Рішення № 88247383, 06.03.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 525/863/19

Провадження №2/541/101/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 березня 2020 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Куцин В.М.,

секретаря судового засідання – Євдокимової Н.Ю.,

з участю представника позивача Дашкеєва В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії, виділення в натурі земельної ділянки

в с т а н о в и в:

04 вересня 2019 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, як до найбільш територіально наближеного, з Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про зобов`язання до вчинення певних дій - виділення в натурі земельної ділянки, у зв`язку з неможливістю утворення нового складу суду для розгляду справи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті батька, - ОСОБА_2 залишилося майно, в тому числі неприватизована земельна ділянка площею 3,11 га.

Згідно із рішенням Великобагачанського райсуду від 13.02.2018 (у справі № 525/1221/17), визнано за нею в порядку спадкування за законом як за спадкоємцем першої черги право на спадкове майно, зокрема: право на земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектари, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер 144, виданого 29.01.2004 року державним нотаріусом Великобагачанської держнотконтори;

Рішення Великобагачанського районного суду не виконується чим своєю бездіяльністю відповідач фактично позбавляє позивача права користування зазначеною земельною ділянкою, оскілки не дає інформації про її місце розташування, посилаючись (усно) на те, що такої земельної ділянки не існує та в натурі вона не виділялася.

Таку позицію відповідача підтверджує зокрема його відповідь на її ім`я листом № 1062 від 13.06.18, відповідно до якого її земельна ділянка № НОМЕР_1 (згідно карти розпаювання КСП «Дружба») знаходитися там же (на тому самому місці), де і ділянка її сестри площею 2,69 га.

Оскільки одна, і та сама земельна ділянка в повному об`ємі не може бути одночасно власністю двох різних осіб та оскільки вона не може зникнути, а право власності на земельну ділянку площею 3,11 га має вона, то слідує, що відповідач своїми діями чинить перешкоди у користуванні нею своїм майном.

Відповідно до статей 41 Конституції України та 321 ЦК України, - право власності є непорушним. Ніхто не може бути обмежений у його здійсненні, або позбавлений цього права інакше ніжу спосіб, передбачений законом.

З іншого боку, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що «держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд». Відповідно базових норм права, - рішення суду є обов`язковим на території України.

Тобто відповідач, в межах закону, не повинен перешкоджати у здійсненні її прав передбачених рішенням суду, згідно із яким вона отримала право на зазначену земельну ділянку, оскільки, крім іншого, відповідач був також відповідачем і у вищезазначеній справі, де позов визнав, а вказане рішення набрало законної сили, і в апеляційному порядку не оскаржувалось.

В зв`язку з вищевикладеним змушена звернутися до суду.

Відповідач на адресу суду направив відзив в якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Полтавської області про зобов`язання до вчинення певних дій у повному обсязі з наступних підстав: 05 грудня 1996 року видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0056616 на ім`я ОСОБА_3 , яка проживала в с. Якимове, Великобагачанського району Полтавської області, як члену КСП «Дружба» розміром 3,11 умовних кадастрових гектарів. У відповідності до Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» у разі виходу із членів колективного сільськогосподарського підприємства отримує державний акт на право приватної власності на землю, а сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації. В зв`язку з тим що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла її сином ОСОБА_2 на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України успадковано право на земельну частку (пай) площею 3,11 умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в колективному сільськогосподарському підприємстві «Дружба» та належало його матері на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_2 , виданого Великобагачанською районною державною адміністрацією 5 грудня 1996 року та зареєстрованого в книзі реєстрації 10 грудня 1996 року під № 774 та отримано Свідоцтво про право на спадщину за законом серія НОМЕР_3 . Відповідно на підставі даного свідоцтва громадянином ОСОБА_2 отримано Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ПЛ №044897, виданий Якимівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області від 04 лютого 2003 року в розмірі 2,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якимівської сільської ради, але з невідомих причин даний Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0056616 на ім`я ОСОБА_3 вилучено з користування не було, що призвело до даної ситуації. Відповідно до розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації № 276 від 25 вересня 1996 року прийнято рішення про розпаювання земель колективної власності КСП «Дружба». Під час проведення розпаювання земель ОСОБА_2 згідно записів у «домових книгах реєстрації громадян, які проживають в с. Якимове» з 05 квітня 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 1999 року проживав в с. Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області.

06 вересня 2019 року цивільну справу прийнято до свого провадження, оскільки ухвалою судді Великобагачанського районного суду від 01.07.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про зобов`язання до вчинення певних дій – виділення в натурі земельної ділянки закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Дашкеєв В.Г. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовільнити, пояснив, що рішенням Великобагачанського райсуду від 13.02.2018, визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом як за спадкоємцем першої черги право на спадкове майно, зокрема: право на земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектари, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер 144, виданого 29.01.2004 року державним нотаріусом Великобагачанської держнотконтори, яке набрало законної сили. Відповідач не виконує зазначене рішення пояснюючи це тим, що ця земельна ділянка належить її сестрі ОСОБА_4 ОСОБА_5 просила виділити їй земельну ділянку в натурі, але їй було відмовлено.

Представник відповідача Великобагачанської селищної ради Полтавської області в судовому засіданні підтримав раніше направлений відзив на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторони, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що за ОСОБА_1 рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2018 року у справі № 525/1221/17, провадження № 2/525/48/2018, визнано право на земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектара, яка надана померлому ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер 144, виданого 11.10.2015 року державним нотаріусом Великобагачанської держнотконтори. Рішення суду набрало законної сили 23 березня 2018 року. (а.с.4).

Вищезазначеним рішенням встановлені наступні обставини .

З довідки №450 від 13.07.2016 року, виданої виконавчим комітетом Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , має такий склад сім`ї: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , голова домогосподарства, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не родич (а.с.128).

З довідки від 21.02.2017 року, виданої ОСОБА_1 виконавчим комітетом Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на день смерті, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Разом із ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не родич (а.с. 128).

З копії Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ – ПЛ №044897 вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 , який мешкає в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області, виданий державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ – ПЛ №044897 на підставі рішення 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 04.02.2003 року; йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 2,69 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с129-130.).

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Бутенко Л.І., зареєстрованого в реєстрі під №144, спадкова справа №192 вбачається, що спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , що зареєстрований в с. Якимове, Великобагачанського району - син померлої. Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) площею 3,11 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться в колективному сільськогосподарському підприємстві «Дружба» Великобагачанського району та належить померлій на підставі сертифікату серії ПЛ №0056616 виданого Великобагачанською райдержадміністрацією 05.12.1996 року та зареєстрованого в книзі реєстрації 10.12.1996 року під №774 (а.с.5).

З копій матеріалів спадкової справи №192 на майно померлої ОСОБА_3 вбачається, що спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , що зареєстрований в с. Якимове, Великобагачанського району Полтавської області - син померлої. Також вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 11.10.2005 року Великобагачанською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер 2281, згідно якого ОСОБА_2 є спадкоємцем права власності на грошовий вклад з компенсацією та відсотками, що знаходиться у філії Ощадбанку №3086/010 с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області №057119, компенсаційному рахунку № НОМЕР_4 (а.с.137-155).

Листом №1062 від 13.06.2018 на ім`я ОСОБА_1 відповідач Великобагачанська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області вказала, що земельна ділянка № НОМЕР_1 (згідно карти розпаювання КСП «Дружба») знаходитися там же (на тому самому місці), де і ділянка її сестри, ОСОБА_4 , площею 2,69 га. (а.с. 7), що суд розцінює як відмову відповідача у виконанні рішення Великобагачанського районного суду від 13 лютого 2018 року.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Статтею 122 ЗК України визначені повноваження органів виконавчої влади щодо передачі у власність або користування земельних ділянок за межами та в межах населеного пункту, а саме: сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками. Отже, зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земельних часток (паїв).

Відповідно дост.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно дост.3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»підставами для виділення земельних часток у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»передбачено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Пунктом 17розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як роз`яснено у пункті 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП),включений до списку,що додається до державного акту на право колективної власності на землю,набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і вразі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку,коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку(пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи,яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95«Пропорядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є, зокрема, виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Законом України від 10.07.2018 року № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель с/г призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» доповнено статтею 21 Розділ Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Встановлюється, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Тобто законодавцем змінено компетенцію органів щодо розпорядження землями колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, та передано такі функції до органів місцевого самоврядування. Отже, з 01.01.2019 р. дня набрання чинності вказаним вище Законом, органи місцевого самоврядування отримали нові повноваження у розпорядженні колективними землями та з 01.01.2025 р. зможуть поповнити свої землі не витребуваними частками (паями) та нерозподіленими землями.

Отже, сільські ради на своїй території можуть розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), в тому числі із земель запасу, резервного фонду.

Вказаним вище Законом № 2498-VIII від 10.07.2018, внесено зміни та доповнення до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», де головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування, а не районні державні адміністрації, як це було раніше (доповнено статтею 14-1).

Таким чином, оскільки за рішення суду від 13.02.2018 за ОСОБА_1 було визнано право на земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектара, право на яку мав померлий ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер 144, виданого 11.10.2015 року державним нотаріусом Великобагачанської держнотконтори, але питання щодо виділення ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки Великобагачанська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області у позасудовому порядку не вирішує, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З вищевикладених обгрунтувань та зважаючи, що представником відповідача в судовому засіданні повідомлено, що на території Якимівської сільської ради , яка входить до складу об`єднаної територіальної громади Великобагачанської селищної ради наявні землі запасу, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп., судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 118,122 ЗК України, ст. 2,3,5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв), суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити.

Зобов`язати Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області виділити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженці села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, рнокпп НОМЕР_5 на території Великобагачанської селищної ради об`єднаної територіальної громади, Великобагачанського району Полтавської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року, яким визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектари, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.01.2004 року державним нотаріусом Великобагачанської нотаріальної контори, реєстровий № 144.

Стягнути з Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 -768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп., судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, рнокпп НОМЕР_5 , проживає АДРЕСА_2 .

Великобагачанська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області 38300, сел. Велика Багачка вул. Каштанова,20, Код ЄДРПОУ 41830544.

Повне судове рішення складено 16.03.2020 року.

Суддя: В. М. Куцин