Ухвала суду № 88224790, 05.03.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11144/19

провадження № 2/753/3838/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мицик Ю.С..

при секретарі Пугач Д.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 Панчука М.О.

представника відповідача 2 Грищенка О.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" Грищенка О.М. про закриття провадження та скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Багдасарової О.М., акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю" Асортимент Ліків" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Багдасарової О.М., акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю" Асортимент Ліків", за вимогами якого просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Багдасарової О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46880963 від 16.05.2019 на нежитлове приміщення № 107-перукарня, загальною площею 200,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1542221980000, зареєстрованого на праві власності за Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк", код. ЄДРПОУ 35810511.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2019 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

15.01.2020 від представника відповідача акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" Грищенка О.М. надійшла заява про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України. Заява обгрунтована тим, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір між сторонами виник щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, а тому справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Крім того, останній просив скасувати заходи забезпечення позову у вказаній справі.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача 2 вказану заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вказаної заяви, посилаючись на її безпідставність.

Представник відповідача 1 в підготовчому судовому засіданні також підтримав заяву та не заперечував проти її задоволення.

Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2018 між АТ «Міжнародний інвестиційний банк» та ТОВ «Фармпланета» було укладено кредитний договір № 31.18-СВD.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Фармпланета» перед АТ «Міжнародний інвестиційний банк» за вказаним кредитним договором 22.06.2018 між АТ «Міжнародний інвестиційний банк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Багдасаровою О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1497, згідно якого ОСОБА_2 передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 107-перукарня, загальною площею 200,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, вказаний іпотечний договір було укладено для забезпечення виконання кредитного договору № 31.18-СВD, укладеного 22.06.2018 між АТ «Міжнародний інвестиційний банк» та ТОВ «Фармпланета» (наразі змінено назву на АТ "Асортимент ліків"), а саме між двома юридичними особами.

АТ «Міжнародний інвестиційний банк», у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному ЗУ «Про іпотеку» та іпотечним договором, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - нежитлове приміщення № 107-перукарня, загальною площею 200,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У вказаній справі, позивач не погоджуючись із тим, що АТ «Міжнародний інвестиційний банк» набув права власності на предмет іпотеки, оскаржує реєстрацію права власності на предмет іпотеки за відповідачем 2.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до положень статей 572 ,575, 589, 626 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави); іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Тобто, договір іпотеки укладається між іпотекодержателем та іпотекодавцем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, ОСОБА_2 як іпотекодавець подала до суду позов до юридичної особи - АТ «Міжнародний інвестиційний банк», яка набула право власності на іпотечне майно за договорм іпотеки, що укладений на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи (АТ «Міжнародний інвестиційний банк» та ТОВ «Фармпланета» (наразі змінено назву на АТ "Асортимент ліків").

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.

Враховуючи викладене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Положення п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Вищевказану правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), яка є обов`язковою для застосування судами нижчих інстанцій.

Пунктом 1 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, враховуючи, що спір між сторонами виник щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Також відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Тому, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову вжиті на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2019.

Керуючись ст.ст. 19,158, 255, 256, 259-261, 263, 353-355 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Багдасарової О.М., акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю" Асортимент Ліків" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Повідомити позивачу ОСОБА_2 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду в порядку цивільного судочинства з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2019, зокрема: арешт на приміщення № 107-перукарня, загальною площею 200, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1542221980000, що належить на праві власності акціонерному товариству "Міжнародний інвестиційний банк", код ЄДРПОУ 35810511 та заборону уповноваженим представникам АТ "Міжнародний інвестиційний банк" вчиняти певні дії, а саме: звертатись до акредитованих суб`єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо здійснення будь-яких реєстраційних дій (державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав) щодо предмета іпотеки -приміщення № 107-перукарня, загальною площею 200, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1542221980000, що належить на праві власності Акціонерному товариству "Міжнародний інвестиційний банк", код ЄДРПОУ 35810511.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Ю.С.Мицик