ДЦАІ МВС України), шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

В судове засідання старший приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. не з`явився, але направив заяву про розгляд справи без його участі, подання підтримує.

Боржник в судове засідання не з`явилася. Хоча повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду подання. Подала відзив на подання приватного виконавця, відповідно до якого просить відмовити у примусовому приводі. Відзив обґрунтовує тим, що постановою від 26.02.2020 року приватним виконавцем Сідоренко С.П. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №563/1450/16-ц виданого 03.10.2017 року зупинено, а відтак приватний виконавець не вправі здійснювати жодні дії з примусового виконання. Крім того, вказала, що виклики та вимоги приватного виконавця про необхідність явки не отримувала, належним чином засобами поштового зв`язку не повідомлялася.

Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Корецьким районним судом Рівненської області рішенням від 16 березня 2017 року задоволено позов ПАТ Альфа-Банк та звернуто стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості.

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на вказане рішення та ухвалою Рівненського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження.

Крім того, ухвалою Рівненського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року зупинено дію рішення Корецького районного суду Рівненської області від 16 березня 2017 року.

На підставі ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі - Закон) постановою приватного виконавця Сідоренка С.П. від 26 лютого 2020 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 563/1450/16-ц, виданого 03.10.2017 року зупинено

Відповідно до вимог ч.1ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно абз. 2 п.14 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Відповідно до ч.1 ст. 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

З наведеного вбачається, що суд може застосувати привід боржника лише у випадку, коли боржник отримав виклик виконавця та не з`явився за викликом виконавця саме без поважних причин.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі - Правила надання послуг), адресовані фізичним особам поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а у разі його відсутності - повнолітнім членам сім`ї за умови пред`явлення ними документа, що посвідчує особу.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах подання відсутні докази того, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про необхідність з`явитися до приватного виконавця на конкретно визначену дату та час.

Надані приватним виконавцем роздруківки з сайту «Укрпошти» щодо вручення повідомлень, суд не визнає належними доказами отримання боржником викликів, оскільки такими доказами можуть бути відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення.

Сама по собі подача подання до суду, беззаперечно не може свідчити про факт неповажності причин неявки боржника за викликом приватного виконавця.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що привід боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Також, суд відмовляючи в задоволенні подання державного виконавця суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п.33 рішення ЄСПЛ у справі "Фельдман проти України", за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

За правилами розділу V Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів підставою для здійснення приводу боржника є ухвала суду. Привід полягає у примусовому супроводженні боржника, до якого він застосовується, поліцейським, який виконує ухвалу суду про здійснення приводу, до місця його виклику в зазначений в ухвалі час.

Таким чином, оскільки подання не містить відомостей на який день та час необхідно забезпечити привід боржника до приватного виконавця, що не відповідає вимогам вказаного Порядку, таке подання не підлягає задоволенню. Cуд за правилами диспозитивності позбавлений можливості визначати день та час на який необхідно здійснити привід боржника.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що 26.02.2020 року від боржника надійшла заява про зупинення виконання виконавчого провадження в зв`язку з відкриттям Рівненським апеляційним судом по справі №563/1450/16-ц ухвалою від 17.02.2020 року апеляційного провадження.

26.02.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за ВП №59403803 до розгляду справи по суті.

В контексті того, що виконавче провадження зупинене, подання не містить вказівки про мету, з якою боржника слід примусово супроводжувати до приватного виконавця, тобто, для проведення яких дій. Мета та підстава приводу боржника повинні бути перевірені і враховані судом при вирішенні клопотання виконавця про привід.

З урахуванням викладеного вбачається, що державний виконавець, звертаючись до суду з поданням про привід боржника, не вжив всіх заходів, необхідних для задоволення зазначеного подання, а тому подання не є обґрунтованим, оскільки не доведене належними доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 438 ЦПК України, ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича про примусовий привід боржника.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Опришко П.З.