Рішення № 8824085, 06.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.04.10 р.                     Справа № 15/343                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький завод газової та електричної побутової апаратури” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31377482)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Техноплюс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31586527)

про стягнення основного боргу в сумі 499300,89 грн., пені в сумі 48325,83 грн., інфляції в сумі 19616,22 грн., 3% річних у розмірі 14075,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Федорова І.Б. за довіреністю б/н від 21.10.2009 р. (в останнє судове засідання не з’явилася)

від відповідача: Громчаков О.В. за довіреністю від 11.01.2010 р. (в останнє судове засідання не з’явився)

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький завод газової та електричної побутової апаратури” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Техноплюс” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 499300,89 грн., пені в сумі 48325,83 грн., інфляції в сумі 19616,22 грн., 3% річних у розмірі 14075,68 грн.

Ухвалою суду від 11.12.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/343, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 09.02.2010 р. строк вирішення спору продовжений до 10.03.2010 р.

Ухвалою від 25.02.2010 р. провадження по справі № 15/343 зупинено у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення Донецьким апеляційним господарським судом в апеляційному провадженні скарги на ухвалу господарського суду від 09.02.2010 року та повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

Ухвалою від 22.03.2010 р. провадження у справі № 15/343 поновлено.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2009 р. сторони уклали договір поставки товарів № 2-09, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався протягом дії даного договору поставити на адресу покупця газові, електричні та газоелектричні плити, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару з відстроченням платежу на 21 календарний день.

Згідно п.п. 9.1, 9.2 договору він вступив в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін та діє до 28.04.2010 р.

До спірного договору сторони уклали протокол погодження ціни, яким передбачили повне найменування товару та ціну за одиницю. Завірені копії договору та протоколу додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 2-09 від 28.04.2009 р. ним було поставлено відповідачу у період з 15.05.2009 р. по 21.08.2009 р. товар за видатковими накладними на загальну суму 1184709,89 грн. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами представників позивача та відповідача на спірних накладних в графі „Відвантажив” та „Отримав” та відбитками печатки; а також податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунками на оплату. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

В позовній заяві позивач стверджував, що відповідач товар, отриманий згідно спірних видаткових накладних, оплатив частково, в результаті чого станом на 25.11.2009 р. заборгованість відповідача на користь позивача склала 499300,89 грн. В підтвердження факту часткової оплати позивач надав до суду завірену копію банківської довідки від 02.12.2009 р.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідач надав до суду відзив від 08.02.2010 р. на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечує у зв’язку з тим, що видаткові накладні підписані не уповноваженими особами відповідача згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, а іншими особами. Крім того, спірний договір поставки, на думку відповідача, не можна вважати укладеним в розумінні ст. 180 ГК України у зв’язку з відсутністю в ньому посилання на Міжнародні правила тлумачення термінів „Інкотермс”.

23.03.2010 року від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі згідно ст. 22, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України. До клопотання додані завірені копії договору уступки права вимоги (цесії) б/н від 04.03.2010 р., договору про переведення боргу б/н від 26.02.2010 р.

Із договору про переведення боргу б/н від 26.02.2010 р. вбачається, що ТОВ “Техноплюс” (відповідач, первісний боржник), керуючись ст. ст. 520 – 523 ЦК України, переводить на ТОВ „Техно-поліс” (новий боржник) борг (грошове зобов’язання) в розмірі заборгованості на дату укладення договору в сумі 459300,89 грн., яка виникла в результаті несвоєчасної оплати поставленого товару по договору поставки товарів № 2-09 від 28.04.2009 р., укладеному між ТОВ “Донецький завод газової та електричної побутової апаратури” (кредитор, позивач) та первісним боржником, а новий боржник погоджується виконувати вказане грошове зобов’язання.

Пунктом 7 договору про переведення боргу передбачено, що він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Представлена до суду завірена копія договору про переведення боргу б/н від 26.02.2010 р. містить підписи уповноважених осіб трьох сторін договору (старшого спеціаліста юридичного департаменту управляючої компанії та холдингу Група Норд Федоровою І.Б., що діяла на підставі довіреності від 26.02.2010 р. (з боку кредитора), директора Шубіна Р.В., що діяв на підставі статуту (з боку первісного боржника), та директора Булгакова С.А., що діяв на підставі статуту (з боку нового боржника), підписи скріплені печатками, що свідчить про набрання договором чинності саме з 26.02.2010 р., також з цього дня фактично здійснений перехід обов’язку виконати грошове зобов’язання на користь позивача у цій справі на суму 459300,89 грн. (п. 2 договору) від відповідача до іншої особи.

Крім того, позивач надав до суду завірену копію договору уступки права вимоги (цесії) б/н від 04.03.2010 р., згідно якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, ТОВ “Донецький завод газової та електричної побутової апаратури” як цедент, керуючись ст. ст. 512 – 519 ЦК України, відступив право вимоги ТОВ „Домотехніка-Норд” (цесіонарію), який стає кредитором по договору поставки товарів № 2-09 від 28.04.2009 р., укладеному між цедентом та ТОВ “Техноплюс” (відповідачем, первісним боржником), та по договору про переведення боргу б/н від 26.02.2010 р., укладеному між цедентом, первісним боржником та ТОВ „Техно-поліс” (новий боржник).

Моментом переходу права вимоги є дата підписання вказаного договору. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Первісний кредитор зобов'язаний у тридцятиденний строк з моменту набрання чинності цим договором повідомити нового боржника про відступлення права вимоги.

Представлена до суду завірена копія договору уступки права вимоги (цесії) б/н від 04.03.2010 р. містить підписи уповноважених осіб обох сторін договору (старшого спеціаліста юридичного департаменту управляючої компанії та холдингу Група Норд Федоровою І.Б., що діяла на підставі довіреності від 26.02.2010 р. (з боку цедента), та директора Ландика А.В., що діяв на підставі статуту (з боку цесіонарія), підписи скріплені печатками, що свідчить про набрання договором чинності саме з 04.03.2010 р., також з цього дня фактично здійснений перехід права вимоги до відповідача у цій справі на суму 456735,99 грн. (п. 17 договору) від позивача до іншої особи, яка у даній справі самостійних вимог до відповідача не заявляє.

Суд, враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, дійшов наступних висновків:

Статтею 78 ГПК України передбачено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучаються до справи. Ця заява підписується позивачем.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви позивача про відмову від позову, суд відхиляє клопотання про припинення провадження у справі згідно ст. 22, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Позивач погодив переведення боргу шляхом підписання вказаного договору, але із заявою в порядку ст. 24 ГПК України про заміну відповідача на належного до суду не звертався.

З врахуванням усіх обставин, встановлених судом при розгляді даної справі, суд відмовляє у задоволені позову в повному обсязі, в тому числі щодо стягнення пені, 3% річних та інфляції, оскільки на момент винесення рішення позивач не має права вимагати виконання зобов’язання від відповідача, а відповідач не має відповідного зобов’язання здійснити оплату отриманого за спірним договором № 2-09 від 28.04.2009 р. товару на користь саме позивача. З матеріалів справи вбачається, що грошове зобов’язання за договором № 2-09 від 28.04.2009 р. станом на день винесення судового рішення має бути виконано ТОВ „Техно-поліс” на користь ТОВ „Домотехніка-Норд”, які не є сторонами даної справи.

Згідно ст. 49 ГПК України у разі відмови у задоволені позову судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 06.04.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя