Ухвала суду № 88246070, 17.03.2020, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/731/20

Провадження у справі № 2-з/129/3/2020

У Х В А Л А

"17" березня 2020 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дєдова С.М.,

розглянувши в місті Гайсині у відсутність сторін та їх представників заяву ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником позивача – адвокатом Радіщевим Володимиром Олеговичем про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником позивача – адвокатом Радіщевим Володимиром Олеговичем до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди (моральної) шкоди завданої під час дорожньо-транспортної пригоди, -

Встановив:

До Гайсинського районного суду подано цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди (моральної) шкоди завданої під час дорожньо-транспортної пригоди, у якому заявлено такі позовні вимоги:

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 99961,60 грн.;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені судові збори в сумі 1099,62 грн., 420,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8793, 00 грн.

Представник позивача – адвокат Радіщев В.О. подав до суду заяву про забезпечення вказаного позову, у якій просив вжити заходи забезпечення його позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

- на житлову квартиру по АДРЕСА_1 , яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №199082180 від 05.02.2020 р., належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1006, яке видане 30.05.2019 р. приватним нотаріусом Подільського міського нотаріального округу Крисюк Л.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1841683351112;

- на житлову квартиру по АДРЕСА_2 , яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №199082180 від 05.02.2020 р., належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1468, яке видане 11.09.2018 р. приватним нотаріусом Подільського міського нотаріального округу Крисюк Л.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1642026951237;

- на гараж по АДРЕСА_3 , який згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №199082180 від 05.02.2020 р., належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, р №1-906, який виданий 24.04.1996 р. Котовською міською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер майна 38213891.

Заява про забезпечення вказаного позову у справі № 129/731/20 обґрунтовано тим, що представник позивача подав до суду позов до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про стягнення 99961,60 грн. грн.. майнової шкоди та 10000 грн. моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезбеки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 15.05.2017 року приблизно о 17:15 год. в м. Гайсин по вул. 1-го Травня ОСОБА_1 на автомобілі «Renault Sandero» д.н. НОМЕР_1 рухався попереду автомобіля відповідача ОСОБА_2 «Toyota Camry» д. н. НОМЕР_2 та зупинився перед пішоходним переходом, щоб пропустити пішохода, в цей час відповідач не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції і допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 , в`їхавши у його задню частину. Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області у справі № 129/1495/17 від 27.06.2017 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень. На протязі майже 3-х років відповідач не вжив ніяких заходів щодо відшкодування завданої ОСОБА_1 шкоди, хоча він намагався вирішити це питання позасудовим шляхом. З цією метою він запрошував його для проведення огляду пошкодженого автомобіля в червні 2017 року з метою встановлення вартості завданих збитків.

З огляду на поведінку відповідача ОСОБА_2 , який протягом тривалого часу не вжив ніяких заходів щодо відшкодування завданої ОСОБА_1 шкоди, ігнорує всі спроби позивача вирішити спір про відшкодування мирним шляхом в позасудовий спосіб, та усіляко уникає спілкування з цього приводу, а тому це вказує на існування обґрунтованого ризику та загрози того, що при зверненні ОСОБА_1 до суду із позовом про стягнення шкоди відповідач ОСОБА_2 позбудеться належного йому на праві власності майна шляхом його відчуження (в тому числі шляхом укладення фіктивних правочинів відносно належного йому майна з метою його фіктивної реєстрації на третіх осіб) з метою ухилення в подальшому від виконання рішення суду про сплату на користь ОСОБА_1 розміру завданої шкоди, в зв`язку із чим представник позивача просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно в межах суми стягнення.

Відповідно до приписів ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, тому судовий розгляд заяви представника позивача – адвоката Радіщева В.О. про забезпечення позову проведено у відсутність сторін та їх представників без їх виклику.

З урахуванням заявлених вимог, матеріалів справи та вимог закону суд визнає за необхідне забезпечення позову задовільнити частково з таких міркувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1) п.2) ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.4 ст.151 ЦПК України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Із системного аналізу норм закріплених у ст.ст. 149, 150, 151 ЦПК України вбачається, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, тобто забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, пов`язаних із можливими діями відповідача - сховати, відчужити, пошкодити, знищити або знецінити спірне майно, що гарантує реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди (моральної) шкоди завданої під час дорожньо-транспортної пригоди, у якому заявлено позовні вимоги про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 99961,60 грн. та відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., що загалом становить 109961,60 грн.; а також позивач ОСОБА_1 в обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову та своїх позовних вимог про відшкодування шкоди обґрунтовано з наданням доказів вказує на те, що з огляду на поведінку відповідача ОСОБА_2 , який протягом тривалого часу не вжив ніяких заходів щодо вирішення питання про відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 шкоди з вини ОСОБА_2 , ігнорує всі спроби позивача вирішити спір про відшкодування шкоди мирним шляхом у позасудовий спосіб, та усіляко уникає спілкування з цього приводу, що вказує на існування обґрунтованого ризику та загрози того, що при зверненні ОСОБА_1 до суду із позовом про стягнення шкоди відповідач ОСОБА_2 позбудеться належного йому на праві власності майна шляхом його відчуження (в тому числі шляхом укладення фіктивних правочинів відносно належного йому майна з метою його фіктивної реєстрації на третіх осіб) з метою ухилення в подальшому від виконання рішення суду про сплату на користь ОСОБА_1 розміру завданої шкоди прошу, що в сукупності може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування майнової та немайнової шкоди (моральної) шкоди завданої під час дорожньо-транспортної пригоди, а тому заява представника позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню та задля забезпечення позову необхідно накласти арешт на гараж по АДРЕСА_3 , який згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №199082180 від 05.02.2020 р., належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, р№1-906, який виданий 24.04.1996 р. Котовською міською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер майна 38213891.

В задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу квартири необхідно відмовити, оскільки заява про забезпечення позову в цій частині не містить належного переконливого обґрунтування про те, що вказаний захід забезпечення позову є співмірним до заявлених позовних вимог та таке втручання суду у право власності відповідача на квартири буде законним, пропорційним, необхідним та не становитиме для відповідача як власника майна надмірного, суттєвого тягара, а тому підстави для забезпечення зазначеного позову відсутні та заява представника позивача про забезпечення позову в цій частині не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником позивача – адвокатом Радіщевим Володимиром Олеговичем про забезпечення позову у цивільній справі 129/731/20 задовольнити частково.

Накласти арешт на гараж по АДРЕСА_3 , який згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №199082180 від 05.02.2020 р., належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, р№1-906, який виданий 24.04.1996 р. Котовською міською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер майна 38213891.

Відмовити в задоволенні інших вимог заяви позивача ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником позивача – адвокатом Радіщевим Володимиром Олеговичем про забезпечення позову у цивільній справі № 135/731/20.

Направити копію ухвали сторонам у цивільній справі № 129/731/20.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: