Рішення № 88242185, 05.03.2020, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2020 р. Справа № 906/1304/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Вернидуб Д.В.(адвокат)

від 1-го відповідача: Розмаїт О.В. (довіреність №1 від 08.01.20)

від 3-го відповідача: Махнівський М.О. (адвокат, довіреніть №813 від 20.12.19)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство"

до 1)Військової частини А-2365 ,

2) Спеціалізованого підрозділу 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України,

3) Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання

про визнання договору № 99 від17.07.2019р.недійсним

Позивачем пред`явлено позов про визнання недійсним договору №99 від 17.07.19 про надання послуг в лісовому господарстві, який укладений між відповідачами.

Спір грунтується на тому, що предметом спірного договору є польові роботи щодо лісових насаджень, які вже були передані Міністерством оборони України до відання позивача.

У відзиві на позовну заяву Військова частина А2365 позов не визнає з наступних підстав: згідно державних актів на право постійного користування земельними ділянками Військова частина А2365 є постійним лісокористувачем спірних земельних ділянок площею 2177,79га, які належать до земель Міністерства оборони України та безпосередньо використовуються відповідно до їх цільового призначення; позивачем не наведено передбачених законом підстав для визнання договору недійсним; не надано доказів того, що спірний договір порушує права та інтереси позивача (а.с.85).

У відзиві на позовну заяву Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання позов не визнає з наступних підстав: спірний договір укладено у відповідності до норм чинного законодавства; позивачем не наведено передбачених законом підстав для визнання договору недійсним; рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.10.19 по справі №906/569/19 Державному підприємству "Зарічанське лісове господарство" заборонено ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України. (а.с.107).

04.02.20 до суду надійшла заява ДП "Зарічанське лісове господарство" про зміну підстав позову посилаючись на те, що спірний договір порушує публічний порядок та не відповідає інтересам держави в особі позивача (ст 228 ЦК України), оскільки ні відповідач-1, ні відповдіач-2 не мають статусу спеціалізованого лісогосподарського підрозділу, то вони позбавлені права через відсутність такого статусу виготовляти матеріали лісовпорядкування щодо ведення лісового господарства. (а.с.155).

У поясненнях на заяву про зміну підстав позову Військова частина А2365 зазначила, що ДП "Житомирський військовий лісгосп" (ДП "Зарічанське лісове господарство") не є правонаступником ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат"; право вести лісове господарство у лісах на землях оборони та використовувати лісові ресурси мають постійні лісокористувачі Міністерства оборони України; ст.228 ЦК України не є підставою для визнання недійсним договору ; не надано доказів того, що договір суперечить інтересам держави (а.с.169).

26.02.20 до суду надійшла заява Спеціалізованого підрозділу 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України про розгляд справи без участі його представника; просить відмовити в задоволенні позову (а.с.185).

У судовому засіданні 27.02.20 оголошувалась перерва до 05.03.20.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у заяві про зміну підстав позову (а.с.155).

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали з підстав викладених у відзивах на позовну заяву та у поясненнях.

02.03.20 до суду надійшло клопотання Виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" про розгляд справи у відсутності його представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2019 між відповідачами укладено договір №99 про надання послуг у лісовому господарстві. За вказаним договором Військова частина А2365 (відповідач-1) доручає, Спеціалізований підрозділ 643 Управління начальника робіт (відповідач-2) оплачує, а Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання (відповідач-3) бере на себе зобов`язання надати послуги в лісовому господарстві – польові роботи з базового лісовпорядкування лісових насаджень на земельних ділянках МО України.

Відповідно до ст. 215 ч.3 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином договір може бути визнаний недійсним за позовом сторони цього правочину або за позовом іншої заінтересованої особи.

Позивач не є стороною договору, який він просить визнати недійсним.

Позивач також не є заінтересованою особою, так як договір, який укладений між відповідачами, не створює для позивача жодних юридичних наслідків, оскільки внаслідок укладення цього договору у позивача не виникають та не припиняються жодні права чи зобов`язання, отже позивач є неналежним позивачем за вимогами про визнання вказаного договору недійсним.

Щодо посилання позивача на статтю 228 ЦК України як на підставу позову суд констатує таке.

Так, відповідно до ст. 228 ч.1 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Під час розгляду судової справи судом не встановлено, що договір від 17.07.2019 спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Вимоги позивача в цій частині не аргументовані.

Відповідно до ст. 228 ч.3 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Зі змісту договору від 17.07.2019 не вбачається, що він укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Аргументи позивача в цій частині є надуманими та ґрунтуються на фактичних обставинах. Предметом договору є виконання польових робіт з базового лісовпорядкування лісових насаджень на земельних ділянках МО України. Договір не містить ні ідентифікацію земельних ділянок, ні місце його виконання.

Враховуючи викладене позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.03.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. з повідом.)

3,4,5 - відповідачам (рек. з повідом.)