Рішення № 88228804, 04.03.2020, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/4079/19

Провадження №2/654/338/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Данилевського М.А.

за участю секретаря Друговин В.М.

представника позивача Малахової І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гола Пристань Херсонської області цивільну справу №654/4079/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи, Вінницький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

01.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи, Вінницький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що їй нарахована та сплачується щомісячна пенсія в розмірі 2488,96грн. Сума отриманої пенсії в жовтні місяці 2019 була менша на 497,79грн. При зверненні до Голопристанського відділу обслуговування громадян Управління пенсійного фонду України в Херсонській області, було надано інформацію про утримання з пенсії сум за виконавчим листом.

Державним виконавцем Вінницького РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Киричук Вітою Федорівною відкрито виконавче провадження №АСВП 59726702 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» на підставі виконавчого напису посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем.

Ніяких зобов`язально-фінансових відносин з стороною виконавчого провадження ТОВ «Фінансова Компанія Управління активами» позивачка не мала, повідомлень про існування заборгованості, вимог про стягнення боргу від відповідача за виконавчим провадженням №АСВП 59726702 не отримувала. Також позивач зазначає, що на момент звернення до суду не має заборгованості перед іншими особами-кредиторами.

Позивач просить суд визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6924, посвідчений 29.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (ЄДРПОУ 35017877) - таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача ОСОБА_2 . в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстави викладених в позові, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, відзив на позов до суду не надав.

Третя особа державний виконавець Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) до суду не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі, по вирішенню справи покладається на розсуд суду.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. до суду не з`явився, причини неявки суду не відомі, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність відповідача та третіх осіб, ухвалити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. посвідчено виконавчий напис, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» у розмірі 4 040,61грн. (а.с. 24).

Державним виконавцем Вінницького РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Киричук Вітою Федорівною відкрито виконавче провадження №АСВП 59726702 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» на підставі виконавчого напису посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем (а.с. 27).

Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Вказана обставина підтверджується копіями документів, наданих нотаріусом до суду, на підставі яких він вчинив виконавчий напис. Виписки із особового рахунку боржника серед цих документів немає.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виконавчий напис №6924 від 29.07.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується, витрат судового збору за заяву про забезпечення позову в розмірі 384,20грн., та за подачу позовної заяви 384,20 грн. на користь ОСОБА_1 , в цій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки суду не надано доказів сплати. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до статті 84 ЦПК України 2004 року витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

У пунктах 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" судам роз`яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, на користь держави також підлягають стягненню з відповідача судові витрати за сплату судового збору у розмірі 768 гривень 40 коп.

Керуючись ст. 263 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6924, посвідчений 29.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (ЄДРПОУ 35017877) - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ "Фінасова Компанія Управління Активами" (ЄДРПОУ 35017877), місцезнаходження: вул.Кільцева дорога, 18, літера "а", м.Київ, 03680, на користь держави судовий збір в розмірі 768,40грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складно 16.03.2020.

Суддя М. А. Данилевський