Рішення № 88234843, 12.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/643/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач, управління), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Чоловік позивачки був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. 2 серпня 2019 року позивачу надано статус дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видано відповідне посвідчення.

20 січня 2020 року позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області для набуття статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни на підставі частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Листом від 27 січня 2020 року відповідач повідомив про те, що обставини смерті чоловіка позивачки не підпадають під дію чинників Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому в управління немає законодавчих підстав для встановлення позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Позивач вважає зазначену бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує її права.

06.03.2020 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов від 03.03.2020 № 666 (а.с.32-34), в якому зазначено, що управління заперечує проти заявлених вимог з огляду на такі обставини.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який був особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач звернулася до управління з заявою, в якій просила направити на розгляд обласної Комісії з визначення статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Комісія), заяву щодо видачі посвідчення дружині померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС. Документи були направлені Комісії. На підставі витягу з протоколу Комісії № 5 від 02.08.2019 року ОСОБА_1 було видано посвідчення дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.

Також ОСОБА_2 був інвалідом III групи, згідно зі ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(далі - Закон): до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Відповідно до абзацу 1 статті 10 Закону: сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Відповідно до пункту 2 статті 10 чинність цього Закону поширюється на:

- дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;

- на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.

Іншого чинним законодавством не передбачено, позивач не має ніякого статусу згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Спеціалісти управління не мають законних підстав для встановлення позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Ухвалою суду від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у справі (а.с.26,27).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 24.08.1996 серії НОМЕР_1 24.08.1996 між позивачкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб (а.с.10).

Відповідно до акту огляду МСЕК серії 2-20 СМ № 096402 ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання якого пов`язані з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8).

02.08.2018 ОСОБА_2 помер, про що 06.08.2018 Станично-Луганським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області складено відповідний актовий запис № 399 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11).

Експертним висновком Центральної експертної комісії на засіданні № 65 від 11.04.2019 встановлено, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.20).

Позивач звернулася до УСЗН Станично-Луганської РДА з заявою, в якій просила направити на розгляд обласної Комісії з визначення статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи заяву, щодо видачі посвідчення дружині померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.35).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії № 5 від 02.08.2019 вирішено встановити статус та видати посвідчення “Дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильсьікій АЕС, категорії 1А, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою” нового зразка ОСОБА_1 (а.с.36,37).

З листа відповідача від 27.01.2020 № 396 вбачається, що 20.01.2020 позивач звернулася з заявою щодо встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та видачі відповідного посвідчення встановленого зразка (а.с.22).

Листом від 27.01.2020 № 396 відповідач повідомив позивача, що відповідно до пункту 2 статті 10 чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю. Іншого чинним законодавством не передбачено, обставини смерті чоловіка позивачки не підпадають під дію Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Управління немає законних підстав для встановлення позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни (а.с.22).

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон № 3551) та Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі – Положення № 302).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

В преамбулі до Закону № 3551 зазначено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого становлення до них.

Поширення чинності Закону № 3551 на членів сім`ї загиблої особи є похідним від приналежності такої особи до ветеранів війни.

Відповідно до статті 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно із положеннями пункту 1 статті 10 Закону № 3551 чинність цього Закону поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Абзацом 2 пункту 2 статті 10 Закону № 3551 визначено, що чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів, підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.

Відповідно до пункту 4 Положення № 302 особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

"Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина (абзац другий пункту 7 Положення № 302).

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Пунктами 1, 9 частини другої статті 7 Закону № 3551 визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

З аналізу наведених правових норм слідує, що обов`язковими умовами, за яких особу можна віднести до осіб з інвалідністю внаслідок війни, є наявність інвалідності, доказів залучення такої особи до військовослужбовців або до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 22.04.2019 № 3389 захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.20).

Відповідно до архівної довідки від 16.10.2018 № 4276, виданої Галузевим державним архівом Міністертсва оборони України, ОСОБА_2 проходив службу у військовому резерві під час учбових зборів та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 07.06.1986 по 01.07.1986 у В/Ч 37528 (а.с.12).

Зазначена інформація також підтверджується довідкою Біловодського районного військового комісаріату від 25.01.2019 № 8 (а.с.13).

Відповідно до довідки від 25.01.2019 № 9, виданої Біловодським районним військовим комісаріатом, та військового квитка ОСОБА_2 НОМЕР_3 , ОСОБА_2 проходив військову службу у військовому резерві під час учбових зборів та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 10.06.1986 по 30.06.1986 у В/Ч 37528 (а.с.14-19).

Отже, ОСОБА_2 мав статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до вимог пунктів 1,9 частини 2 статті 7 Закону № 3551.

ОСОБА_1 є дружиною особи з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та відміткою про сімейний стан у паспорті позивача (а.с.5,10).

Таким чином, позивач є особою на яку поширюється чинність Закону № 3551 відповідно до вимог абзацу 2 пункту 2 статті 10 зазначеного закону.

Відповідно до пункту 4 Положення № 302 особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого".

В пункті 2 Положення № 302 зазначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Отже, за встановлених обставин відповідач безпідставно відмовив позивачу у встановленні статусу члена загиблого (померлого) ветерана війни та видачі відповідного посвідчення.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни з підстав, викладених у листі від 27.01.2020 № 396, а тому належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача видати позивачу посвідчення члена сім`ї загиблого відповідно до вимог пункту 4 Положення № 302.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Ухвалою суду від 17.02.2010 позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 840,80 грн до ухвалення судового рішення в справі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії - задовільнити.

Визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ: 03197049, місцезнаходження: 93600, Луганська область, Станично – Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Центральна, 52) щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни з підстав, викладених у листі управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 27.01.2020 № 396.

Зобов`язати управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї загиблого відповідно до вимог пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, на підставі її заяви від 20.01.2020.

Стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 березня 2020 року.

Суддя В.С. Шембелян