Вирок № 88229360, 13.03.2020, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/481/19 провадження № 1-кп/732/1/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої - судді Лиманської М.В.,

з участю секретаря - Бруй І.В.,

прокурорів - Жука Б.С., Галушка В.О..,

захисника - адвоката Синявського О.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня кримінальне провадження по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скельки Василівського району Запорізької області, українця, громадянина України, освіта вища, розлученого, не працює, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Відповідно наказу командира військової частини – польова пошта В0116 № 58 від 03.09.2014 солдата ОСОБА_1 з 01.09.2014 зараховано до списків особового складу військової частини – польова пошта В0116 та призначено на посаду далекомірника – номера обслуги зенітного артилерійського взводу.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_1 , відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, про все, що сталося з ним і стосується виконання ним службових обов`язків, доповідати своєму безпосередньому начальникові, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

В свою чергу, військовослужбовець призваний під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_1 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, будучи зобов`язаним бездоганно і неухильно дотримуватися порядку несення військової служби упродовж встановленого законом строку, виконувати службові обов`язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов`язок, 23.09.2014 року о 08 год. 00 хв. в порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині – польова пошта В0116, діючи з прямим умислом, направленим на тимчасове ухилення від військової служби з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів та поважних причин, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та не з`явився вчасно на службу з лікувального закладу до військової частини – польова пошта В0116, яка станом на 23.09.2014 року дислокувалася за адресою: м. Городня Городнянського району Чернігівської області.

09.03.2019 року ОСОБА_1 працівниками Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку доставлений до військової прокуратури Чернігівського гарнізону.

Таким чином, ОСОБА_1 обов`язки військової служби у період з 23.09.2014 року до 08.03.2019 року не виконував. Перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним неприбуття до військової частини та його причини не повідомляв, проводячи час на власний розсуд.

Своїми умисними діями, що виразились у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України.

13 березня 2020 року між прокурором військової прокуратури Чернігівського гарнізону лейтенантом юстиції у кримінальному провадженні № 42015161330000004 Галушко ОСОБА_2 , з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 , з іншого боку, в присутності захисника останнього адвоката – Синявського Олександра Миколайовича, на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Городнянського районного суду Чернігівської області, розташованого за адресою : вул. Незалежності,67, м. Городня, Чернігівська область, укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнає вину в пред`явленому обвинуваченні, щиро розкаявся. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 407 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі і враховуючи тяжкість злочину, особу ОСОБА_1 , його щире каяття сторони узгодили, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч.2 ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

Прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник в судовому засіданні також вказав, що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 угода про визнання винуватості від 13.03.2020 року відповідає вимогам КПК України, вимогам КК України та є всі підстави для її затвердження судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

За змістом ч.3 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена щодо злочину середньої тяжкості.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Обвинувачений в присутності захисника добровільно уклав угоду про визнання винуватості.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України щодо відмови від розгляду справи справедливим судом та доведення обвинувачення прокурором.

Разом з тим, суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Покарання, яке пропонується в угоді, є покаранням, в межах санкції ч. 3 ст. 407 КК України. Це цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Тому, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 , та призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`явлено.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, обраний ухвалою суду від 21.02.2020 року, строк дії якої визначений до 21.03.2020 року, в силу ст.377 КПК України слід скасувати та звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Збитки (завдана шкода) по кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 368, 370, 373-374, 376, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду від 13 березня 2020 року про визнання винуватості, укладену між прокурором військової прокуратури Чернігівського гарнізону лейтенантом юстиції Галушко Владиславом Олеговичем та обвинуваченим за ч.3 ст.407 КК України ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, обраний ухвалою суду від 21.02.2020 року, строк дії якої визначений до 21.03.2020 року, - скасувати та звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому, захиснику та прокурору.

Суддя М.В.Лиманська