Ухвала суду № 88243259, 16.03.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

16 березня 2020 року Справа № 16/610/08

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

представник позивача (заявника) у судове засідання не з`явився,

представник відповідача (боржника) у судове засідання не з`явився,

розглянувши заяву №4096 від 25.02.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б; адреса для листування: 04080, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки 15/15) про видачу дублікату виконавчого листа №16/610/08 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б; адреса для листування: 04080, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки 15/15

до відповідача: Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Вітрюк Сергія Олександровича, АДРЕСА_1

про: стягнення 212509,49 грн.

28.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою №4096 від 25.02.2020 в якій просить суд:

- видати дублікат виконавчого документу у справі №16/610/08 за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Вітрюк Сергія Олександровича про стягнення заборгованості;

- поновити строк для пред`явлення виконавчого документу №16/610/08.

Заявник в обґрунтування вимог викладених в заяві зазначає, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо боржника Вітрюк Сергія Олександровича відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі державної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з Вітрюк С.О. На підтвердження втрати виконавчих листів та у якості підтвердження того, що вказаний виконавчий лист втрачений надає Акт перевірки матеріалів кредитної справи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2020 заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 16 березня 2020 року.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" у вказаній заяві просить суд розгляд заяви провести без участі представника заявника.

Боржник в судове засідання 16.03.2020 не з`явився, ухвалою суду боржник був повідомлений про час та місце розгляду заяви.

У відповідності до ч.2 ст.329 ГПК України, заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Розглянувши матеріали заяви №4096 від 25.02.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про видачу дублікату виконавчого листа №16/610/08 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2008 у справі №16/610/08 позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції задоволено. Стягнуто з Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Вітрюк Сергія Олександровича на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції 212509,49 грн. заборгованості, 2125,09 грн. - держмита; 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08 грудня 2008 року Господарського суду Миколаївської області на виконання рішення суду було видано відповідний наказ.

28.11.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява №14341 від 26.11.2019 в якій просить суд замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (код ЄДРПОУ 36799749) у справі №16/610/08.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у справі №16/610/08 - задоволено. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (код ЄДРПОУ 36799749) у справі №16/610/08.

28.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою №4096 від 25.02.2020 в якій просить суд:

- видати дублікат виконавчого документу у справі №16/610/08 за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Вітрюк Сергія Олександровича про стягнення заборгованості;

- поновити строк для пред`явлення виконавчого документу №16/610/08.

Згідно з п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019р. по справі №916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Таким чином, Перехідними положеннями ГПК України передбачено умову, за наявності якої господарським судом може бути виданий стягувачеві дублікат наказу, а саме: відсутність спливу строку, встановленого для пред`явлення виданого наказу до виконання.

Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

З правової конструкції вказаної частини статті 329 Господарського процесуального кодексу України слідує, що пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

Вказана норма пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В той же час, поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

За таких обставин, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому ж, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на акт про втрату виконавчих документів від 14.02.2020 в якому встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів №16/610/08 виданих на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2008.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Отже, при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Господарський суд зауважує, що позивачем не зазначено поважності причин та обставин пропуску строку, які перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом встановленого терміну та не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку пред`явлення наказу до виконання.

Підсумовуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку про недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" існування причин, які можуть бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 08.12.2008 до виконання, у зв`язку з чим, заява позивача у названій частині задоволенню не підлягає.

Оскільки заявник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання, а в задоволенні його заяви про відновлення такого строку судом відмовлено, суд дійшов висновку, що заява про видачу дублікату наказу від 08.12.2008 у справі № 16/610/08 не узгоджується з положеннями пункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI Господарського процесуального кодексу України, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 329 п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви №4096 від 25.02.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про видачу дублікату виконавчого листа №16/610/08 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити повністю.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 16.03.2020

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.О. Семенчук