Рішення № 88234092, 16.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 р. Справа№200/1482/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною відмови у зарахуванні періоду роботи з 02.09.1971 по 28.08.1972 до страхового стажу та зобов`язання врахувати цей період до страхового стажу і здійснити відповідний перерахунок пенсії з 01.09.2019.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач протиправно не врахував до страхового стражу позивача спірний період. Так, зайнятість позивача у цей період підтверджується відомостями трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж особи. Недоліки її оформлення, зокрема відсутність печатки підприємстві на записах про роботу у ньому, не свідчать про наявність підстав для неврахування стажу. Крім цього, робота у цей період підтверджується виданою позивачу довідкою, що надавалась відповідачу.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував з підстав того, що позивач не зверталась із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка, у зв`язку з чим відповідачем не приймалось відповідне рішення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно довідки внутрішньо переміщеної особи проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком.

Листами відповідача від 31.10.2019 № 933(523)/Г-01-01-4, від 11.10.2019 № 933(523)/Г-01-01-04 позивачу у відповідь на заяву від 27.09.2019 щодо врахування до стажу періоду роботи з 02.09.1971 по 28.08.1972 та перерахунок пенсії повідомлено, що довідка про цей період роботи позивача видана установою, що знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження. Зазначено, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» такі документи не створюють будь-яких правових наслідків, у зв`язку з чим прийняти довідку про за цей період роботи позивача для перерахунку пенсії немає підстав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховим стажем є період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно зі статтею 56 цього Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява, у тому числі, про перерахунок пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку також передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В періоді, в якому позивачу оформлялася трудова книжка діяв Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162 (надалі Інструкція №162).

Підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), передбачалося, що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

В трудову книжку вносяться відомості про роботу, переведення та іншу постійну роботу, звільнення.

За п. 2.3 цієї Інструкції записи про роботу, у тому числі про звільнення вносяться в трудову книжку адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження) в тижневий строк, а про звільнення – в день звільнення.

Записи про роботу проводяться арабськими цифрами (число і місяць двузначними). Наприклад, якщо працівник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., в графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 г.) записується: "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 г.; "05.01.1984".

Відповідно до п. 4.10 Інструкції № 126 при звільнення працівника або службовця усі записи про роботу за час роботи на даному підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально вповноваженої особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Зі змісту заявлених позивачем вимог вбачається, що спір між сторонами пов`язаний із неврахуванням до страхового стажу позивача періоду роботи з 02.09.1971 по 28.08.1972 у Ясинуватській центральній районній лікарні.

Трудова книжка позивача містить записи (№№ 6, 7) про роботу позивача у цій установі – 02.09.1971 її прийнято санітаркою автоклавницею; 28.08.1972 – звільнено за власним бажанням. Записи засвідчено підписом головного лікаря. Запис про звільнення не засвідчений печаткою установи лікарні. Відповідно до виданої позивачу довідки Ясинуватською центральною районною лікарнею від 17.07.2019 № 101, що надавалась відповідачу, позивач працювала у лікарні з 02.09.1971 по 28.08.1972 санітаркою автоклавницею.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про неможливість врахування відомостей про зайнятість позивача в період з 02.09.1971 по 28.08.1972 на підставі довідки Ясинуватської центральної районної лікарні (м. Ясинувата), що знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження від 17.07.2019 № 101, вмотивовані ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р м. Ясинувата відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Указом Президента № 32/2019 від 07.02.2019, яким затверджені межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, м. Ясинувата віднесено до тимчасово окупованих.

У той же час статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Тобто, положення зазначеного закону не поширюються на м. Ясинувата.

Інші нормативно-правові акти, які б свідчили про наявність у відповідача повноважень на відмову у прийнятті спірної довідки управлінням не наведено.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) визначив що "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто, в розрізі даної справи за умови підтвердження необхідних для перерахунку пенсії обставин, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Суд також зазначає, що відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не є безумовною підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року (справа № 175/4336/16-а), від 23 липня 2019 року (справа № 537/53/17), які судом враховано, на виконання приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене вище, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази - трудову книжку позивача та довідки № 101 від 17.07.2019, суд дійшов висновку про їх достатність для врахування у складі стажу періоду роботи позивача в Ясинуватській центральній районній лікарні (м. Ясинувата) з 02.09.1971 по 28.08.1972 та протиправність неврахування до страхового стажу позивача періоду наведеного періоду.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У позовних вимогах позивач просить суд визнати протиправною відмову у зарахуванні періоду її роботи з 02.09.1971 по 28.08.1972 до страхового стажу, в той же час, листи відповідача від 31.10.2019 № 933(523)/Г-01-01-4, від 11.10.2019 № 933(523)/Г-01-01-04, у яких викладена така відмова, не є и рішеннями суб`єкта владних повноважень та індивідуальними актами у розуміння КАС України.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною відмови задоволенню не підлягають, а з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України суд для ефективного захисту прав позивача вважає за можливе визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні періоду її роботи з 02.09.1971 по 28.08.1972 до страхового стажу.

Враховуючи безпідставність неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 02.09.1971 по 28.08.1972 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання відповідача врахувати цей період до страхового стажу.

При вирішенні позовних вимог про зобов`язання врахувати спірний період до страхового стажу і здійснити відповідний перерахунок пенсії з 01.09.2019 суд виходить з наступного.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що позивач не зверталась із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка, у зв`язку з чим підстав для перерахунку немає.

Суд зазначає, що волевиявлення позивача на проведення перерахунку пенсії є зрозумілим із поданої заяви, відповідач на власний розсуд розглянув надану позивачем заяву в порядку, передбаченому для звернень громадян відповідачем, що не може створювати формальні перепони проведення перерахунку пенсії позивача за наявності на те підстав.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з вересня 2019 року.

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до страхового стажу по ОСОБА_1 періоду роботи з 02.09.1971 по 28.08.1972.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.09.1971 по 28.08.1972 та здійснити перерахунок пенсії з вересня 2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) – ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Бахмутсько-Лиманське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) – ідентифікаційний код юридичної особи 42172734, адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35.

Суддя А.С. Михайлик