Ухвала суду № 88245126, 02.03.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 758/14226/16-ц

Провадження №2/369/277/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

за участю представник позивача Демчук ОСОБА_1 .

представника третьої особи Український консорціум «Екосорб» в особі ліквідатора Ковалко Г.І.,

представника третьої особи ПАТ«Державний ощадний банк України»- Тарасенко В.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника третьої особи Тарасенко В.В. про передачу справи до Господарського суду м.Києва по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», третя особа Український консорціум «Екосорб» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»про визнання недійсним правочину,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», третя особа Український консорціум «Екосорб» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»про визнання недійсним правочину.

02.03.2020 року через канцелярію суду представником третьої особи ПАТ «Державний ощадний банк України»Тарасенко В.В подано клопотання про передачу цивільної справи № 758/14226/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», третя особа Український консорціум «Екосорб» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»про визнання недійсним правочину, за підсудністю до Господарського суду м. Києва, з посиланням на норми статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Представник третьої особи Український консорціум «Екосорб» в особі ліквідатора Ковалко Г.І. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Представника третьої особи ПАТ«Державний ощадний банк України» Тарасенко В.В. в судовому засіданні підтримав клопотання, просив суд його задовольнити.

Вислухавши думку учасників процесу, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», третя особа Український консорціум «Екосорб» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»про визнання недійсним правочину, прийнята до провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області 02.07.2018 року з дотриманням правил підсудності.

При цьому, відповідно до ст. 10 ч. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (діяв на момент звернення до суду із позовом та втратив чинність 21.10.2019 року) - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також спори щодо інших вимог до боржника.

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно доЗакону України«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Норма статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також знайшла своє відображення у статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в частині 2 якої зокрема зазначено, що: «Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника».

Відповідно до ст. 20 ч.1 п.8 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Як наголосив Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13 за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної масив тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Згідно пункту 1 частини 1статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. При цьому, вимогами частини 2 статті 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

При цьому системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів.

Аналогічні правові позиції було викладено в постановах Верховного Суду № 911/981/16 від 13.03.2018р., № 910/3860/18 від 15.01.2019р.

Так, у постанові від 15.01.2019 року у справі № 910/3860/18 Верховний Суд наголосив, що розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства, та визначений позивачем в статусі відповідача у спорі, законодавцем віднесено до підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а таким судом є суддя, який розглядає справу про банкрутство. Законодавець, змінюючи підсудність розгляду таких вимог, в тому числі й поточних, надав перевагу тому, що результат розгляду вимог майнового характеру до відповідача-боржника може мати наслідком зменшення його активів, збільшення кредиторської заборгованості та зачіпати права та інтереси кредиторів боржника, вимоги яких визнано судом та включено до реєстру.

Таким чином, суд доходить висновку, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство Український консорціум «Екосорб» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни перебуває в особливому правовому режимі, тобто внаслідок змін у правовому статусі Українського консорціуму «Екосорб» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни справа належить до виключної підсудності іншого суду - господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31, 32 ЦПК України, ст.. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», третя особа Український консорціум «Екосорб» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»про визнання недійсним правочину - передати для розгляду за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлений 06.03.2020 року.

Суддя: Т.В. Дубас