Рішення № 88235080, 04.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року о 10 год. 30 хв.Справа № 280/4550/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача – Безух А.М.

представника відповідача – Воронкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб - 1184235,55 грн. і штрафних санкцій 296058,89 грн., нараховане за податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2019 №0007381305, військового збору 88863,34 грн. і штрафних санкцій 22215,83 грн., нараховане за податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2019 №0007391305, безнадійним податковим боргом;

визнати дії відповідача по внесенню суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб - 1184235,55 грн. і штрафних санкцій 296058,89 грн., військового збору 88863,34 грн. і штрафних санкцій 22215,83 грн. незаконними;

зобов`язати відповідача списати безнадійний податковий борг з Податку на доходи фізичних осіб - 1184235,55 грн. і штрафних санкцій 296058,89 грн., військовий збору 88863,34 грн. і штрафних санкцій 22215,83 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2019 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 13.11.2019.

Ухвалою суду від 13.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 11.12.2019.

05.12.2019 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, з урахуванням подання якої позивач просить суд:

визнати суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб 1184235,55 грн. і штрафних санкцій 296058,89 грн., нараховане за податковим повідомленням – рішенням від 18.04.2019 №0007381305, військового збору 88863,34 грн. і штрафних санкцій 22215,83 грн., нараховані за податковим повідомленням – рішенням від 18.04.2019 №0007391305, безнадійним податковим боргом;

визнати нечинним та скасувати прийняті податкові повідомлення рішення від 18.04.2019 №0007381305, якими донараховано 1184235,55 грн. ПДФО і штрафних санкцій 296058,89 грн., №0007391305 від 18.04.2019, яким донараховано військового збору 88863,34 грн. і штрафних санкцій 22215,83 грн.;

зобов`язати відповідача списати безнадійний податковий борг позивача з податку на доходи фізичних осіб – 1184235,55 грн. і штрафних санкцій 296058,89 грн., військового збору 88863,34 грн. і штрафних санкцій 22215,83 грн.

Під час підготовчого засідання 11.12.2019 судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.01.2020.

В судовому засіданні 29.01.2020 оголошено перерву в розгляді справи до 04.03.2020.

В судовому засіданні 04.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкові повідомлення – рішення від 18.04.2019 №0007381305 та №0007391305, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, набули статусу узгодженого зобов`язання 22.05.2019, тобто по спливу трьох років від дня подачі позивачем податкової декларації за 2015 рік – 25.01.2016. Позивач зазначає, що відповідно до положень статті 101 Податкового кодексу України, якщо протягом встановленого строку (1095 днів) контролюючим орган не визначає платнику податків суму зобов`язання, то такий платник податків вважається вільним від такого зобов`язання. За таких обставин, позивач вважає, що сума податкового зобов`язання визначена у податкових повідомлення – рішеннях є безнадійним податковим боргом, а тому підлягає списанню у встановленому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідно до висновків Акту перевірки від 25.02.2019 №56/08-01-13-05/ НОМЕР_1 встановлено порушення ОСОБА_1 вимог податкового законодавства України в частині не нарахування та не сплати податків та обов`язкових платежів з отриманого додаткового блага, відповідно до пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України. Зазначає, що оскільки позивачем у податковій декларації за 2015 рік не було самостійно визначено суму податкового зобов`язання, то контролюючим органом самостійно визначено суму такого зобов`язання шляхом прийняття податкових повідомлень – рішень від 18.04.2019 №0007381305 та №0007391305. Також, відповідач вказував на те, що ним дотримано строку визначення податкового зобов`язання, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання його безнадійним та списання.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену в письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 25.01.2016 ОСОБА_1 до податкового органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якій не визначено доходів та відповідно не визначено податкових зобов`язань (а.с.22).

У період з 05.02.2019 по 18.02.2019 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено невиїзну позапланову документальну перевірку платника податків – фізичної особи, яка не є суб`єктом господарювання ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, достовірності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за ознакою доходу «126» у 2015 році, за результатами якої складено Акт перевірки від 25.02.2019 №56/08-01-13-05/ НОМЕР_1 .

Відповідно до висновків Акту перевірки від 25.02.2019 №56/08-01-13-05/ НОМЕР_1 встановлено порушення позивачем:

пп.«д» 164.2.17 пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військового збору за 2015 рік в розмірі 88863,34 грн.;

пп.«д» 164.2.17 пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 1184235,55 грн.

18 квітня 2019 року контролюючим органом, на підставі висновків Акту перевірки від 25.02.2019 №56/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , прийнято податкові повідомлення – рішення:

№0007381305, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування на загальну суму 1 480 294,44 грн., у т.ч. за податковим зобов`язання – 1 184 235,55 грн. та 296058,89 грн. за штрафними санкціями;

№0007391305, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання зі сплати військового збору на загальну суму 111079,17 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням – 88863,34 грн. та 22215,83 грн. – за штрафними санкціями.

Судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення – рішення були направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку, проте не були вручені з незалежних від контролюючого органу причин, та 22.05.2019 повернуті з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку із тим, що податкові повідомлення – рішення набрали законної сили по спливу трьох років від дня подачі позивачем податкової декларації за 2015 рік, позивач звернувся до відповідача з заявою про списання безнадійного податкового боргу.

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступник – ГУ ДПС у Запорізькій області) від 21.08.2019 №14543/14/08-01-13-05-09 позивачу відмовлено у списанні податкового боргу, з посиланням на те, що контролюючим органом дотримано строків визначення зобов`язання.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо визначення грошового зобов`язання поза межами 1095 днів, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

В акті перевірки від 25.02.2019 №56/08-01-13-05/ НОМЕР_1 контролюючим органом встановлено, що згідно інформації відділу державного реєстру ДФС України («Відомості з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів») встановлено, що гр. ОСОБА_1 у 2015 році отримано дохід у сумі 5924222,75 грн. від АТ «Укрсоцбанк», за ознакою доходу 126 – «Дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)». Вид доходу – анулювання суми основного боргу за кредитним договором.

Суд зазначає, що відповідно до пп.167.2.17 «д» п.167.2 ст.167 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Позивачем під час розгляду справи не спростовано факту отримання додаткового блага у вигляді прощеної АТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 5924222,75 грн.

Відповідно до п.179.1 ст.179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п.179.7 ст.179 ПК України).

Отже, у зв`язку з отриманням доходу в розмірі 5924222,75 грн. у вигляді додаткового блага протягом 2015 року, ОСОБА_1 зобов`язана була до 1 травня 2016 року подати до контролюючого органу податкову декларацію, в якій визначити суму податкових зобов`язань.

З матеріалів справи встановлено, що обов`язок щодо подання податкової декларації позивачем виконано 25.01.2016, проте, в такій декларації позивачем не було нараховано податкових зобов`язань, у зв`язку із отриманням доходу у вигляді додаткового блага від АТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

В свою чергу, згідно пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, у зв`язку із виявленням під час проведення перевірки заниження позивачем суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, контролюючий орган мав обов`язок визначити позивачу податкове зобов`язання самостійно, що і було зроблено відповідачем.

Щодо строків визначення податкового зобов`язання, то такі строки врегульовано статтею 102 ПК України.

Так, відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, за приписами статті 102 ПК України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

В даному випадку, граничним строком подання податкової декларації за 2015 рік є 1 травня 2016 року, а відповідно строк у 1095 днів почав свій відлік з 02.05.2016.

Судом встановлено, що податкові повідомлення – рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання з ПДФО та військового збору, прийняті 18.04.2019, тобто в межах 1095 днів, за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

При цьому, посилання позивача на те, що податкова декларація нею подана 25.01.2016, як на підставу пропуску відповідачем строку визначення зобов`язання, суд відхиляє, оскільки стаття 102 ПК України визначає початок перебігу граничного строку для визначення податкового зобов`язання не з дати коли декларація була подана платником податків, а саме з останнього дня граничного строку для подання податкової декларації, встановленого ПК України, в даному випадку 1 травня.

Щодо посилання позивача на те, що податкові повідомлення – рішення набули законної сили лише 22.05.2019, тобто за межами 1095 днів, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить такого поняття, як набрання податковим повідомлення – рішенням законної сили, а тому прийняте податкове повідомлення – рішення є чинним від дня його прийняття та підписання уповноваженою особою контролюючого органу.

При цьому, дійсно Податковим кодексом України передбачено процедуру узгодження податкового повідомлення – рішення, яка має вплив на виключно на дату виникнення обов`язку щодо сплати визначеного податкового зобов`язання.

Так, в даному випадку, спірні податкові повідомлення – рішення, відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 ст.58 ПК України, вважаються узгодженими з 22.05.2019, а саме з дня проставлення відмітки оператором поштового зв`язку про неможливість вручення позивачу спірних податкових повідомлень – рішень (а.с.56).

Разом з тим, позивач помилково ототожнює поняття «визначення податкового зобов`язання» із поняттям «узгодження податкового зобов`язання».

Податкове зобов`язання є визначим днем прийняття податкового повідомлення – рішення, а процедура узгодження податкового повідомлення – рішення, не залежно від її тривалості, не змінює зазначеного строку, оскільки таке не передбачено статтею 102 ПК України, яка встановлює граничний строк у 1095 днів саме для визначення податкового зобов`язання, а не для його узгодження.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч.2 ст.9 КАС України).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваних рішень відповідач діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття рішень, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 16.03.2020.

Суддя І.В. Новікова