Ухвала суду № 88240291, 11.03.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4777/17

№ провадження 6/208/51/20

УХВАЛА

Іменем України

11 березня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

За участю: секретаря – Корнієнко К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника стягувача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Таран Р.М. про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості», –

встановив:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості».

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для від 26.03.2019 року задоволено позовні вимоги позивача повністю:

«Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь позивача, Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (р/рах. № НОМЕР_2 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.07.2012 року, станом на 31.07.2017 року, яка складається із:

- 4160 (чотири тисячі сто шістдесят) гривень 47 копійок – тіло кредиту;

- 1486 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) гривень 01 копійка – нараховано відсотків за користування кредитом;

- 7996 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 74 копійки - нараховано пені.

ВСЬОГО на суму:13643 (тринадцять тисяч шістсот сорок три) гривні 22 копійок».

Рішення набрало законної сили 26 квітня 2019 року.

27 лютого 2020 року представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Таран Р.М. звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості», у зв`язку з тим, що по даній справі при підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС – було втрачено, просять вважати причини пропуску виконавчого документу поважними..

Представник заявника у судове засідання не з`явився, причини не явки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України, заява розглядається судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Суд, розглянув матеріали заяви, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для від 26.03.2019 року задоволено позовні вимоги позивача повністю.

Відповідно до розписки, що міститься в матеріалах справи, представник стягувача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» отримав виконавчі листи та копію рішення 06 листопада 2019 року (а.с. 59-60).

27 лютого 2020 року представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Таран Р.М. звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості», у зв`язку з тим, що по даній справі виданий виконавчий документ був втрачений при пересилці. На підтвердження даної обставини надано копію повідомлення від 14.01.2020 року про втрату відправлення при транспортуванні.

Суд наголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі № 6/256, від 26.04.2018 р. у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19, ЄДРСРУ № 86566261 ) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Отже обставини, викладені в заяві представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Таран Р.М., завчасні, адже рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено 26 березня 2019 оку, вступило в законну сили 26 квітня 2019 року, а тому і строк пред`явлення виконавчого документу відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» 1 рік, тобто до 26 квітня 2020 року, а звернувся заявник 27 лютого 2020 року тобто раніше закінчення строку пред`явлення виконавчого документа.

Що стосується підтвердження втрати виконавчих листів, то з копії повідомлення від 14.01.2020 року про втрату відправлення при транспортуванні, жодним чином не підтверджено, що саме виконавчі листи видані Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості» знаходились в втраченому відправлені.

Таким чином, суд приходить до висновку, про відмову у задоволені заяви представника стягувача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Таран Р.М. про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості», у зв`язку з її завчасністю та не обґрунтованістю.

Відповідно до викладеного та керуючись ст.ст.260, 261, 433, п.17.4 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні заяви представника стягувача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Таран Р.М. про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості» - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складеного повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Івченко Т. П.